Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Почнемо з того, що ця консультація має важливе значення в частині застосування відповідальності до платників податків: відповідно до приписів п. 53.1 ПКУ не може бути притягнуто до відповідальності платника, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована. (Визначення терміну «узагальнююча податкова консультація» наведено у пп. 14.1.173 ПКУ.)
Отже, перше, що привертає увагу, це те, що головний державний податковий орган дозволяє подання платником податків - юридичною особою після отримання повідомлення та копії наказу про проведення документальної планової перевірки (до її початку) звітних декларацій (розрахунків) із запізненням встановлених ПКУ термінів для їх подання за періоди, що підлягають перевірці.
По-друге, звертає увагу на те, що наказ та повідомлення про проведення планової перевірки обов'язково надсилається (вручається) платнику податку за 10 днів до її початку. Щодо позапланової - право на її проведення надається лише у випадку, коли платнику податків до початку вручено під розписку копію наказу.
Водночас, змінами, внесеними до ПКУ Законом від 24.05.2012 р. №4834-VI, уточнено приписи ст. 79 (п. 79.2) в частині проведення невиїзних перевірок. Тепер без підтвердження вручення платнику податків наказу та повідомлення з датою проведення такої перевірки податковий орган вправі розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Цікавою видається позиція податкового органу щодо періоду перевірки та строків давності для застосування штрафних санкцій. Порівнюючи норми ПКУ в цій частині та норми Закону №2181, ми всі пам'ятаємо, що податковий орган мав право на перевірку фінансово-господарської діяльності й поза межами 1095 днів, проте застосування санкцій могло бути лише в межах цього строку.
Прийняття ПКУ, а точніше аналіз перехідних положень, дає право зробити висновок про те, що не зважаючи на відсутність обмежень ПКУ щодо періоду, за який податкові органи проводять перевірки платників податків, все ж на момент прийняття рішень про нарахування грошових зобов'язань податковим органам варто дотримуватись строків у 1095 днів при застосування санкцій. Адже якщо на дату винесення рішення строк у 1095 днів минув, то, на нашу думку, штрафна санкція вже не може бути застосована.
Щодо зупинення строків перевірок, то ця узагальнююча консультація дійсно прийнята з врахуванням всіх попередніх роз'яснень податкового органу, зокрема, ПКУ не передбачена можливість зупинення проведення перевірок платників податків, які не підпадають під визначення великого платника. (Лист ДПАУ від 31.01.2011 р. №2518/7/23-4017/89)
Наостанок зазначимо, що у прикладі 9 цієї податкової консультації ДПСУ звертає увагу на необхідність звернення до податкового органу для перереєстрації РРО у разі змін реквізитів госпсуб'єкта у довільній формі.
