Не допустити до перевірки слід правильно: поради ВАСУ

Платники податків уже засвоїли правило: якщо направлення на перевірку та копія наказу, а також службові посвідчення надані перед перевіркою, не допустити перевіряльників не можна.
А що робити, якщо під час вивчення наказу керівник бачить, що насправді підстав для перевірки немає: скажімо, відповідь на запит податковому органу надали, а вони все одно прийшли на позапланову (пп. 78.1.1 або 78.1.4 ПКУ)?
ВАСУ у коментованій постанові не лише визначає правила поведінки у таких ситуаціях як податкового органу, так і платника податків, а й надає поради, як правильно не допустити...
Але все за порядком.
Ситуація, про яку йдеться в постанові, досить звичайна. У зв’язку з службовим розслідуванням щодо посадових осіб ТзОВ органом ДПС на підставі пп. 78.1.12 ПКУ призначена позапланова перевірка ТзОВ, про що було підписано наказ.
На підставі цього наказу та направлення на перевірку співробітники ДПС здійснили виїзд за юридичною адресою ТзОВ. Але на місці не виявилося виконувача обов’язків директора та головного бухгалтера. Вони перебували у тривалому відрядженні.
Зважаючи на ці обставини, податковий орган склав акт про відмову від проведення позапланової виїзної перевірки.
Що з цього приводу говорить ВАСУ?
Суд вважає, що у разі відсутності особисто керівника платника податків з будь-яких причин він повинен забезпечити наявність інших уповноважених представників. Інакше таке незабезпечення може бути розцінено як свідоме ігнорування законодавчих вимог.
Якщо платник податків недобросовісно ухилився від отримання направлення на проведення перевірки, копії наказу про проведення перевірки, то податковий орган має право приступити до проведення перевірки, незважаючи на фактичне невручення платнику податків копій необхідних для початку перевірки документів.
Таким чином, оскільки ТзОВ відмовилося від проведення перевірки за наявності законних підстав для її проведення, податковий орган цілком правомірно приймає рішення про накладення адмінарешту.
Які поради надає ВАСУ?
З огляду на приписи п. 81.1 ПКУ щодо підстав для допуску посадових осіб ДПІ до перевірки, суд вважає, що платник податків зобов’язаний розписатися та отримати копії зазначених документів. Відмова від їх отримання є неправомірною!
Зі змісту положень ст. 81 ПКУ вбачається, що незгода платника податків із проведенням перевірки повинна реалізовуватися у такий спосіб:
крок 1. Платник податків зобов’язаний отримати від представників органу ДПС направлення на проведення перевірки, копію наказу про проведення перевірки;
крок 2. Якщо ж платник податків заперечує наявність підстав для проведення перевірки, він може не допустити представників податкового органу до проведення перевірки. При цьому він має право оскаржити у судовому порядку рішення керівника податкового органу про проведення перевірки, яке оформлене наказом.