ДФСУ повідомляє, що боротьба з «тіньовою» зайнятістю та виплатою заробітної плати без оподаткування сьогодні серед пріоритетних напрямів роботи Державної фіскальної служби України. Адже від надходжень до бюджетів за рахунок оподаткування доходів, які отримують громадяни, залежить вчасне фінансування закладів освіти, охорони здоров’я, оборони, безпеки, культури, забезпечення надання грошової допомоги багатосімейним і малозабезпеченим громадянам та інших виплат соціального напряму.
Крім того, «тіньова» зарплата має негативні наслідки для найманих працівників. Зокрема, це відсутність соціальних гарантій, передбачених для працівника, – права на відпустку (у тому числі на час вагітності та пологів), страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, права на оплату листків непрацездатності. Також громадяни втрачають пенсійний стаж та можливість отримання допомоги у разі втрати роботи.
Наслідком «тіньової» зайнятості є також погіршення бізнес-середовища та інвестиційного клімату через формування недобросовісної конкуренції (за рахунок «тіньової» зарплати занижується собівартість продукції).
Водночас отримання нелегальних доходів призводить до соціального шахрайства – коли громадяни користуються послугами соціального забезпечення, наприклад, отримують субсидії, але не здійснюють жодних відрахувань до бюджету.
Найбільш ризиковими сферами діяльності щодо використання неоформленої зайнятості є:
- будівництво,
- охоронна діяльність,
- сільське господарство,
- лісове господарство,
- рибне господарства,
- громадське харчування,
- сфера послуг, у т.ч. з перевезень вантажів та пасажирів.
Випадок 1.
на обліку у ДФС в Одеській області перебуває приватне підприємство, яке працює у сфері ресторанного бізнесу та надає послуги мобільного харчування. Відповідно до звітних даних підприємство здійснювало господарську діяльність у 2-х закладах громадського харчування та використовувало працю 3 найманих осіб, одним з яких є директор.
Однак за результатами проведення фіскальною службою фактичної перевірки підприємства було виявлено ще 29 робітників, які працювали неофіційно. З цими особами роботодавцю довелося укласти відповідні трудові угоди. Матеріали перевірки направлено до Управління Держпраці в Одеській області.
Випадок 2.
На Хмельниччині до органів ДФС надійшла інформація про використання підприємцем у одному з швейних цехів праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин. ГУ ДФС у Хмельницькій області проведено фактичну перевірку за місцем здійснення підприємцем господарської діяльності, під час якої встановлено, що у швейному цеху 17 найманих осіб шили спецодяг (футболки, жилети та термобілизну). При цьому з метою мінімізації відрахувань до бюджетів Пенсійного фонду та фондів соціального страхування, трудові угоди з працівниками не укладались.
За результатами перевірки легалізовано працю 17 найманих осіб.
Загалом протягом січня-серпня 2018 року представниками органів ДФС виявлено 5,1 тис. найманих осіб, які працювали без оформлення трудових відносин з роботодавцем.
Зазначаємо, що відповідно до норм трудового законодавства роботодавець має право допустити найманого працівника до роботи після повідомлення органів ДФС про прийняття працівника на роботу за формою та у порядку, встановленому постановою КМУ від 17.06.2015 р. №413.
***
Читайте також:
- А ви готові? Комплексні перевірки з питань праці – уже від завтра, 5 жовтня
- Кого чекати в рамках комплексних перевірок і які повноваження кожного з ревізорів – читайте тут і тут;
- Як будуть виявляти нелегальних працівників – розповів голова Держпраці Р. Чернеги (відеокоментар);
- Кого з роботодавців насамперед буде перевіряти Держпраці щодо зарплати в «конвертах» (на думку юристів) – дізнайтеся тут.
- До вас завітав інспектор з праці без попередження? Які він має права – нагадує Держпраці
- Як підготуватись до таких комплексних заходів (перевірок)? Що потрібно знати під час допуску до них? Як оформляються результати таких перевірок? Про це і не тільки – у дайджесті запитань-відповідей від редакції «Дебету-Кредиту».