Коментар до ІПК ДФС від 27.05.2019 р. №2402/6/99-99-13-02-03-15/ІПК
Коли податківці можуть перевірити наявність реєстрації ПН?
Відповідно до пп. 75.1 ПКУ контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Зокрема, предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН (пп. 75.1.1 ПКУ).
Тобто, коли ми подаємо ПН/РК до реєстрації в ЄРПН, то повинні розуміти, що рано чи пізно (у податківців на це є 1095 днів) буде проведено камеральну перевірку своєчасності такого подання і реєстрації. І якщо строки було порушено, то платника ПДВ чекає штраф.
Але якщо навіть ПН/РК ще не були подані до реєстрації, як роз’яснюють податківці в коментованій ІПК, щодо платника ПДВ може бути проведена податкова перевірка з приводу порушення строку їх реєстрації.
Проблеми у платника ПДВ через несвоєчасність реєстрації ПН/РК можуть виникнути на підставі скарги контрагента (покупця або продавця). Адже така скарга є підставою для позапланової документальної перевірки (пп. 78.1.9 ПКУ).
Проте така перевірка може завітати не лише якщо на вас подано скаргу. Ще однією підставою для проведення контролюючим органом документальної позапланової виїзної перевірки є виявлення розбіжностей даних податкової декларації та ЄРПН (п. 201.10 ПКУ).
Наприклад, якщо платник податку відповідну суму ПЗ у декларації з ПДВ відобразив, але ПН не зареєстрував – виникає розбіжність, яка і буде підставою для перевірки.
Отже, у разі виявлення розбіжностей даних податкової декларації з даними ЄРПН, контролюючим органом може бути проведено як камеральну перевірку, так і документальну перевірку відповідно до вимог ПКУ.
На цьому податківці наголошують в коментованій ІПК. І це не нова позиція ДФСУ. Про таку «подвійність» перевірок за одне порушення ми вже писали раніше, коли коментували рішення ВС.
Щоправда, тоді розглядалась ситуація, коли ПН була зареєстрована, але не відображена платником в декларації з ПДВ. Тобто виникла розбіжність, але інша.
Тоді суд дійшов висновку, що виявлення в ЄРПН під час проведення камеральної перевірки податкової накладної, сума ПДВ за якою не задекларована у поданій податковій звітній декларації з цього податку, є саме тим випадком, який слід кваліфікувати, як виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних ЄРПН. А це вже є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки відповідно до п. 201.10 ПКУ.
Зверніть увагу: якщо навіть була складена зайва податкова накладна (яку платник, звісно, не показав в декларації з ПДВ, чому і виникла розбіжність), це, на думку податківців, не звільняє платника ПДВ від штрафу за порушення строків її реєстрації. Про це ми зазначали тут>>
Але, звісно, що зайву ПН платник не повинен був відображати в декларації - про це самі податківці неодноразово говорили. Тому донарахування ПДВ на підставі камеральної перевірки такої декларації лише на підставі виникнення розбіжності, по суті, неправильне.
Суд зазначив, що виявлення розбіжностей під час співставлення даних, що містяться у податкових деклараціях платника податків та даних ЄРПН, не доводять склад податкового правопорушення, яке за своєю суттю може бути встановлено лише на підставі дослідження первинних документів податкового та бухгалтерського обліку платника.
Таким чином, якою б не була розбіжність між даними ЄРПН та декларації з ПДВ, остаточно встановити чи було порушення може саме позапланова документальна перевірка.
Як перевірка впливає на штрафи за порушення строків реєстрації ПН?
За порушення граничного строку реєстрації ПН чи РК (що визначено у ст. 201 ПКУ) п. 120-1.1 ПКУ передбачена відповідальність у вигляді штрафних санкцій у розмірі від 10 до 50% суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування (в залежності від кількості днів запізнення).
Однак зазначений штраф застосовується лише у тому випадку, якщо ПН (чи РК), термін реєстрації якої минув, була зареєстрована до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог ПКУ щодо своєчасності реєстрації таких документів в ЄРПН.
А от якщо відсутність реєстрації в ЄРПН виявлять податківці під час перевірки, на платника податків очікує вже відповідальність, що передбачено п. 120-1.2 ПКУ, зокрема у розмірі 50% суми податкових зобов'язань з ПДВ, зазначеної у такій ПН та/або РК.
Коли штрафи за порушення терміну реєстрації ПН не застосовуються?
У коментованій консультації податківців зауважили, що ПКУ не передбачено винятків щодо застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію (відсутність реєстрації) в ЄРПН ПН/РК, крім тих, що встановлені безпосередньо п. 120-1.1 та п. 35 та п. 42 підрозділу 10 розділу XX ПКУ.
Тобто, штрафи за порушення термінів реєстрації ПН не застосовуються до податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складена на постачання товарів (послуг) для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.