Нагадаємо, що до кінця карантину (поки до 31 грудня) діє мораторій на податкові перевірки. Але він не поширюється на:
1. документальні позапланові податкові перевірки з підстав, визначених пп. 78.1.8 ПКУ. Йдеться про документальні перевірки, які проводяться для відшкодування ПДВ;
2. фактичні перевірки щодо порушення вимог законодавства в частині:
- обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
- цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;
- обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками;
- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених пп. 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 ПКУ.
- документальні позапланові перевірки з підстав, визначених пп. 78.1.7 ПКУ (розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків);
- документальних перевірок, що проводяться на звернення платника податків (п. 78.2 ПКУ).
Тобто до кінця 2020 р. щодо податку на прибуток документальна перевірка, якщо і буде, то лише на прохання самого платника податку, або якщо він ліквідується. Щодо ПДВ документальна перевірка можлива також у разі, якщо платник податку вимагає бюджетного відшкодування (лише у випадках, передбачених п. 200.11 ПКУ).
А тепер розповімо про наслідки за результатами перевірки.
Наслідки для ПДВ
Припустимо, що перевірка виявила завищення суми ПДВ, яку платник заявив на бюджетне відшкодування.
По-перше, це призведе до сплати штрафу. Згідно з п. 123.1 ПКУ, якщо контролюючий орган самостійно визначає зменшення суми бюджетного відшкодування, це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25% суми завищеної суми бюджетного відшкодування.
При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми зменшення суми бюджетного відшкодування – штраф буде вже у розмірі 50% завищеної суми бюджетного відшкодування.
Якщо внаслідок перевірки відбувається не лише зменшення відємного значення ПДВ, а й донарахування суми податку до сплати, то крім зазначених вище штрафів у платника виникає недоплата. А отже, до нього застосовується пеня, за правилами, встановленими ст. 129 ПКУ.
По-друге, коли платник заявляє про бюджетне відшкодування (подає декларацію з ПДВ з відповідною заявою), в нього зменшується сума реєстраційного ліміту за рахунок зростання показника SВідшкод. Коли ж податківці зменшують суму ПДВ до відшкодування, реєстраційний ліміт має знову зрости.
У підкатегорії 101.17 «ЗІР» зауважено, що показник SВідшкод підлягає коригуванню в СЕА ПДВ за результатами перевірок контролюючих органів, що проводяться відповідно до ПКУ, шляхом зменшення показника SВідшкод відповідно до винесеного податкового повідомлення рішення (далі – ППР) на дату його узгодження. Одночасно відбувається відповідне збільшення суми, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН, на суму зменшеного бюджетного відшкодування.
Зверніть увагу: ППР за формами «В1» та «В4», зокрема, в частині суми завищення від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, не впливають на значення показника SВідшкод.
Водночас ППР за формою «В4» в частині суми завищення від’ємного значення, яку зараховано у зменшення суми податкового боргу з ПДВ, враховується при обрахунку показника Sнакл в СЕА ПДВ шляхом зменшення показника SВідшкод.
По-третє, результати перевірки слід відобразити в декларації з ПДВ. А як це зробити? Свого часу податківці докладно про це розповідали. А саме:
- в декларації з ПДВ сума зменшеного від'ємного значення з ПДВ, в тому числі від’ємного значення, яке було зараховано у зменшення податкового боргу з ПДВ відповідно до ППР за формою «В4», відображається в звітному періоді узгодження такого податкового повідомлення-рішення. Завищені суми від’ємного значення або бюджетного відшкодування відображаються в рядку 16.3 декларації з ПДВ зі знаком «-»;
- виключення зі складу податкового кредиту сум ПДВ за окремими податковими накладними при проведенні документальної перевірки не є підставою для подання уточнюючого розрахунку до звітності з ПДВ за відповідні звітні періоди. Не відображається донарахована сума ПДВ і в декларації за звітний період, у якому складено ППР. Проте сума недоплати підлягає сплаті до бюджету у строки, зазначені в ППР;
- нормами податкового законодавства не передбачено можливості відображення в деклараціях з ПДВ таких наслідків перевірок як донарахування штрафних санкцій та пені. Ці суми відображаються в інтегрованій картці платника податків та підлягають сплаті (перерахуванню) до бюджету в строки, зазначені в ППР.
Перевірки з податку на прибуток
При донарахуванні податку на прибуток за результатами перевірок платнику ці суми не слід вказувати в звітній декларації. Про це зазначають податківці у підкатегорії 102.20.02 «ЗІР».
У разі виявлення за результатами документальної перевірки неправильно визначених сум доходів, витрат та амортизаційних відрахувань за даними бухгалтерського обліку, що вплинули на визначення об’єкта оподаткування, та відповідно ДПС збільшені/зменшені податкові зобов’язання, то узгоджені суми податкових зобов’язань автоматично нараховуються в інтегрованій картці платника податку.
Проведення самостійних виправлень збільшених/зменшених податкових зобов’язань з податку на прибуток за період, що перевірявся, не здійснюється.
Але є особливості, про них податківці вказували в своїй ІПК від 28.11.2019 р. №1611/ІПК/20-40-04-04-10:
- результати перевірки впливають на фінрезультат наступного звітного періоду. Тому показники Декларації у рядках 01, 02 зазначаються згідно з даними бухгалтерського обліку з урахуванням результатів документальної перевірки;
- з метою незадвоєння суми податку на прибуток в рядку 18 Декларації за звітний період вказується значення рядка 17 Декларації за попередній звітний період, збільшене на суму донарахованого за результатами документальної перевірки податкового зобов'язання з податку на прибуток у частині суми основного податку за звітний (податковий) період поточного року без суми нарахованих штрафів.
І ще. Якщо за результатами перевірки збільшені/зменшені суми від’ємного значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток за минулі роки, то коригування фінрезультату до оподаткування за звітний період, що був охоплений перевіркою, не здійснюється.
Від’ємне значення підлягає виправленню платником податків у показниках декларації в наступному звітному періоді. При цьому подається доповнення до Декларації з відповідним поясненням та зазначенням відповідних сум від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих звітних років.
Нараховані штрафи і пеня збільшують фінрезультат – нова податкова різниця
За новою редакцією пп. 140.5.11 ПКУ, фінансовий результат збільшується на суму витрат від відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу, в т.ч. за договорами ЗЕД, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства. Ці зміни чинні з 23 травня 2020 року.
Тобто з 23.05.2020 р. фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення платником вимог законодавства. Підкреслимо, що це стосується не тільки штрафів за нормами ПКУ, а будь-яких штрафів, нарахованих всіма контролюючими органами.
Таке збільшення фінансового результату до оподаткування платники можуть відобразити у рядку 3.1.11 додатка РІ до Декларації.