Уряд позбавив Сергія Солодченка повноважень в.о. голови ДФС. Замість нього призначено Дмитра Сосиновича
Важливо26.11.20204 6482
Посилання скопійовано
Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
25 листопада Уряд позбавив Сергія Солодченка повноважень голови Державної фіскальної служби України. Відповідна інформація міститься у розпорядженні КМУ №1473-р.
На цьому ж засіданні було прийнято рішення про призначення тимчасовим виконувачем обов'язків голови ДФС Дмитра Сосиновича. Така інформація міститься в розпорядженні КМУ №1474-р.
Він раніше обіймав посаду начальника управління протидії економічним правопорушенням ГУ ДФС в Житомирській області. Про це зауважив представник Кабміну у Верховній раді Василь Мокан на своїй сторінці в Facebook.
***
Звертаємо увагу:
ДФС та ДПС на сьогодні - дві різні структури. ДФС виконує функції тільки податкової міліції.
головний редактор інтернет-порталу редакції «Дебет-Кредит».
Закінчила Південний філіал Національного університету біоресурсів і природокористування України «Кримський агротехнологічний університет» за спеціальністю «Бухгалтерський облік та аудит». Має понад 16 років досвіду написання авторських статей та новин на різні теми, які стосуються бухгалтерського обліку та адміністрування податків.
Зверніть увагу! Матеріали в розділі «Новини», а також коментарі до них можуть містити аналітичні погляди сторонніх експертів та представників державних органів. Редакція докладає зусиль для перевірки достовірності даних, проте думка авторів може не збігатися з позицією редакції.
Оскільки податкове та бухгалтерське законодавство постійно змінюється, ми рекомендуємо використовувати наведену інформацію як довідкову та звертатися за індивідуальною консультацією перед прийняттям фінансових рішень. Редакція здійснює модерацію коментарів відповідно до Редакційної політики сайту.
ДПС отримала пряме доручення провести галузевий аналіз платників податків, визначити рівень ризику кожному бізнесу – низький, середній або високий. Платників з високими ризиками чекають документальні та фактичні перевірки
У темі таких повідомлень може міститися інформація про нібито «вимоги про надання матеріалів у справі про кримінальне правопорушення за ст. 212 КК України». Такі листи не мають жодного стосунку до податкової служби
З лютого 2026 року діють оновлені форми ППР за наказом Мінфіну №513. Податківці нагадують про ключову пільгу воєнного стану: скасування штрафів у разі сплати зобов’язання протягом 30 днів, а також про появу QR-кодів для швидкої оплати
З 50 найбільших компаній з реалізації електроніки та побутової техніки понад 40% декларують середню зарплату нижче ринкової, у 72% з них рівень сплати ПДВ становить менше середньогалузевого. Це потребує вжиття системних заходів БЕБ та ДПС з питань детінізації
Працівник відкрив лікарняний лист 31.05.2026 р., а закрив його 05.06.2026 р. Необхідно визначити, чи включається травень 2026 року до розрахункового періоду для обчислення середньої заробітної плати, та в якому періоді (місяці) нараховуються і відображаються ці лікарняні в обліку?
Компанія поки є неплатником ПДВ. У червні придбали імпортні послуги. ПДВ нараховується на суму оплати в грн чи на суму, зазначену в інвойсі (валюта* курс НБУ на дату оплати)?
Юридична особа — платник податку на прибуток співпрацює з фізичними особами за цивільно-правовими договорами (ЦПД) та із фізичними особами — підприємцями (ФОП). Чи включаються відповідні витрати до складу витрат для цілей податку на прибуток? Чи є виплати на користь ФОП об'єктом оподаткування ПДФО та військовим збором для юридичної особи як податкового агента?
Працівник повернувся з відрядження 22.06.2026 р.,але не повернув залишок коштів вчасно. 24.06.2026 р. відбув у наступне відрядження, яке теж було проавансовано.Як зараз повернути кошти за перше відрядження, щоб уникнути штрафів?
Підприємство на загальній системі оподаткування, високодохідник імпортує товар з Чехії. При отримані імпорту виявили бракований товар. За угодою з нерезидентом зменшили суму до сплати за поставлений товар, а саме підписали додаткову угоду про прощення боргу, на підставі якої підприємство списало кредитовську заборгованість перед нерезидентом. Які податкові наслідки для підприємства?
