Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Бухгалтер.ua розповідає, що в переліку підстав для позапланової перевірки Держпраці відсутня така підстава як звернення юридичних осіб, державних органів щодо порушення трудового законодавства – йдеться в постанові ВС/КАС від 27.10.2020 р. у справі №804/3566/17. Підстави для позапланових перевірок контролюючих органів визначені ч. 1 ст. 6 Закону №877-V.
В розглянутій Верховним Судом справі сперечалися підприємство та територіальний орган Держпраці, який провів перевірку та наклав штрафні санкції.
Підставою для позапланової перевірки стали листи управління ПФУ, в яких міститься інформація щодо страхувальників-роботодавців, у яких наймані працівники (застраховані особи) у грудні 2016 року (січень 2017 року) мали нараховану зарплату на рівні або менше мінімальної. Проте позапланова перевірка проходила не лише з питань нарахування зарплати найманим працівникам на рівні або менше мінімальної.
Суди першої та апеляційної інстанції задовольнили позовні вимоги підприємства. Адже інспектори праці провели позапланову перевірку не лише з питання, викладеного у листах ПФУ, а й з інших питань, в результаті яких встановлені інші порушення вимог законодавства про працю. Тому позапланову перевірку провели з порушенням ст. 6 Закону №877-V, а значить, відсутні правові наслідки такої перевірки.
Верховний Суд погоджується із цим, а тому приймаючи рішення про позапланову перевірку на підставі листа управління ПФУ щодо встановлення нарахування зарплати на рівні або менше мінімальної зарплати, Держпраці діяла поза межами наданих повноважень та в порушення вимог діючого законодавства. Тому суд вказує, що рішення прийнятті за результатами такої перевірки не можуть породжувати для позивача правових наслідків.