Асоціація платників податків України нагадує, що 25 березня 2021 р. набув чинності Закону України «Про Бюро економічної безпеки України», яким передбачено створення у шестимісячний строк нового органу досудового розслідування та оперативно-розшукової діяльності Бюро економічної безпеки України. Зі створенням БЕБ як «центрального органу виконавчої влади, на який покладаються завдання щодо протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави» (ч. 1 ст. 1 Закону), одночасно ліквідується Державна фіскальна служба України та податкова міліція. Саме до компетенції останньої з 1996 року відносилось виявлення, припинення та розслідування злочинів у сфері економіки та фінансів, зокрема податкових злочинів.
Створення на заміну чинної податковій міліції та економічним підрозділам Національної поліції і СБУ нового правоохоронного органу є частиною зобов’язань України перед іноземними партнерами, насамперед ЄС, МВФ та країнами Великої сімки.
Сам термін «правоохоронний орган» в Україні правильніше брати у лапки, оскільки у цивілізовану світі використовується поняття law enforcement agency, яке не є тотожним своєму українському аналогу «правоохоронний орган». LEA – це державна служба, яка має право примушувати до додержання законодавчих норм – зазвичай це поліція і жандармерія (мілітаризована поліція). Натомість прокуратура у жодній цивілізованій країні не відноситься до LEA. В Україні ж визначення поняття «правоохоронний орган» на законодавчому рівні надано лише у ч. 1 ст. 2 Закону «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів». Це поняття є дуже широким і допускає можливості розширеного тлумачення, що є недопустимим.
Дискусії щодо необхідності докорінної реформи «правоохоронних органів», які покликані займатись виявленням, розслідуванням та припиненням злочинів у сфері економіки і фінансів, точаться вже давно: тільки за останні сім років було підготовлено та направлено на розгляді парламенту п’ять чи шість, не рахуючи альтернативних законопроектів. Найбільш відомі серед них «Про фінансову поліцію» та «Про Національне бюро фінансової безпеки України», які так і не були розглянуті профільними парламентськими комітетами.
Натомість активна робота тривала на експертному рівні: вивчався досвід провідних країн світу у сфері застосування сучасних методологій кримінального аналізу та «intelligence-led policing» (поліцейської діяльності керованої аналітикою) при виявленні і розкритті фінансово-економічних злочинів, напрацьовувались можливості їх перенесення на український ґрунт, вивчалось сучасне програмне забезпечення та чинна інфраструктура міжнародної співпраці й можливості залучення коштів із фондів ЄС для фінансування створення нового органу в Україні. Зрозуміло, що основні «клієнти» таких служб – це міжнародні кримінальні угруповання, і виявляти та припиняти їх діяльність у правових державах, у яких діє презумпція невинуватості особи, захист персональних даних, банківська таємниця, можливо лише спільною роботою правоохоронних органів різних країн.
Основною метою реформи має стати не створення нового правоохоронного «монстра», а позбавлення численних вітчизняних правоохоронців (поліції, СБУ, прокуратури, податкової) не властивих їм повноважень «контролю» за економікою та фінансами. Це часто перетворювалось на пресинг бізнесу, в той час як тіньовий сектор, працюючи під «дахом», почував себе абсолютно комфортно, уникаючи сплати податків та створюючи кримінальну інфраструктуру для системного ухилення від оподаткування підприємствами реального сектору економіки, розкрадання коштів державного і місцевих бюджетів, державних і комунальних підприємств, фінансових шахрайств тощо.
Отже, Законом «Про БЕБ» передбачено наділити новий правоохоронний орган функціями, не звичними для України, такими, які раніше не використовувались, але такими, що активно застосовуються провідними аналогічними службами західного світу вже близько 30 років: аналітичною, кримінального аналізу, ризик-орієнтованою, оцінювання ризиків у сфері економіки, руйнування кримінальних моделей та інфраструктури.
В Україні повноваження органу досудового розслідування регулюються нормами Кримінально-процесуального кодексу України, а у сфері охорони прав громадян, держави і суспільства від злочинних посягань — нормами Кримінального кодексу України. У сфері пошуку і фіксації відомостей про злочини, які вчинені, вчиняються або готуються до вчинення, збору інформації кримінально-правого характеру, припиненню злочинної діяльності, – нормами Закону «Про оперативно-розшукову діяльність».
Крім цього, не слід забувати, що відповідно до ст. 131-1 Конституції України та ст. 36 КПК України відповідальними за організацію досудового розслідування, підтримання державного обвинувачення, нагляд за законністю діяльності правоохоронних органів є органи прокуратури. У правовій державі вирішальною у правоохоронній діяльності є роль суду. Відповідно до ст. 124 Конституції України та КПК України юрисдикція судів поширюється на будь-яке кримінальне обвинувачення, активно напрацьовується судова практика Верховного Суду, слідчі судді дають погодження на проведення будь-яких слідчих дій та негласних слідчо-розшукових дій, які пов’язані із обмеження прав громадян та юридичних осіб, слідчому судді може бути оскаржена будь-яка дія та бездіяльність правоохоронного органу.
Ці правові механізми реалізовані на практиці та діють. Тож у правовій державі жодна реформа правоохоронного органу є практично неможливою без внесення необхідних змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів, Закону про оперативно-розшукову діяльність, розробки та прийняття нормативно-правової бази щодо імплементації до чинного законодавства вищевказаних у Законі «Про БЕБ» кримінально-аналітичних новацій. Без таких змін реформа de facto не відбудеться, а норми Закону «Про БЕБ» залишаться декларативними.
Крім того, існує нагальна потреба у якісно нових кадрах із новим мисленням та відповідною фаховою підготовкою, щоб запроваджувати на практиці ефективні та дієві світові підходи у боротьбі з фінансовою та економічною злочинністю. Правоохоронний орган має виконувати свою роботу непомітно для законослухняних громадян та підприємств. Вони жодного разу можуть не побачити, скажімо, детектива FINCEN U.S. Treasury Department. Злочинну фінансово-економічну діяльність, «схеми», кримінальну інфраструктуру з легалізації і відмивання «брудних грошей» правоохоронці виявлять за допомогою роботи із інформаційними базами, а ліквідують її, тільки коли зібрані всі необхідні і достатні для суду докази. Тільки за втілення таких методів кримінальні справи будуть закінчуватись руйнуванням кримінальних схем і інфраструктури, вироками для осіб, які вчинили злочини, конфіскацією здобутих злочинним шляхом активів, а не «пресингом бізнесу», «кришуванням» кримінальних схем і неминучим «пшиком» переданих до суду справ з порушеннями гарантованих законом прав і свобод громадян та недоведеністю їх вини.
3 лютого 2021 р. у першому читанні прийнято проект Закону України №3959-1 «Про внесення змін до адміністративного та кримінального законодавства щодо запровадження діяльності Бюро економічної безпеки України». Ним вносяться зміни до КПК України щодо підслідності БЕБ та вводяться нові статті до особливої частини Кримінального кодексу України, які будуть відноситись до підслідності БЕБ. До створення та початку роботи БЕБ залишається ледь більше, ніж три місяці, незабаром Верховна Рада йде на канікули, вже майже повністю сформована конкурсна комісія із відбору керівника БЕБу, натомість робота над підготовкою до другого читання законопроекту із необхідними змінами до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів ще не закінчена.
А проект закону в редакції після першого читання потребує істотного доопрацювання: якщо його не провести належним чином, то всі позитивні нововведення залишаться декларативними, а до БЕБу масово підуть «перевірені кадри» із колишніх «економічних» підрозділів правоохоронних органів та ліквідованої податкової міліції. Крім цього, конче потрібен пакет відповідних змін до Закону про оперативно-розшукову діяльність та спеціальний закон про кримінально-аналітичну діяльність. Також потрібно нарешті позбавитись відомої «поправки Лозового» яка ставить жирний хрест на усіх масштабних розслідуваннях з причини істотного законодавчого обмеження строку проведення досудового розслідування та умовою закриття кримінального провадження за збігом строку.
Процес запровадження цих необхідних законодавчих змін загальмувався, а з яких причин – поки що це питання залишається відкритим.
***
Читайте також: