Позапланові податкові перевірки повертаються: аналіз Закону №2719

Розширено перелік відновлених позапланових перевірок

Спочатку поговоримо про найцікавіше. Законом №2719 розширено перелік перевірок, на які не поширюється зупинення строків на період дії воєнного стану (пп. «а»-«в» п. 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ). 

Так, крім відновлених з 27.05.2022 р. (Законом №2260) камеральних та фактичних перевірок, документальних позапланових перевірок, що проводяться за зверненням платника податків, позапланових перевірок за пп. 78.1.7 та 78.1.8 ПКУ, з дати набранням чинності Законом №2719 також відновлюються:

1) документальні позапланові перевірки, що проводяться з підстав, визначених:

• пп. 78.1.2 у частині контролю за трансфертним ціноутворенням;
• пп. 78.1.5 – якщо платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки (п. 86.7 ПКУ) або скаргу на прийняте за її результатами ППР з вимогою про повний або частковий перегляд результатів перевірки,
• пп. 78.1.12 – перевірки, що проводяться контролюючим органом вищого рівня у порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня;
• пп. 78.1.14 щодо контролю за невідповідністю умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» та/або невідповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» у порядку, передбаченому пп. 39.5.1.1 ПКУ;
• пп. 78.1.15 – у разі неподання платником податків або подання з порушенням вимог п. 39.4 ПКУ  звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або у разі встановлення порушень під час моніторингу такого звіту або документації відповідно до вимог пп. 39.4 і 39.5 ПКУ;
• пп. 78.1.16 – перевірка з питань контролю трансфертного ціноутворення, якщо отримано звіт про контрольовані операції (п. 39.4 ПКУ);
• пп. 78.1.21 – порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, у разі отримання після проведення документальної планової перевірки або документальної позапланової перевірки інформації від іноземних державних органів, які стосуються питань проведеної перевірки;
• пп. 78.1.22 – у разі отримання інформації, що свідчить про ведення нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво на території України, відповідно до вимог пп. 14.1.193 ПКУ, без взяття на податковий облік.

2) документальні позапланові перевірки з питань оподаткування юридичними особами або іншими нерезидентами, які здійснюють господарську діяльність через постійне представництво на території України, доходів, отриманих нерезидентами з джерелом їх походження з України, та/або документальних позапланових перевірок нерезидентів (представництв нерезидентів).

Важливо! Документальні позапланові перевірки за наведеним вище переліком, які були розпочаті, але не можуть бути завершені у зв’язку з виникненням певних обставин (відсутності безпечного допуску, доступу до територій/приміщень, до документів, проведення інвентаризації ОЗ, ТМЦ тощо, абз. 9-12 п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ), можуть бути зупинені до завершення дії таких обставин та/або усунення перешкод щодо проведення перевірки за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке оформлюється наказом. Копія наказу надсилається платнику податків до електронного кабінету з одночасним надісланням на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання до електронного кабінету. Таке зупинення перериває перебіг строку проведення перевірки. 

При цьому документальні позапланові перевірки з підстав, визначених пп. 78.1.5, 78.1.12, 78.1.14-78.1.16 ПКУ, що були розпочаті та не завершені до 24.02.2022 року, поновлюються на невикористаний строк та можуть бути проведені з дати набрання чинності Законом №2719.

Варто також нагадати, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок за наведеним вище переліком до платників податків застосовується відповідальність згідно з ПКУ, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених пп. 112.8.9 ПКУ, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію на застосування штрафних (фінансових) санкцій на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину не застосовуються.

Що зі строками відповідей для скарг та запитів?

Коментованим нами Законом №2719 внесені зміни до п. 52-8 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ. 

Нагадаємо, що цією нормою тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ, зупинявся перебіг строків, встановлених ст. 56 ПКУ (у частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків, що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, та/або які не розглянуті станом на 18.03.2020 р. Таке зупинення не породжувало будь-яких наслідків, передбачених цієї статтею. 

Це правило не поширювалося на скарги щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від’ємного значення з ПДВ, а тепер також на інші випадки, передбачені цим Кодексом. 

Про які інші випадки йдеться? Лише про випадки, які визначені розділом ХХ ПКУ, а уточнений перелік скарг зазначено у п. 69.9 ПКУ. Так, до інших випадків належать:

• скарги на податкове повідомлення-рішення (ППР) за результатами камеральної перевірки, прийняття рішення за результатом її розгляду (раніше – лише скарги на ППР за результатами камеральних перевірок);
• скарги на ППР, рішення про застосування фінансових санкцій за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки та прийняття рішення за результатами їх розгляду (раніще – лише оскарження ППР).

У п. 69.9 ПКУ є одне уточнення – йдеться про камеральні, фактичні та документальні позапланові перевірки, оформлення результатів яких здійснюється у порядку, визначеному ст. 86 ПКУ. Отже, на нашу думку, строки за ст. 56 все ж мають зупинятись для оскарження результатів:

• електронних перевірок, 
• перевірок з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» оформлюються з урахуванням особливостей, визначених ст. 39 ПКУ, 

Важливо! Нагадаємо, що відповідно до приписів Наказу Мінфіну від 20.08.2015 р. №727 дія Порядку оформлення результатів документальних перевірок не поширюється на оформлення результатів перевірок з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки». А оформлення результатів документальних невиїзних позапланових електронних перевірок за заявою платника податків, їх підписання та реалізація здійснюються з урахуванням особливостей, визначених ПКУ.

• перевірок діяльності нерезидента через відокремлені підрозділи, у тому числі постійне представництво в Україні без взяття на облік у контролюючому органі. І хоча ДПС називає перевірки діяльності нерезидента без взяття на облік у контролюючому органі саме документальною позаплановою, все ж результати таких перевірок оформлюються у порядку, визначеному Наказом Мінфіну 15.12.2020 р. №774).

Зупиняється за п. 52-8 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ й перебіг строків, встановлених ст. 73 і 78 ПКУ щодо надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів, що надійшли (надійдуть) платникам податків по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину. 

Таке зупинення не стосується запитів, перелік випадків надсилання яких збільшений коментованим нами Законом №2719. Так, окрім запитів контролюючих органів щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від’ємного значення з ПДВ (що було й раніше),  також строки не зупиняються для запитів з питань:

• оподаткування юридичними особами або іншими нерезидентами, які проводять господарську діяльність через постійне представництво на території України, доходів, отриманих нерезидентами з джерелом їх походження з України; податкового контролю за трансфертним ціноутворенням; податкового контролю за нерезидентами (представництвами нерезидентів); 
• валютного контролю в частині дотримання встановлених граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Щодо зупинення перебігу строків за ст. 52 і 53 ПКУ про надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі, то тут без змін. За ними ще діє карантинний мораторій, тож до кінця грудня і далі, якщо карантин подовжать, ІПК податківці матимуть право поки що не надавати. 

Трансфертне ціноутворення та контрольовані іноземні компанії

Коментованим нами Законом №2719 тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану  (зміни, внесені до п. 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ) платники податків звільняються від відповідальності за ПКУ з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану відтепер й у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів подання звітності та/або документів (повідомлень), передбачених ст. 39 і ст. 39-2 ПКУ.

Тут варто також додати й те, що відповідні зміни внесені й до п. 69.9 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, яким для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім, подання звітності та/або документів (повідомлень), передбачених ст. 39 та ст. 39-2.

Відновлюються строки для погашення податкового боргу

Коментованим нами законом вносяться зміни до п. 69.9 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, яким передбачається, що зупинення перебігу строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з дати набрання чинності Законом №2719 не поширюється на строки здійснення заходів з погашення податкового боргу платників податків – госпсуб’єктів, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки, передбачені ст.ст. 59-60, 87-101 ПКУ, та/або визначення грошових зобов’язань згідно із ст. 116 ПКУ.

Слід зазначити, що у науково-експертному висновку ще до законопроєкту №8045 було зауважено, що ця норма не відповідає принципу правової визначеності. Це пов’язано з тим, що формулювання «мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки» є оціночним за своїм характером та не дозволяє чітко визначити суб’єктів, яких стосуватиметься вказаний припис. Це може призвести до порушення прав платників податків, мати корупційні ризики. Відтак, як сам податковий орган буде визначати таких платників податків, наразі питання відкрите.

Податкова застава та вилучення майна держпідприємств

Майно платника податків звільняється з податкової застави з дня отримання контролюючим органом рішення про вилучення майна в умовах правового режиму воєнного стану, прийнятого відповідно до Закону України від 17.05.2012 р. №4765-VI «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», без застосування необхідності отримання згоди контролюючого органу за ст. 92 ПКУ (п. 69.21 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ). При цьому цим Законом №4765  вилучення з метою його передачі для потреб держави в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану стосується лише майна держпідприємств, державних господарських об’єднань права господарського відання або оперативного управління.

Крім того, не вимагається згода контролюючого органу на відчуження у процесі приватизації державного або комунального майна у складі єдиного (цілісного) майнового комплексу державного або комунального підприємства. 

Проте умовами договору купівлі-продажу об’єкта приватизації має бути передбачено зобов’язання покупця щодо погашення у повному обсязі суми податкового боргу не пізніше шести календарних місяців з дати переходу права власності на такий об’єкт (п. 92 ПКУ). Таке майно звільняється з податкової застави з дня отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення податкового боргу покупцем об’єкта приватизації.

Відсутність згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, у такому випадку, не може бути підставою для відмови у державній реєстрації прав покупця на об’єкта приватизації у Реєстрі речових прав (відповідні зміни внесені до п. 5 ч. 4 ст. 24 Закону №1952).