• Посилання скопійовано

З 24 лютого діють оновлені критерії ризику легалізації злочинних доходів, за якими відбувається фінмоніторинг

Мінфін затвердив нові Критерії ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення. Ці критерії почали діяти з 24 лютого

З 24 лютого діють оновлені критерії ризику легалізації злочинних доходів, за якими відбувається фінмоніторинг

Мінфін наказом від 28.12.2022 №465 (зареєстровано в Мін'юсті 09.02.2023 за №258/39314) затвердив нові Критерії ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення. Наказ мав набрати чинності з дати офіційного опублікування. 24 лютого його було опубліковано в "Офіційному віснику". Тож нові критерії діють з цієї дати.

Критерії оновлено з метою сприяння виконанню суб’єктами первинного фінансового моніторингу (далі – СПФМ) норм Закону №361-ІХ у частині застосування ними ризик-орієнтованого підходу та визначення власних критеріїв ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення. Адже попередній Наказ №584 не враховує всіх СПФМ, які мають використовувати відповідні критерії ризику, а також не визначає критеріїв ризиків для СПФМ, які є піднаглядними Національному банку України.

Установлено критерії ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення, які у власній діяльності повинні використовувати відповідні СПФМ, а саме:

  • критерії ризику за типом клієнта,
  • критерії ризику, що пов'язані з географічним розташуванням держави проживання (перебування, реєстрації) клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів;
  • критерії ризику за типом (видом) послуги (продукту) та за способом (каналом) надання чи отримання послуги (продукту).

Ці Критерії використовуватимуть у власній діяльності такі суб'єкти первинного фінансового моніторингу:

- професійні учасники ринків капіталу (крім банків), включаючи Центральний депозитарій цінних паперів, крім осіб, які провадять діяльність з організації торгівлі фінансовими інструментами;

- професійні учасники організованих товарних ринків;

- постачальники послуг, пов'язаних з обігом віртуальних активів;

- спеціально визначені суб'єкти (крім осіб, які надають послуги в межах трудових правовідносин):

  • адвокатські бюро, адвокатські об'єднання та адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально;
  • нотаріуси;
  • суб'єкти господарювання, що надають юридичні послуги;
  • особи, які надають послуги щодо створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами;
  • суб'єкти аудиторської діяльності;
  • бухгалтери, суб'єкти господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку;
  • суб'єкти господарювання, що здійснюють консультування з питань оподаткування;

- суб'єкти господарювання, що надають посередницькі та/або консультаційні послуги під час здійснення операцій з нерухомим майном;

- суб'єкти господарювання, які здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них;

- суб'єкти господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри;

- суб'єкти господарювання, які здійснюють торговельну діяльність культурними цінностями та/або надають посередницькі послуги в такій діяльності.

Відповідно втратить чинність Наказ Мінфіну від 08.07.2016 №584 «Про затвердження Критеріїв ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення».

Читайте також:

Фінмоніторинг: як організувати контроль за клієнтами

Автор: Волос Наталія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Право і відповідальність/Контролюючі органи і перевірки

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Контролюючі органи і перевірки»

  • Скільки часу може тривати планова перевірка ДПС?
    Тривалість планових перевірок ДПС не повинна перевищувати 30 р.дн. для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – 10 р.дн., інших платників податків – 20 р.дн.
    20.11.2024140
  • Що робити у разі арешту рахунку: поради Мінʼюсту
    У разі арешту рахунку передусім потрібно звернутися до банку, щоб дізнатися, у звʼязку з чим накладено арешт. Банк надасть реквізити виконавчого провадження. За цими даними слід вже звʼязатися з виконавчою службою
    20.11.20241 373
  • УВАГА! ДРС затвердила план комплексних перевірок на 2025 рік
    Незважаючи на те, що "воєнний" мораторій на планові перевірки контролюючих органів поки що діє, деяким з них вже дозволено проводити нагляд. Тому ДРС затвердила та оприлюднила наказ щодо комплексних перевірок на 2025 рік. Він налічує 32037 записів
    18.11.20246 6186
  • Мінімізація податкових ризиків: які заходи впроваджуються ДПС?
    ДПС запроваджує нову систему, яка допомагає мінімізувати податкові ризики, поєднуючи проактивні заходи, спрямовані на запобігання можливим податковим порушенням, та реактивні заходи, спрямовані на виправлення ситуації та запобігання її повторенню
    14.11.2024162
  • Ключові заходи ДПС у межах впровадження Нацстратегії доходів до 2030 року
    Ключовими заходами ДПС у межах впровадження Нацстратегії доходів до 2030 року є зміцнення доброчесності та боротьба з корупцією, підвищення рівня дотримання податкового законодавства, автоматизація роботи з боргами, міжнародна співпраця, цифровізація
    14.11.202459