Асоціація платників податків України розповідає, що в рамках круглого столу «Сектори підвищеної уваги Бюро економічної безпеки України» відбулася зустріч керівників провідних бізнес-асоціацій із директором Бюро економічної безпеки України Вадимом Мельником, заступником директора Віталієм Гагачем та заступником керівника департаменту аналізу інформації та управління ризиками Данилом Жвалюком.
Директор БЕБ Вадим Мельник на початку зустрічі наголосив, що робота БЕБ нині побудована на аналітиці, і головна мета БЕБ – протидія «схемам» розкрадання бюджету, тіньовим «схемам» ухиляння від сплати податків та різним формам економічних загроз від російського капіталу. «Білий» бізнес може бути спокійним, ніхто не чіпатиме підприємців, якщо вони не потрапляють до критеріїв ризику – наголосив директор БЕБ.
Відповідаючи на запитання галузі, заступник директора БЕБ Віталій Гагач наголосив, що майже з усіма виробниками тютюнової продукції, які використовують «сірі» схеми та ухиляються від сплати податків, ведеться робота, розпочато кримінальні провадження за всіми схемними виробниками. Інформація про них також передається до податкової служби з метою позбавити ліцензій виробників, які працюють із порушеннями законодавства.
Наталія Фесюн, директор асоціації «Укртютюн», зазначила, що в тютюновій галузі працюють нині багато «сірих» схем, є чимало підприємств, які працюють без сплати податків. «Тінь» у цьому секторі зросла з 17% у 2021 році до 20% у 2022 році. Це відповідає втратам бюджету в розмірі орієнтовно 20 млрд грн на рік. Асоціація покладає великі надії на БЕБ і сподівається, що його ефективна робота змінить ситуацію на ринку на краще. За словами очільниці асоціації, є великі ризики, що вилучене внаслідок перевірок виробниче обладнання знову може потрапити на нелегальний ринок і використовуватися в «сірих» схемах.
Анатолій Долинний, президент Української федерації індустрії безпеки, коментуючи це питання, зауважив: склади, де зберігається вилучене обладнання, не мають бути державними. Їх мають контролювати приватні компанії із необхідним досвідом та заходами безпеки, які виграли відповідний конкурс. Такі склади повинні бути обладнані надійними системами безпеки. Президент федерації запропонував Бюро працювати в цьому напрямі з бізнесом і дійти спільного рішення.
Юрій Кучабський, голова Ради Нафтогазової асоціації України, зазначив, що в секторі нафтопродуктів у 2022 році спостерігається зменшення частки «тіні». За розрахунками аналітичних центрів, у 2022 році ця частка скоротилася до 11% – порівняно з 18% у попередньому році. Частково це відбулося через те, що у 2022 році зменшилися податки на пальне і скасовано акцизи на пальне. Тому стимулів для ухиляння стало менше. Влітку 2023 року податки заплановано повернути, і «сірі» міні-НПЗ та нелегальні заправки вже поступово відновлюють роботу. Керівник асоціації закликав звернути увагу на ці загрози та діяти превентивно.
Христина Венгриняк, директор Асоціації Software Ukraine, звернула увагу на те, що на українському ринку програмного забезпечення досі присутня російська програма 1С. Ця програма використовується і органами державної влади, і обʼєктами критичної інфраструктури, тож держава-агресор має доступ до важливих даних. Це значна проблема і для інформаційної, і для економічної безпеки.
Вадим Чагаровський, голова Спілки молочних підприємств України, розповів, що галузь потерпає від фальсифікату, обсяги якого становлять від 15 до 20% ринку. Штрафи не допомагають, і для вирішення цього питання потрібно прийняти законопроєкт №6248. Голова обʼєднання звернувся до керівництва БЕБ із проханням проаналізувати та надати підтримку цьому законопроєкту.
Грігол Катамадзе, президент Асоціації платників податків України, наголосив: представники бізнес-асоціацій багато років підтримували ідею створення Бюро економічної безпеки як єдиного аналітичного органу з протидії економічним злочинам. Експертна група АППУ розробила методологію проведення аналізу фінансово-економічних ризиків, і на основі цієї методології, спільно з ІТ-компаніями – підготувала кілька аналітичних продуктів, які складаються з трьох етапів:
- на першому етапі планується розробити систему підтримки впровадження постійних процедур перевірки факторів ризику кожного типу, накопичення результатів перевірок в унікальній базі даних;
- на другому етапі передбачається автоматизація доступу до баз даних держорганів з метою поступового скорочення обсягу «ручної» роботи аналітиків;
- третій етап передбачає вдосконалення роботи з виявлення ризиків у економіці з використання сучасних методів штучного інтелекту та машинного навчання.
«Розуміючи обмежене фінансування БЕБ, ми не зупинилися на розробці продуктів, а почали пошук фінансування їх серед міжнародних донорів, у зв’язку з чим звернулися вже до низки фондів з метою залучення коштів для фінансування. За підсумками, ми готові будемо передати безоплатно всі ці продукти не тільки БЕБ, а й іншим зацікавленим у цих продуктах правоохоронним органам», – сказав президент АППУ.
Грігол Катамадзе запропонував активізувати процес скерування детективів і аналітиків БЕБ на стажування до Великобританії та Сполучених Штатів, щоб максимально скоротити дистанцію у взаємовідносинах із відповідними профільними структурами.
Президент асоціації також запропонував розглянути певні показники ефективності роботи БЕБ, які напрацювали аналітичні центри і які наочно продемонструють результати роботи цього органу.
Відповідаючи на запитання та пропозиції представників бізнесу, Вадим Мельник зазначив, що проблема із російським постачальником програмної продукції є важливою і пообіцяв вирішити це питання. Директор БЕБ запропонував надати інформацію щодо виробників фальсифікату в галузях харчової промисловості, а також закликав бізнес-асоціації повідомляти про інші факти порушень і налагодити продуктивну співпрацю із бізнесом для реагування на такі випадки.
З метою постійного діалогу з бізнесом та отримання фідбеку від бізнесу щодо всіх питань нині створюється консультаційно-дорадчий орган при БЕБ, який фахово налагодить цю комунікацію.