Створену Державною податковою службою електронну систему обліку платників податків та централізованого ведення реєстрів і баз даних необхідно вдосконалювати.
Про це йдеться у Звіті про результати аналізу ефективності виконання повноважень органами виконавчої влади в частині реєстрації та обліку платників податків. Відповідальний за проведення контрольного заходу – член Рахункової палати Цезар Огонь.
У 2020–2022 роках та I кварталі 2023 року кількість юридичних осіб – платників податків збільшилася на 8% і на 1 квітня 2023 року становила майже 1,7 мільйона.
Водночас кількість фізичних осіб, внесених до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (ДРФО), скоротилася на 0,5% і на кінець I кварталу 2023 року становила близько 43 млн. Фахівці Рахункової палати з’ясували, що до реєстру входить більше фізичних осіб, ніж все населення України. Натомість у ДРФО є інформація про суми доходів та податків лише щодо кожної десятої фізичної особи. Це свідчить про неузгодженість взаємин податкової служби із платниками.
Аудит Рахункової палати виявив кілька негативних тенденцій. Зокрема, стрімко зростає кількість платників, які мають податковий борг. Серед юридичних осіб кількість боржників збільшилася на 73% (зі 102 до 176 тисяч), серед фізичних осіб – у 4,5 раза (із 733 тисяч до понад 3 млн). Сума податкового боргу зросла на 40% та 46% відповідно.
Також збільшилася кількість платників, які не подають податкову звітність або звітують про відсутність діяльності. З 2020 по 2022 рік серед юридичних осіб цей показник зріс із 20% до 29%, серед фізичних осіб – із 12%. до 27%.
Крім того, ДПС перевіряла платників податків, які припинили свою діяльність. Як результат, податківці донарахували понад 10 млрд грн грошових зобов’язань. Із них до держбюджету надійшло всього 646 млн грн (близько 6%).
Аудит встановив, що деякі перевірки не змогли провести через відсутність платників за податковою адресою. Лише у Харківській області не перевірили 1 597 суб’єктів господарювання. Щоб встановити їхнє місцезнаходження, ГУ ДПС у Харківській області направляло запити до Національної поліції та Бюро економічної безпеки, однак їх повернули без виконання. На сьогодні механізм взаємодії між ДПС та відповідними органами виконавчої влади з цього питання так і не запровадили.
Податкова служба веде реєстри та бази даних, які стосуються реєстрації та обліку платників податків. Попри те, що всі процеси автоматизовані, фахівці Рахункової палати констатують недосконалість програмного забезпечення. Обмежений доступ до системи не дозволяє всебічно проаналізувати повноту обліку. Звіти не розкривають усіх даних, а деякі з них не узгоджуються між собою. Водночас у звітних формах не передбачений облік платників податків за видами діяльності або системами оподаткування, облік платників на тимчасово окупованих територіях тощо.
Станом на 1 квітня 2023 року на обліку перебуває понад 7 млн об’єктів оподаткування, свідчать дані ДПС. Це майже в 5 разів більше, ніж було у 2020 році. Вибіркова перевірка показала, що в системі відсутня актуальна інформація про об’єкти оподаткування за новими адресами. Наприклад, ГУ ДПС у Дніпропетровській області не проконтролювало взяття на облік двох самозайнятих осіб за неосновним місцем у Запорізькій і Харківській областях. Також аудит встановив, що майже 18% облікових справ платників податків у Дніпропетровській області містять застарілі або помилкові відомості про основний вид діяльності.
Фахівці Рахункової палати виявили недоліки обліку великих платників податків (ВПП). На обліку в міжрегіональних управліннях податкової служби були платники, які не відповідали критеріям ВПП. І навпаки – платники не подавали заяви щодо переходу до Реєстру великих платників податків, тож із ними провели роз’яснювальну роботу. Як наслідок, у 2022 році на облік до Центрального МУ ДПС перейшов 121 новий ВПП, із яких 71 – за заявами. Із початку 2023 року до Центрального МУ надійшло вже 103 заяви, всього взяли на облік 175 нових ВПП.
Переважна більшість платників податків не подає документи або подає їх невчасно. Так, у Дніпропетровській області приватні виконавці затримували подання документів на термін від 43 до 890 днів. Згідно з аналізом даних Єдиного реєстру адвокатів України, в Києві 1 284 адвокати не перебували на обліку. Після отримання листів про необхідність взяття на облік лише 116 адвокатів подали відповідні документи. Аналіз відповідних реєстрів виявив також 55 судових експертів та 11 арбітражних керуючих, яких не було на обліку в податковій службі.
ДПС та органи виконавчої влади обмінюються інформацією у процесі реєстрації та обліку платників податків. Однак аудит ГУ ДПС у Харківській області засвідчив недостатній рівень інформаційної взаємодії. Державні органи не передають на постійній основі актуальну інформацію про фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, а звірки з публічними реєстрами не автоматизовані. Це ускладнює своєчасне виявлення необлікованих платників податків.
Рішення та Звіт про результати аналізу будуть опубліковані на офіційному вебсайті Рахункової палати.