За результатами аналізу урядових законопроєктів №10439 та №10440, які позиціонувалися як «перезавантаження БЕБ», Федерація роботодавців України змушена констатувати, що вони потребують доопрацювання.
ФРУ ще при розробці та розгляді базового законопроєкту про БЕБ у 2019 - 2020 роках послідовно наполягала на тому, що Бюро економічної безпеки передусім має стати єдиним аналітичним органом з правоохоронною функцією щодо боротьби з економічними злочинами, на чому неодноразово наголошувала у своїх листах та зверненнях. Також після його прийняття ми висловлювали побоювання щодо можливості недосягнення цих цілей. На жаль, у підсумку Бюро не стало ані єдиним, ані аналітичним органом, проте відзначилося практично нульовою ефективністю, через що і постало питання про його перезавантаження. БЕБ, створений наприкінці 2021 року, так і не зміг забезпечити комплексну протидію економічним та фінансовим злочинам, а досудовими розслідуваннями у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень у сфері економіки займаються слідчі Нацполіції, СБУ, ДБР та інших правоохоронних органів.
Саме з метою перезавантаження БЕБ Уряд в рамках реалізації фіскальних структурних реформ, передбачених Меморандумом з МВФ, і мав розробити законопроєкти №10439 та №10440.
Зазначені проєкти дійсно містять окремі позитивні моменти у цьому напрямі, зокрема:
- певне звуження повноважень інших правоохоронних органів (зокрема, СБУ та Нацполіції) щодо розслідування кримінальних проваджень щодо кримінальних правопорушень в сфері економіки;
- більш чітку регламентацію дій працівників БЕБ при обшуках та виїмках документів тощо;
- уточнення процедури відбору та призначення на посади керівництва БЕБ.
Але в цілому в цих законопроєктах не йдеться про перетворення БЕБ на єдиний правоохоронний орган, що займається питаннями економічних злочинів та спирається при цьому на міцну аналітичну базу у своїй роботі. Зокрема, через те, що у підслідності СБУ залишаються ст. 201-1, 201-2, 201-3, 201-4 ККУ, які також є статтями економічного характеру. А отже, СБУ продовжуватиме займатися економічними правопорушеннями. Наскільки від дій, пов’язаних із розслідуванням кримінальних проваджень щодо кримінальних правопорушень у сфері економіки внаслідок прийняття цього законопроєкту вдасться огородити Нацполіції, найімовірніше, дізнаємося лише на практиці.
Таким чином, запропоновані законопроєкти не роблять БЕБ і єдиним правоохоронним органом, який має боротися з економічними злочинами, а отже, не закривають проблему «кошмарення» бізнесу з боку різних правоохоронних структур.
Ще одна проблема законопроєктів – відсутність у них намірів провести переатестацію співробітників та зміну напрямів та методів роботи.
Крім того, запропоновані законопроєкти містять деякі дивні норми (наприклад, щодо залучення Ради бізнес-омбудсмена до обшуків та виїмки документів тощо у провадженнях БЕБ), які взагалі навряд чи є реальними до виконання і наявність яких важко визнати розумною.
У зв’язку із викладеним ФРУ звертається до Уряду та Верховної Ради України з вимогою доопрацювати законопроєкти №10439 та №10440 з метою реального перезавантаження БЕБ, зробивши її передусім аналітичним центром у боротьбі з економічними злочинами з правоохоронною складовою. Причому правоохоронна складова у боротьбі з цим видом злочинів має залишитись виключно у БЕБ, інші правоохоронні органи мають бути її повністю позбавлені.
***
Читайте також:
