• Посилання скопійовано

Порядок розслідування та обліку нещасних випадків зміниться

СПО профспілок оприлюднило для обговорення проєкт змін до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві

Порядок розслідування та обліку нещасних випадків зміниться

СПО профспілок оприлюднило для обговорення проєкт постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві".

Проєктом акта удосконалено організацію розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, шляхом підписання акта за формою Н-1 головою комісії (спеціальної комісії) та затвердження їх роботодавцем, який утворив комісію, або керівником органу, що утворив спеціальну комісію, шляхом накладення електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису такої особи.

Ознайомлення з актом за формою Н-1 та надання окремих думок членами комісії (спеціальної комісії) здійснюється засобами телекомунікаційного зв’язку. 

Розподілено обов’язки між головою комісії (спеціальної комісії) та членами комісії (спеціальної комісії).

Так, прописано, що комісія (спеціальна комісія) зобов’язана:

1) провести необхідну кількість засідань комісії (спеціальної комісії), достатню для забезпечення повного та об’єктивного розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), на яких:

  • розглянути інформацію про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), розподілити функції між членами комісії та встановити повноваження осіб, що відповідно до законодавства мають право представляти інтереси потерпілого (за потреби);
  • визначити перелік необхідних висновків та інформації стосовно нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) для надсилання запитів до відповідних підприємств (установ, організацій);
  • прийняти рішення щодо визначення нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) пов’язаним чи не пов’язаним з виробництвом, за результатами проведеного розслідування (спеціального розслідування).

Засідання комісії (спеціальної комісії) вважається правоможним, якщо на ньому присутня більшість її членів;

2) обстежити місце, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, та скласти відповідний протокол, розробити ескіз місця, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, і провести фотографування місця настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), аварії (у разі потреби та можливості);

3) одержати письмові пояснення від роботодавця та його представників, посадових осіб, працівників підприємства (установи, організації), потерпілого (якщо це можливо), опитати осіб - свідків нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та осіб, причетних до них;

4) вивчити наявні на підприємстві (установі, організації) документи та матеріали стосовно нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та у разі потреби надіслати запити до відповідних закладів охорони здоров’я для отримання медичних висновків щодо зв’язку нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) з впливом на потерпілого небезпечних (шкідливих) виробничих факторів та/або факторів важкості та напруженості трудового процесу;

5) визначити відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устатковання, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії:

  • вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого
  • професійного захворювання (отруєння);
  • причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання
  • (отруєння);
  • обладнання, устатковання, машини, механізми, транспортні засоби,
  • експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого
  • професійного захворювання (отруєння);

6) визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;

7) визначити необхідність проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи тощо для встановлення причин настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);

8) з’ясувати обставини та причини настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);

9) визначити, пов’язані чи не пов’язані нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) з виробництвом;

10) установити осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці;

11) вивчити документи, що дають змогу відстежити походження нехарчової продукції, під час використання (експлуатації) якої сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) або використання (експлуатація) якої могло стати їх причиною (договори, товарносупровідну документацію тощо). Подати інформацію про таку продукцію та документи про її походження до відповідного органу державного ринкового нагляду (у разі проведення спеціального розслідування);

12) розглянути підготовлений головою комісії (спеціальної комісії) згідно з додатком 11 проєкт акта за формою Н-1 (тимчасового акта за формою Н-1 у разі його складення), який є невід’ємним додатком до протоколу підсумкового засідання комісії (спеціальної комісії).

13) розглянути та підписати на засіданні комісії (спеціальної комісії) усіма присутніми членами комісії (спеціальної комісії) примірник протоколу підсумкового засідання комісії (спеціальної комісії) із зазначенням про наявність окремої думки у разі її складання (окрема думка додається до цього протоколу та є його невід’ємною частиною);

14) у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов’язаного з виробництвом, крім акта за формою Н-1, скласти картку обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5;

15) дотримуватися вимог законодавства про інформацію щодо захисту персональних даних потерпілих та інших осіб, які зібрані в межах повноважень комісії (спеціальної комісії) під час проведення розслідування та задокументовані в акті за формою Н-1.

Крім того, визначено алгоритм дій щодо утворення комісії (спеціальної комісії) у частині надання/ненадання кандидатур представників підприємств (установ, організацій) для включення до її складу.

Автор: Волос Наталія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Право і відповідальність/Контролюючі органи і перевірки

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Контролюючі органи і перевірки»

  • Скільки часу може тривати планова перевірка ДПС?
    Тривалість планових перевірок ДПС не повинна перевищувати 30 р.дн. для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – 10 р.дн., інших платників податків – 20 р.дн.
    20.11.2024140
  • Що робити у разі арешту рахунку: поради Мінʼюсту
    У разі арешту рахунку передусім потрібно звернутися до банку, щоб дізнатися, у звʼязку з чим накладено арешт. Банк надасть реквізити виконавчого провадження. За цими даними слід вже звʼязатися з виконавчою службою
    20.11.20241 343
  • УВАГА! ДРС затвердила план комплексних перевірок на 2025 рік
    Незважаючи на те, що "воєнний" мораторій на планові перевірки контролюючих органів поки що діє, деяким з них вже дозволено проводити нагляд. Тому ДРС затвердила та оприлюднила наказ щодо комплексних перевірок на 2025 рік. Він налічує 32037 записів
    18.11.20246 5876
  • Мінімізація податкових ризиків: які заходи впроваджуються ДПС?
    ДПС запроваджує нову систему, яка допомагає мінімізувати податкові ризики, поєднуючи проактивні заходи, спрямовані на запобігання можливим податковим порушенням, та реактивні заходи, спрямовані на виправлення ситуації та запобігання її повторенню
    14.11.2024162
  • Ключові заходи ДПС у межах впровадження Нацстратегії доходів до 2030 року
    Ключовими заходами ДПС у межах впровадження Нацстратегії доходів до 2030 року є зміцнення доброчесності та боротьба з корупцією, підвищення рівня дотримання податкового законодавства, автоматизація роботи з боргами, міжнародна співпраця, цифровізація
    14.11.202459