Бухгалтерський облік – це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для ухвалення рішень. Тобто створюємо первинні документи, які підтверджують факт господарської операції, узагальнюємо дані в облікових регістрах, а потім у звітності. У цьому нам допомагають НП(С)БО, МСФЗ, інструкції та інші нормативні документи. На основі даних обліку розраховуємо податки та збори.
Які помилки при цьому можуть статися? Дуже різні, але всі їх можна умовно поділити на дві групи: помилки, які впливають на фінансовий результат і які не впливають. Розгляньмо найтиповіші з них (не провели інвентаризацію, не створили резерву, не застосували відповідний субрахунок, не подали фінансової звітності тощо) та відповідальність СГ за це.
Не провели інвентаризацію
Це залежить від мети інвентаризації та органу, що робить запит на її проведення. Надалі розглянемо варіанти: ДПС просить провести інвентаризацію, або митні органи, або саме підприємство ухвалює таке рішення.
Інвентаризація на вимогу ДПС
Органи ДПС мають право під час перевірок вимагати від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки з використанням інформації та документів щодо результатів такої інвентаризації за наслідками таких перевірок або під час наступних заходів податкового контролю (пп. 20.1.9 ПКУ).
Права представників ДПС під час податкової перевірки:
під час перевірки представники ДПС мають право вимагати від платника податків провести інвентаризацію;
для проведення інвентаризації платник податку має отримати належним чином оформлений документ із такою вимогою;
представники ДПС можуть бути присутніми під час інвентаризації. Саме бути присутніми, а не брати у ній учать;
у разі проведення інвентаризації на вимогу ДПС представники ДПС до складу інвентаризаційної комісії не входять.
Якщо підприємство відмовиться провести інвентаризацію на вимогу податківців, то в дію вступає пп. 94.2.8 ПКУ і на майно підприємства може бути накладено арешт.
Інвентаризація на вимогу митних органів
Митні органи під час документальних виїзних перевірок можуть вимагати від керівників підприємства, що перевіряється, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, які перебували або перебувають під митним контролем чи використовувалися цим підприємством разом із товарами, які були поміщені у відповідний митний режим, бути присутніми під час її проведення, а в разі відмови від проведення такої інвентаризації – звертатися до суду в установленому законом порядку з вимогою зобов’язати підприємство, що перевіряється, до проведення зазначеної інвентаризації (пп. 8 п. 1 ст. 347 МКУ)
Як бачимо, штрафу немає, але наслідки відмови є.
Обов’язкова інвентаризація згідно з Законом про бухоблік тощо
Випадки, коли інвентаризація є обов’язковою, наведені у ст. 10 Закону про бухоблік, п. 12 Порядку подання фінансової звітності та п. 7 розд. І Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань. А ми не провели, то що нам за це буде?
Якщо підприємство не провело інвентаризацію у випадках, передбачених п. 7 розділу І Положення №879, то за це передбачено адміністративну відповідальність – ст. 164-2 КУпАП. За відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку, внесення неправдивих даних до фінансової звітності, неподання фінансової звітності, несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризацій коштів і матеріальних цінностей застосовується штраф від 8 до 15 н. м. д. г. (136 – 255 грн). За ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню, штраф зростає до 10 – 20 н. м. д. г. (170 – 340 грн).
Строки застосування адміністративного штрафу
Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніше як через два місяці з дня його виявлення.
Окремо наголосимо, що під час припинення юрособи відповідальність трохи інша. Так, несвоєчасне, неповне або з порушенням установленого порядку проведення інвентаризації майна під час припинення юрособи тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб юрособи, інших осіб, залучених до припинення юрособи, у розмірі від 100 до 150 н. м. д. г. (від 1 700 до 2 550 грн) (ст. 166-6 КУпАП).
Але ця відповідальність загрожує далеко не всім!
Протоколи складають уповноважені посадові особи органів державного фінансового контролю (ст. 234-1, 255 КУпАП). Вони контролюють достовірність бухобліку в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетних установах та суб’єктах господарювання державного сектору економіки, у тому числі суб’єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб’єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (ст. 234-1 КУпАП, ст. 2 Закону №2939).
Тож приватним підприємствам, які не згадані у ст. 2 Закону №2939, адмінвідповідальність не загрожує.
Не створили резерви чи не провели дисконтування
Створення резерву – це обов’язок, а не право підприємства. Можуть не створювати резерв тільки мікропідприємства та непідприємницькі товариства (пп. 2 п. 2, п. 7 розд. І НП(С)БО 25), за умови що вони встановили це своєю обліковою політикою. Для решти підприємств такий обов’язок ніхто не скасовував.
З адмінштрафами за відсутність резервів ситуація така сама, як і за непроведення інвентаризації. Але тут є певні ризики щодо визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток.
Наведемо приклад: резерви відпусток. Витрати, що виникають при їх створенні, враховують під час визначення фінансового результату до оподаткування за правилами бухгалтерського обліку. Тобто фінансовий результат до оподаткування щодо таких резервів не коригують.
Проте суть створення цього резерву – рівномірний розподіл витрат, і якщо ми не створюємо резерву і, наприклад, звільняємо працівників або настав сезон відпусток, то фактично завищуємо витрати підприємства у періоді масових відпусток чи звільнення, адже за умови створення резерву такі витрати вже були б частково враховані.
Тому потрібно аналізувати, чи вплине відсутність резерву саме на об’єкт оподаткування податком на прибуток.
Не провели дисконтування довгострокової заборгованості – теж маємо проблеми з правильним визначенням фінрезультату з метою оподаткування. Адмінштрафу для приватних підприємств не буде, а от заниження доходів та витрат цілком реальне, що безпосередньо впливає на фінансовий результат до оподаткування. Тож відповідальність буде вже у межах податкового законодавства.
Помилки у фінансовій звітності
Помилки у фінансовій звітності можна розподілити на дві групи:
1. Показники фінзвітності не відповідають даним бухобліку.
Виправляти це однозначно потрібно, адже помилки можуть вплинути на фінансовий результат. З помилками поточного періоду (під періодом мається на увазі звітний рік) питань немає – їх виправляють методом сторно або допроведення у поточному ж періоді. Якщо при цьому підприємство подавало фінзвітність до органу статистики щоквартально і помилка вже була зазначена у поданій звітності, то вона теж потребує уточнення (подання наново).
А якщо це помилки минулих періодів і вони призвели до змін у доходах та витратах, то виправляємо їх шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) на початок звітного року (п. 4 П(С)БО 6).
Факт таких виправлень за минулі роки у звітності треба буде розкрити у примітках до фінансової звітності, а також навести інформацію про помилку: її зміст і суму, зазначити статті, які були перераховані внаслідок виправлення помилок та з метою повторного подання порівняльної інформації.
2. Фінансову звітність не подавали взагалі.
Органи статистики зазвичай застосовують адмінштраф до посадових осіб підприємства за ч. 1 ст. 186-3 КпАП у розмірі від 10 до 15 н. м. д. г. (170 – 255 грн). За повторне порушення – штраф від 15 до 25 н. м. д. г. (255 – 425 грн).
Важливо, що на період дії воєнного стану органи статистики за неподання або невчасне подання звітності до органів статистики не штрафують.
Помилки в первинних документах.
Господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. На підставі первинних документів провадяться записи в регістрах з подальшим відображенням в бухобліку. Тому помилки в первинних документах мають ключовий вплив на достовірність обліку, правильність визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток, ПДВ, інших податків та відображення у звітності. Найбільш поширені помилки щодо оформлення, зокрема відсутність обов’язкових реквізитів, відсутність підписів сторін, неточності в даних контрагентів, що здійснюють господарську операцію, та безпосередньо пов’язані з господарською операцією, що передбачає неналежне відображення змісту та обсягу господарської операції. Порядок виправлення помилок в первинних документах визначено Положенням №88 («червоне сторно», коректурний).
Помилки в первинних документах під особливим прицілом податківців. Адже саме за даними первинних документів підтверджується або спростовується реальність операції і, серед іншого, правомірність включення у витрати госпдіяльності. Неправильні початкові дані можуть призвести до завищення або заниження розміру податків. Фінансова санкція в цьому випадку визначатиметься ПКУ.
Зауважимо, в період дії воєнного стану і до його закінчення при самостійному виправленні помилки штрафи та пеня не застосовуються (див. пп. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ) як і при виявленні її документальною перевіркою за умови, що протягом 30 календарних днів з дня наступного отримання ППР сума зобов’язань за результатами документальної перевірки буде сплачена (детальніше див. в пп. 69.37 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
Увага! Внаслідок помилок в бухгалтерському обліку, в первинних документах можливі помилки і в податковому обліку, які призводять до несплати податків.
Увага, платники податку на прибуток!
Якщо підприємство є платником податку на прибуток і помилка у фінзвітності впливає на розрахунок об’єкта оподаткування, то подавати уточнену фінзвітність потрібно обов’язково, разом з уточненою декларацією з податку на прибуток, звісно, за умови що виправлення роблять у межах строку давності, встановленого ст. 102 ПКУ.
Висновки
Приватним підприємствам, не зазначеним у ст. 2 Закону №2939, адмінштрафи за будь-які порушення порядку ведення бухобліку не загрожують.
До них може бути застосовано адмінштраф за неподання фінансової звітності до органів статистики, але на період воєнного стану цей штраф не застосовується.
Проте помилки та неправильне ведення бухобліку можуть вплинути на суми податків, що їх підприємство зобов’язане сплачувати, і за ці помилки вже настає відповідальність, передбачена ПКУ.
Стандартний алгоритм виправлення помилки у бухобліку та фінзвітності може бути такий:
- складаємо бухдовідку датою виправлення помилки, в якій описуємо суть помилки та дії щодо її виправлення;
- робимо бухгалтерські проведення з виправлення помилки;
- можемо складати і подавати до відповідних органів фінзвітність з виправленими даними;
- якщо помилки вплинули на визначення об’єкта оподаткування, то виправляємо податкові декларації з відповідних податків.
