В Україні зберігається один із найвищих рівнів тінізації економіки. Податки не платять цілі галузі, навіть великі компанії намагаються приховати свої реальні прибутки. Під час повномасштабної війни всі сплачені бізнесом податки йдуть на оборону країни. А кожен, хто приховує свої прибутки, краде – зокрема в армії.
Масштабна й тривала детінізація може принести до держбюджету додатково майже 500 млрд грн щороку. Цього б, наприклад, вистачило, щоб повністю покрити дефіцит у бюджеті на оборону у 2024-му.
Про те, чому в Україні такий високий рівень тіньової економіки, що вже зроблено для покращення ситуації і які є перспективи, розповів в інтерв’ю з OBOZ.UA Голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
– Останнім часом у зв’язку з розглядом питань щодо підвищення податків активно почали обговорювати тіньову економіку. Чому в Україні така висока тіньова складова?
– Тіньова економіка в Україні зародилася буквально у перші роки незалежності й зростала паралельно з нашою державою. Гіперінфляція першої половини 90-х років, бартеризація, масові неплатежі й водночас високий рівень готівкових розрахунків, непрозора зовнішньоекономічна діяльність, слабкість державних інституцій, які завжди йшли у своєму розвитку на кілька не кроків, а поверхів позаду рівня розвитку тіньової економіки, незавершеність багатьох розпочатих трансформацій (наприклад, приватизації), корупція – все це підвищило тінь до того рівня, з яким ми змушені мати справу зараз...
– За оцінками Мінекономіки, до війни рівень тіньової економіки оцінювався у 32% ВВП. Яка ситуація нині?
– Складнощі з визначенням тіньової економіки (а оцінки в різних джерелах коливаються від 25% до 50% ВВП до війни) полягають у тому, що державі завжди було "зручніше" бачити занижені показники. Зазвичай під час війни рівень тіньової економіки зростає, так було, наприклад, у 2014-2015 роках. У війну тінь спрацьовує як буфер проти кризових явищ і падіння економіки, та водночас зростає через нові можливості, зумовлені як об’єктивним послабленням держави, так і "новими каналами" тіні, які шахраї використовують задля власного збагачення.
Я вже говорив, що під час війни суспільство поляризується на тих, хто жертвує останнім заради перемоги, і тих, хто намагається на війні "заробити". Останні використовують ті цільові послаблення, які надає держава (пільги на гуманітарку, військове обладнання тощо), на власну користь.
Тіньова економіка є в усіх країнах, але дійсно рівень нашої тіні відрізняється у гіршу сторону (оцінки за ЄС/OECD). Є поширена думка, що високий рівень тіньової економіки в Україні обумовлюється виключно або насамперед рівнем оподаткування. Це не так. І практика розвинутих країн ЄС, де рівень оподаткування є вищим, ніж в Україні, а рівень тіньової економіки, навпаки, нижчим, це якраз демонструє.
– Можливо, це ще й питання і податкової культури?
– Річ у тім, що пакт між державою і громадянами, який склався на теренах пост-СРСР, толерував корупцію на всіх рівнях. А є європейський пакт із нульовою толерантністю до корупції, де нікому у "страшному сні" не спаде на думку давати хабаря, наприклад, судді у Великій Британії. Існує прямий зв'язок між тіньовою економікою і рівнем доходів. Чим вища тінь, тим менші доходи. Тому ми маємо остаточно демонтувати кланову-олігархічну систему та перейти на європейський пакт щодо сприйняття корупції у суспільстві, побудувавши відповідні сильні інститути. Тоді рівень тіньової буде знижуватися. Тут є певні здобутки за останні роки, і, до речі, останні затримання якраз свідчать про те, що з корупцією, яка існувала десятиріччями, нарешті почали боротися.
– Що робити?
– Відповідь очевидна. Потрібно прискорювати реформи, швидше осучаснювати законодавство (зокрема й закривати дірки, які використовуються тіньовим сектором), усувати чинники, які допомагають збереженню корупції та тіньового сектору (завершувати врешті-решт приватизацію, зробити радикальну дерегуляцію та скорочення тиску й рівня втручання держави в економічні процеси, підвищувати професійність і доброчесність державного апарату, цифровізувати державні послуги, мінімізуючи контакт їхнього отримувача з чиновником, посилювати органи, які мають протидіяти тіньовій економіці та корупції). Все це є в програмах усіх без винятку політичних сил. Однак кожен із цих кроків, спрямований на реальну, а не удавану детінізацію, спричиняє неабиякий супротив із боку тіньовиків, які торпедують будь-яке рішення, начебто захищаючи інтереси кого завгодно: споживачів, маленьких підприємців, пенсіонерів, але насправді захищаючи інтереси власних кишень.
Це складна робота і важкий шлях, який ми повинні пройти разом, якщо хочемо бути членами ЄС. І на цьому шляху Україна не є унікальною. Є приклади Румунії, Болгарії, яким знадобилося 16 років спеціальної процедури, аби пройти цей шлях уже після набуття членства в ЄС. Але ми маємо зробити це швидше.
– Все, що ви перелічили, – це довготривалі інституційні реформи. Утім, в умовах війни й дірки в бюджеті на рівні 500 млрд грн потрібні термінові рішення. Зараз жодна велика економічна нарада за участю вищого політичного керівництва та бізнесу не обходиться без порушення питань детінізації. Що можна зробити вже зараз?
– Наслідки тіні – це недоотримання доходів бюджету, викривлення конкуренції, неможливість залучати інвестиції, слабкий рівень захисту прав споживачів, низькі соціальні гарантії. Високий рівень тіньової економіки став певним амортизатором шоків, пов’язаних із початком повномасштабної війни (згадайте ринок того ж пального), утім, зараз це те, що послаблює спроможності сектору оборони та відновлення економіки. Тому ми рухаємось паралельно – вибудовуємо сильні інститути, зокрема під час перемовин про вступ до ЄС, і закриваємо схеми, що є основою тіньової економіки.
Не згоден із тезою про "довготривалі інституційні реформи". У нас є приклади, як робити реформи значно швидше, долаючи тінь і наводячи порядок:
Відкриття ринку землі. Менше ніж два роки нам знадобилось, аби повноцінно запустити ринок сільськогосподарських земель, який існував – але підпільно – в умовах майже двох десятиліть дії так званого мораторію. Усі ці роки операції з землею здійснювались, але за схемами, за готівку, без документального оформлення. Ринок працює вже три роки – кожен охочий може відстежити всі операції, дізнатися справжню ціну землі залежно від її стану та регіону, зробити аналітику в динаміці.
Легалізація грального бізнесу – теж менш як два роки. Понад десятиліття діяла "заборона" цього виду діяльності, але тисячі гральних закладів світилися вогнями практично у кожному населеному пункті України. Ми не просто вивели їх із тіні, але й поступово змусили працювати за правилами. Пов’язане з "ігоркою", але не тільки, питання прикриття шпарин у банківській системі та ліквідації установ, що обслуговували тіньові фінансові потоки, систематично порушуючи законодавство у сфері "відмивання" доходів (Айбокс, Конкорд). До речі, тут значний внесок, що ці питання зрушили з місця, профільної парламентської ТСК з роботи грального бізнесу. Доходи бюджету від грального бізнесу зросли з 204,8 млн грн за весь 2021 рік до 11,7 млрд грн за вісім місяців 2024 року.
Ринок пального. Якщо порівнювати 2021 рік із 2024-м, маємо підвищення податкової ефективності з ПДВ на 48,3% (гуртова торгівля) і на 53,2% (роздріб). А платежі до бюджету 2024 року порівняно з 2023-м (8 міс. 2024 р. до 8 міс. 2023 р.) виросли на 45,1%.
Ринок алкоголю. Податкова ефективність з ПДВ у 2024 році порівняно з 2021 роком виросла на 35,7%, а легальні виторги 2024 р. порівняно з 2023-м (8 міс. 2024 р. до 8 міс. 2023 р.) зросли на 28%.
Торгівля електронікою. Податкова ефективність з ПДВ у 2024 році порівняно з 2021 роком зросла у 2,6 раза, а у 2024 році порівняно з 2023-м на 76%. Істотно зросли й відрахування.
Сплата до бюджету ювелірною галуззю зросла на 115,8% за 8 місяців поточного року.
А є питання, де й реформи як такі не потрібні. Необхідно просто реалізувати певні управлінські рішення, багато з яких не такі вже й складні.
Дерегуляція. Рік пішов на аналіз ситуації (з’ясувалось, що замість 160-180 дозвільних документів – у державі існувало понад 1,3 тисячі), у рік цілком можна вкластися, щоб ліквідувати чи оптимізувати запропоновані майже тисячу регуляторних рішень і процедур. Адже кожен такий зайвий, непотрібний, зарегульовуючий ту чи іншу сферу інструмент – це інструмент збереження "тіні". Вже затверджено план дій щодо дерегуляції, який має дати прогрес у цьому напрямі вже до кінця 2024 року.
Запуск "єдиного кабінету" митниці та податкової. Над цим питанням працювали роками – створювали навіть спеціальні органи для вирішення такого "надзвичайно складного" завдання (Міндоходів Клименка, Держфіск), а все можна було зробити на декілька порядків простіше, у межах звичайної міжвідомчої взаємодії та координації…
Це лише деякі приклади. Тому не завжди потрібні реформи – іноді достатньо просто припинення толерування тіні, зловживань і корупції. Хіба раніше не був відомий рівень корупції та покриття тіньових схем у податковій? Про це завжди знали всі – "тарифи", частки, хто які питання вирішує, хто виступає посередником… Достатньо було запровадити солідарну відповідальність, декілька десятків разів змінити усю "вертикаль" у регіонах – і маємо помітне покращання ситуації. Так само буде і після перезавантаження митниці. Законопроєкт має бути схвалений ВР у вересні в цілому.
– Який результат для бюджету дали ці кроки?
– Частково по галузях я навів приклади вище. Але детінізація – це не лише про збільшення податків до бюджету, а насамперед про рівні умови роботи на ринках, а отже про зростання обсягів зареєстрованої, тобто офіційної економічної діяльності (обсягів реалізації, виплаченої зарплати тощо). Утім, як голова профільного парламентського комітету, зупинюсь на податковому аспекті детінізації.
Ми маємо суттєве перевиконання плану за податковими доходами загального фонду держбюджету цього року. За січень – серпень 2024 року виконання розпису доходів Державною податковою службою становило 110% (+63,3 млрд грн), Державною митною службою – 103,3% (+12 млрд грн). Тобто у перші 8 місяців ми маємо перевиконання плану за податками на 75 млрд грн. А за рік буде близько 100 млрд грн.
Це, зокрема, значною мірою пояснюється детінізацією економічних відносин. Бо макропрогноз, який закладався у бюджет-2024, що схвалювали наприкінці 2023 року, сильно не змінився. Так, маємо трохи більшу девальвацію офіційного курсу гривні, але з іншого боку – прогноз ВВП на 2024 рік (реальне зростання і номінальний обсяг) трохи погіршився. Водночас ставки податків (окрім підвищення ставки податку на прибуток для банків) не змінювалися.
Тепер до конкретних цифр, що свідчать про наші здобутки у цьому напрямі. Динаміка зростання надходжень із ПДВ (сальдо) за 8 місяців 2024 року (до 8 місяців 2021 року) становить плюс 72,9%, або 73,8 млрд грн, при катастрофічному падінні економіки у 2022 році, а податкова ефективність з ПДВ (без урахування найбільш постраждалої енергетики) зросла на 14,8%. Доходи загального фонду державного бюджету (сальдо) за 8 місяців 2024 року порівняно з мирним 2021 р. зросли на 285,5 млрд грн, або на 169,7%.
– Ви згадали про детінізацію ринку підакцизної продукції. Утім, ринок контрафактної тютюнової продукції збільшився. Чому так?
– Ринок історично складається з двох частин. Перша – це великі транснаціональні компанії, до яких у держави практично немає питань щодо податкової дисципліни. Друга частина – це національні товаровиробники, які історично грішили продажем підакцизної продукції без сплати акцизу. Я вже говорив про це – правоохоронці та фіскали не помічали цієї злочинної діяльності десятиріччями. Ми неодноразово на Комітеті вимагали вжиття відповідних заходів – і ось нарешті в травні цього року протиправну діяльність було припинено, тривають обшуки. Тут хочу відзначити професійну та злагоджену роботу БЕБ і ДПС, попри шалений супротив тіньовиків, які використовують усе: від прямих погроз до тітушок.
Власне, вже в червні-серпні ми побачили перетік із тіньового ринку до бюджету. Відрахування акцизу від тютюну збільшилося на 30%, або на 6,5 млрд грн, а виторги (серпень до січня 2024 року) зросли на 31,6%.
Також було позбавлено ліцензій окремих виробників, контрафактна й нелегальна діяльність яких покривалась роками. Це правильне рішення, яке не можна не схвалювати.
– Скільки коштів може отримати бюджет за рахунок детінізації і що заважає це зробити?
– Потенціал чималий. За нашими розрахунками – це близько 500 млрд грн на рік бюджетних надходжень. Це якщо передбачити, що незареєстровану та неформальну економіку всю (або принаймні левову частку) одночасно можна вивести з тіні. Кожний найдрібніший ФОП буде бити чек, із кожного товару буде сплачено податок, контрабанди не буде взагалі або її буде зведено до мінімуму. Це наша мета, але це те, що не робиться за один день. Загалом потенціал додаткових надходжень ми оцінюємо у 80-100 млрд грн щороку. І свідченням цього є перевиконання плану за податками у 2024 році, що вже враховано Мінфіном у "ресурсному" законопроєкті на суму 100 млрд грн. Це величезний додатковий ресурс, який уже сьогодні є альтернативою підвищення податків.
Укотре акцентую, що високий рівень тіньової економіки в Україні – це похідна від кланово-олігархічної моделі економіки та державного управління. Ця система вибудовувалась 30+ років, і звісно, що пручається. Але її буде дотиснуто й остаточно демонтовано під час переговорів про вступ до ЄС, які ми почали.
Перезапуск БЕБ, митниці, що відбудеться найближчим часом, продовження функціональної реорганізації податкової служби, диджиталізації фіскальних сервісів та інші інституційні реформи сприятимуть подальшому виведенню економіки з тіні й розширенню податкової бази.
