• Посилання скопійовано

Бізнес просить провести антикорупційну експертизу Національної стратегії доходів

Серед корупціогенних факторів Нацстратегії бізнес виокремив: надання податковим органам доступу до банківської таємниці; стягнення податкового боргу без рішення суду; запровадження приводів для перевірок платників ЄП

Бізнес просить провести антикорупційну експертизу Національної стратегії доходів

УРБ повідомляє, що Коаліція громадських організацій звернулась до Національного агентства з питань запобігання корупції з проханням провести антикорупційну експертизу Національної стратегії доходів до 2030 року. 

Звернення підписали Українська Рада Бізнесу, Торгово-промислова палата України, Рада Міст Захисти ФОП, ГО “Асоціація приватних роботодавців”,  ГС “НОРТ”, ГС “Нацплатформа МСБ”, ГО “Всеукраїнська професійна асоціація підприємців”, бізнес-асоціація “4Бізнес”, ГО “Мікробізнес Волині”, ГО “УО Мрія”, ГО “Центр  суспільного контролю”, просвітницька ініціатива “Останній капіталіст”, ГО “Інститут соціально-економічної трансформації”, ГС “Центр соціально-економічних досліджень – CASE Україна”.

«Ми хочемо звернути увагу Національного агентства з питань запобігання корупції, що у тексті згаданої Національній стратегії доходів нами вбачається значна кількість корупціогенних факторів, які безпосередньо зазначені в Методології проведення антикорупційної експертизи, що може мати катастрофічні наслідки як для приватного сектору, так і для економіки України загалом», – йдеться у зверненні.

Серед корупціогенних факторів Нацстратегії автори звернення виокремили: надання податковим органам доступу до банківської таємниці; стягнення податкового боргу без рішення суду; запровадження приводів для перевірок суб’єктів спрощеної системи оподаткування; надання правоохоронних функцій митним органам; делегування органам місцевого самоврядування додаткових податкових повноважень та розширення повноважень органів контролю; закріплення принципу презумпції винуватості платників податків.

Згідно зі зверненням, Національна стратегія доходів потребує не лише часткового доопрацювання, а повного перенаписання і перезатвердження на основі принципів рівності органів контролю і платників податків перед законом, презумпції правомірності рішень платника податків, гарантій дотримання законних прав платників податків, а також встановленні чітких запобіжників щодо недопущення будь-яких корупційних та інших зловживань з боку податкових та митних органів. 

Як повідомлялося, наприкінці 2023 року уряд погодив “Національну стратегію доходів” до 2030 року. Цей документ визначатиме, як держава житиме наступні шість років та фінансуватиме свої потреби, зменшуючи залежність від партнерів.

Згідно з заявою Української ради бізнесу, до складу якої входить 112 бізнес-асоціацій різних галузей економіки, членами яких є 28000 підприємств, реалізація деяких положень Нацстратегії негативно вплине на економічний та інвестиційний клімат країни, економічне відновлення України.

У квітні аналітичний центр CASE Україна (проєкт “Ціна держави”) та просвітницька ініціатива “Останній Капіталіст” ініціювали петицію про перегляд Національної стратегії доходів на 2024-2030 роки. У червні петиція зібрала потрібну кількість голосів, проте Уряд її відхилив.

Повний текст звернення та перелік підписантів

Джерело: Українська Рада Бізнесу

Рубрика: Право і відповідальність/Контролюючі органи і перевірки

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Контролюючі органи і перевірки»