Незважаючи на запровадження у 2022 році мораторію на проведення держнагляду (контролю), органи Держпраці планують комплексні перевірки та все ще мають право проводити позапланові перевірки. І, як виявилось, питання законності проведення комплексних (планових!) заходів наразі відкрите. Але все за порядком.
Продовження часткового мораторію
Нагадаємо, що органи Держпраці в силу приписів ч. 6 ст. 2 Закону №877 належать до органів держнагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення. І наразі за п. 1 Постанови КМУ від 13.03.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану» було встановлено мораторій на проведення планових перевірок на період дії воєнного стану.
Водночас Держпраці наказом від 29.11.2024 №200 затвердила Річний план здійснення заходів державного нагляду (контролю) на 2025 рік. До нього включено 18 747 суб'єктів господарювання.
Тож чекати планову перевірку чи ні? Буде вона чи не буде? Не буде! План Держпраці склала, але проведення таких перевірок наразі заблоковане мораторієм.
Водночас протягом періоду воєнного стану дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах (п. 2 Постанови №303):
- за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини,
- для захисту навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави,
- для виконання міжнародних зобов’язань України.
Тобто планових перевірок поки що не буде, а от на позапланову перевірку Держпраці може завітати.
Підстави для призначення позапланової перевірки
У ст. 16 Закону №2136 (цей закон втрачає чинність з дня припинення або скасування воєнного стану) наведено вичерпний перелік підстав для проведення позапланових перевірок виконання трудового законодавства, а саме:
- за заявою працівника або профспілки в частині додержання вимог Закону №2136, а також з питань виявлення неоформлених трудових відносин та законності припинення трудових договорів;
- за зверненням Київської міської військової адміністрації або обласної військової адміністрації;
- у зв’язку з невиконанням госпсуб’єктом приписів про усунення порушень вимог законодавства, виданих після 1 травня 2022 року;
- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави;
Важливо! Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявності погодження Держпраці, що в обов’язковому порядку пред’являється керівнику чи уповноваженій особі ЮО, її відокремленого підрозділу, ФОПу або уповноваженій ним особі перед початком здійснення позапланового заходу (окрім направлення та службового посвідчення).
- доручення Прем’єр-міністра України про перевірку суб’єктів господарювання у відповідній сфері у зв’язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;
- настання аварії, пожежі, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання;
- за рішенням суду.
Кого перевірятимуть: юридичних осіб незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання та фізичних осіб, які використовують найману працю.
Застосування штрафів
У період дії воєнного стану, у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів держнагляду (контролю), штрафи, передбачені ст. 265 КЗпП, не застосовуються.
Водночас посадові особи юросіб та/або ФОПи (якщо ФОП вказаний як відповідальна особа за відповідною статтею КУпАП) несуть відповідальність за адміністративні правопорушення, передбачені ст. 41, 41-1 – 41-3 КУпАП, 1881 КУпАП.
Також нагадаємо, що згідно з наказом від 09.03.2023 №1243 були затверджені уніфіковані форми документів Держпраці (попередження, акти, вимоги, припис тощо). З усіх форм документів, які складаються органами Держпраці, вилучили посилання на Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою КМУ від 21.08.2019 №823.
Комплексні планові перевірки
На свої перевірки Держпраці може приходити не сама. Комплексні перевірки – це перевірки, у яких беруть участь два чи більше державних органів. Тобто перевірка ними проводиться одночасно.
Державна регуляторна служба України (далі – ДРСУ) вже другий рік поспіль затверджує плани здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) органів державного нагляду (контролю)
- на 2024 рік – це був наказ від 14.11.2023 №183;
- на 2025 рік – це наказ від 14.11.2024 №257.
Сама ДРСУ пояснює прийняття таких наказів так.
Порядок планування заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності встановлено статтею 5 Закону №877.
Відповідно до статті 5 Закону №877 планові перевірки госпсуб’єктів здійснюються відповідно до річних планів органів державного нагляду (контролю).
У разі якщо один і той самий суб’єкт господарювання внесений до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) різних органів державного нагляду (контролю) – це є підставою для проведення щодо такого госпсуб’єкта комплексного планового заходу державного нагляду (контролю).
Керуючись положеннями статті 5 Закону, Державна регуляторна служба України щороку затверджує План здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю).
Прийняття такого плану не суперечить постанові КМУ від 13.03.2022 № 303, оскільки постанова не встановлює жодних обмежень щодо намірів планування заходів державного нагляду (контролю) органами державного нагляду (контролю).
Про комплексні річні плани здійснення заходів держнагляду (контролю) ми писали тут.
Водночас давайте спробуємо розібратись у цій ситуації – чи є такі комплексні плани законними та чи не порушують вони мораторію за Постановою №303?
Загалом ДРСУ посилається на ст. 5 Закону №877, якою передбачено саме планові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю). А Постанова №303 не встановлює заборону планувати (мати намір) проведення перевірок органами держнагляду (контролю).
Звісно, такі плани складаються не для намірів, а для їх реалізації. Проте поки що планові перевірки від Держпраці заблоковані. А якщо йдеться про комплексні планові перевірки?
Як ми зазначили вище, комплексні планові перевірки – це ті самі планові перевірки, але одночасно кількома контролюючими органами. Тож стверджувати, що комплексні планові заходи не підпадають під дію мораторію за Постановою №303, ми не бачимо підстав.
А якщо Держпраці все ж таки спробує прийти на комплексну планову перевірку?
Нагадаємо, що та сама ч. 1 ст. 5 Закону №877 вказує госпсуб’єкту, що він має право відмовитися від проведення комплексного планового заходу держнагляду (контролю) шляхом письмового звернення до ДРСУ. У такому разі перевірка такого госпсуб’єкта проводиться згідно з річними планами органів державного нагляду (контролю).
Простими словами це означає: якщо роботодавець дізнається про те, що його включено до плану-графіка комплексних планових перевірок, він може подати до ДРСУ заяву, в якій зазначити відмову від комплексної планової перевірки. Ну тобто що він не бажає, щоб контролери, які запланували завітати до нього із перевіркою, приходили разом. Він бажає, щоб такі перевірки проводилися окремо і в різні строки. У такому випадку кожен із цих органів має розподілити одну комплексну перевірку на декілька звичайних планових перевірок. І Держпраці вже не зможе скористатися цією підставою.
Якщо госпсуб’єкт відмовляється від комплексного заходу, то провести плановий захід Держпраці вже не може, бо це порушує мораторій, встановлений Постановою №303.
І тоді у Держпраці залишаються лише позапланові заходи з підстав, вказаних у ст. 16 Закону №2136, які ми навели вище.
Якщо госпсуб’єкт не відмовиться від комплексної планової перевірки, чи штрафуватиме його Держпраці?
Це цікаве питання. Адже норма щодо незастосування штрафів за ст. 265 КЗпП у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень стосується тих порушень, які були виявлені під час здійснення позапланових заходів держнагляду (контролю). Саме так прописано у ст. 16 Закону №2136.
На жаль, тут ми маємо невтішну відповідь. Якщо Держпраці проведе саме планову перевірку, хоч і в межах комплексної, вона зможе застосувати ці штрафи, як у мирні часи. Оскаржити ці штрафи в суді буде можна, але чи стане суд на бік роботодавця, наразі сказати важко.
За приписами ст. 16 Закону №2136 норми цієї статті стосуються лише порядку проведення позапланових перевірок, так само як і звільнення від штрафів лише за результатами їх проведення. Про інші планові або комплексні перевірки у цій статті Закону №2136 – ані слова.
Тому роботодавець має ще одну вагому причину відмовитись від комплексної перевірки та після цього посилатися на мораторій для планових перевірок Держпраці. Адже якщо навіть Держпраці завітає до нього з позаплановою перевіркою, такий роботодавець дізнається про свої порушення, усуне їх згідно з приписом і не сплачуватиме фінансових санкцій. Звісно, залишається ще адмінштраф, але в нього є строки давності і до нього наш бізнес готовий у разі будь-якої перевірки.
Втім, наразі ми чудово розуміємо, що саме таке прочитання норм Закону №2136, Закону №877 та Постанови №303 – лише наша точка зору. У будь-якому разі зараз, без судової практики, неможливо однозначно стверджувати, що мораторій має перевагу над можливістю проведення комплексних (планових!) заходів та застосування штрафів за результатами їх проведення.
Держнагляд з охорони праці
Нагадаємо, що відповідно до ст. 38 Закону України від 14.10.1992 №2694-ХІІ «Про охорону праці» діяльність органів державного нагляду за охороною праці регулюється цим Законом, Кодексом цивільного захисту України, законами України «Про адміністративну процедуру», «Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», іншими нормативно-правовими актами та положеннями про відповідні органи.
Про Закон №877 тут не згадується. Натомість про здійснення держнагляду (контролю) у сфері охорони праці прямо сказано у пп. 15, 16 п. 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого Постановою КМУ від 11.02.2015 №96.
Якщо звернутись до судової практика, то, зокрема, в одному з останніх судових рішень – у справі №160/9951/21 (постанова ВС від 10.05.2024) – суд розглядав спір щодо оскарження результатів перевірки Держпраці з питань дотримання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, вимог законодавства про зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю (перевіряли ПАТ). У цьому рішенні ВС звертався до порядку проведення держнагляду (контролю) за Законом №877, дотримання якого є обов’язковим.
Таким чином, якщо ми говоримо про перевірки Держпраці саме з охорони праці, то повертаємось до всього того, про що ми говорили вище. Планові заходи підпадають під мораторій за Постановою №303. Щодо комплексних перевірок – наша позиція є незмінною, та наразі питання щодо превалювання мораторію над комплексними перевірками є відкритим. А ось щодо позапланових заходів – то, на думку ВС, для їх проведення слід керуватись підставами, наведеними у ст. 6 Закону №877.