Як скарга покупця стала підставою для фактичної перевірки ДПС і штрафу 639 тис грн: практика Верховного Суду

1. Зміст справи: чому покупець подав скаргу?
2. Як одна покупка запускає механізм податкового контролю?
3. Чому податківці призначають саме фактичну перевірку?
4. Що знайшли податківці під час перевірки?
5. Звідки податкова бере підстави для своїх дій?
6. Яке рішення прийняв Верховний Суд?
7. Поради для бізнесу

Коментар до постанови Верховного Суду від 07.04.2026 р. у справі №560/3779/25

Бізнес звик думати, що найбільша загроза – це щорічний графік планових перевірок ДПС. Однак не забуває, що позапланові та фактичні перевірки можуть бути значно неприємнішими.

Судова практика доводить: щоб запустити механізм податкового контролю із великим штрафом наприкінці, подекуди податківцям не потрібно заздалегідь аналізувати вашу діяльність. Достатньо одного незадоволеного покупця або уважного конкурента, який зафіксує порушення правил застосування РРО і податківці досить швидко будуть вже у вас.

Яскравим підтвердженням цього стало свіже судове рішення, в якому Верховний Суд проаналізував різні аспекти законності таких раптових візитів ДПС.

Зміст справи: чому покупець подав скаргу?

Усе почалося зі звичайної, на перший погляд, покупки. Жінка придбала в одному з магазинів (який належав ФОПу) робот-пилосос. Але, як потім з’ясувалося, ця жінка працювала на компанію, яка виробляла ті самі пилососи. А метою закупівлі була перевірка оригінальності продукції та законності її ввезення в Україну – бо виробник чітко знав своїх дилерів і магазину ФОПу серед них не було.

А далі ФОП припустився ще однієї «помилки». Під час розрахунку жінці видали якийсь папірець, який не мав нічого спільного з фіскальним чеком. Ба більше, у цьому документі взагалі не було зазначено, хто є продавцем товару.

Жінка зробила копію папірця та надіслала офіційну скаргу до ДПС, заявивши при цьому, що продукція мережі, ймовірно, потрапила в країну поза митним контролем.

Тобто, компанія-виробник вирішила зібрати докази контрабанди руками податківців, а також напустила на ФОПа-порушника податкову перевірку.

Як одна покупка запускає механізм податкового контролю?

Ця історія демонструє, що іноді для призначення перевірки податківцям навіть не потрібно виходити з кабінетів. Механізм працює без жодного попередження бізнесу:

• Крок 1. Звичайна людина купує товар у магазині чи через інтернет-ресурс.
• Крок 2. Покупець отримує невідповідний розрахунковий документ (або взагалі його не отримує).
• Крок 3. Покупець детально фіксує обставини: дату, час, адресу магазину та робить фото/копію отриманого документа (за наявності).
• Крок 4. Складається скарга, яка надходить на розгляд до органу ДПС.
• Крок 5. Орган ДПС аналізує інформацію та призначає фактичну перевірку.

Чому податківці призначають саме фактичну перевірку?

Фактична перевірка – це особливий інструмент ДПС, який проводиться виключно за місцем фактичного здійснення діяльності (у магазині, кафе, на складі чи АЗС) і строго без попередження платника податків (п. 80.1 ПКУ).

Її сфера – це операційний, тобто, швидкий контроль (пп. 75.1.3 ПКУ). Податківці перевіряють:

• дотримання порядку розрахункових операцій (РРО/ПРРО);
• обіг готівки та ведення касових операцій;
• наявність ліцензій;
• офіційне оформлення трудових відносин із працівниками.

Що знайшли податківці під час перевірки?

Коли податківці прийшли з фактичною перевіркою до магазину ФОП, вони вирішили провести власну контрольну розрахункову операцію. Історія повторилася: інспектору о 15:02 знову видали нефіскальний чек. На ПРРО операцію провели поспіхом лише о 15:13 – вже після того, як податківці офіційно оголосили про початок перевірки.

А далі податківці почали вимагати документи, що підтверджують облік та походження товарів. Продавець надала договір комісії та акт приймання-передачі на 594 одиниці техніки на загальну суму 639 069,00 грн. Форми обліку товарних запасів безпосередньо в магазині на момент початку перевірки інспектори не побачили.

Додатково виявилося, що в магазині торгують інші ФОПи на підставі «договорів про співпрацю», які не подали форму №20-ОПП про об'єкти оподаткування, а у самого власника офіційно наймані працівники взагалі були відсутні.

Результат перевірки – три податкові повідомлення-рішення (ППР):

• штраф 1 020 грн за невидачу розрахункового документа встановленого зразка під час контролю;
• штраф 899 грн (на ціну товару, придбаного під час контрольної закупівлі) за не проведення розрахунків через РРО/ПРРО;
• штраф у розмірі 639 069,00 грн – за порушення порядку обліку товарних запасів (у розмірі 100% вартості необлікованого товару).

Підприємець намагався оскаржити наказ на перевірку, заявляючи, що ДПС не розкрила в ньому деталі скарги та не надала доказів порушень. Проте Верховний Суд нагадав свою принципову позицію: податкова не зобов'язана повністю розкривати в наказі зміст отриманої інформації чи деталізувати факти порушень. Посилання на відповідні підпункти ст. 80 ПКУ – це мінімально достатній і законний обсяг інформації для початку перевірки.

Звідки податкова бере підстави для своїх дій?

ПКУ чітко визначає, яка саме інформація дозволяє керівнику податкового органу підписати наказ на фактичну перевірку (п. 80.2 ПКУ). У коментованій справі спрацювали два підпункти:

• отримання інформації про порушення розрахунків та обліку товарів (пп. 80.2.2 ПКУ). Офіційний лист ДПС України, сформований на основі скарги представника бренда, став офіційним джерелом такої інформації;
• інформація про неоформлених працівників (пп. 80.2.7 ПКУ). Оскільки в магазині за прилавком стояли особи, які не числилися у підприємця як наймані робітники, ДПС отримала повне право розслідувати ще й цей кейс.

Верховний Суд підтвердив:

Скарга від покупця, оформлена належним чином, є абсолютно достатньою фактичною підставою для призначення перевірки.

Отже, ця справа доводить: у ролі «таємного покупця» може виступити будь-хто, від ображеного клієнта чи пильного активіста до уповноважених осіб ваших конкурентів або офіційних правовласників брендів (як у цьому випадку).

Яке рішення прийняв Верховний Суд?

У підсумку Верховний Суд повернув справу щодо штрафів на новий розгляд до суду першої інстанції. Чому?

На думку Верховного Суду, суди нижчих інстанцій підійшли до розгляду формально. Водночас підприємець доводив, що веде комісійну торгівлю, а форму обліку товарів разом із первинними документами надіслав поштою у день перевірки. Суди не дослідили, чи була форма обліку фізично наявна на момент початку перевірки (п. 12 ст. 3 Закону про РРО) та як саме специфіка комісійного договору впливає на облік.

Але, хоча ФОП і отримав шанс скасувати найбільшу частину штрафу (за не ведення товарного обліку), для бізнесу ця справа є серйозним попередженням.

Поради для бізнесу

1. Кожна розрахункова операція має проходити через РРО/ПРРО до моменту передачі товару в руки покупцеві. Будь-які внутрішні «чеки» з логотипами без фіскального номера – це прямий квиток до перевірки.
2. ФОП (особливо ті, хто продає техніку, ювелірні вироби чи ліки) зобов'язані тримати Форму обліку товарних запасів та первинні документи (або їх чіткі копії) безпосередньо у місці продажу на початок перевірки. Навіть якщо ви ведете комісійну торгівлю, записи у формі обліку мають бути зроблені до початку реалізації товарів.
3. Особи, які здійснюють розрахунки, повинні мати прозорий юридичний статус: або офіційно працевлаштовані (із поданим повідомленням у ДПС), або це належним чином зареєстровані партнери-ФОП із правильно оформленими правовідносинами та звітністю (зокрема, поданою формою №20-ОПП на торгову точку). До речі, партнерство ФОПів та така «допомога» при торгівлі може мати свої негативні наслідки – є випадки, коли суди визнають такі відносини трудовими. Ми про це писали тут.
4. Продавці мають чітко знати: де лежить папка з документами на товар, як діяти під час пред'явлення податківцями наказу на перевірку, та що фіксувати в акті (наприклад, факт надання документів інспекторам, щоб уникнути звинувачень у їх «ненаданні»).