- Чому строк оскарження – це перше, що перевіряє суд
- 1, 3 чи 6 місяців: як визначити свій строк оскарження ППР
- Позов залишили без розгляду – строк уже згорів?
- Поважні причини пропуску строку: чотири умови, які перевіряє суд
- Сумніви тлумачаться на користь платника: принцип in dubio pro tributario
- Бонус для ФОП: коли виникає дохід при продажу через Нову Пей
- Що робити, якщо податкова нарахувала вам штраф: покроково
- Висновок
Ви отримали податкове повідомлення-рішення – і програли спір ще до того, як суд почав розбиратися по суті. Не через слабкі аргументи, а через пропущений строк.
«YANKIV. Юридична компанія» розповідає, що на практиці оскарження податкового повідомлення-рішення часто зривається саме на процедурі: підприємець не знає, скільки в нього часу, плутає місячний строк із шестимісячним, а коли перший позов залишають без розгляду – впевнений, що все втрачено.
Постанова Верховного Суду від 03.06.2026 у справі №520/27700/25 – та сама, де ФОП відбив штраф майже на 92,4 млн грн за післяплату через NovaPay, – дала бізнесу не лише перемогу по суті. Вона показала, як працює процедура оскарження ППР і чому навіть пропущений строк не завжди означає поразку.
Розберемо це покроково.
Чому строк оскарження – це перше, що перевіряє суд
Перш ніж читати ваші аргументи про незаконність донарахувань, суд дивиться на одну річ: чи вчасно ви звернулися. Якщо строк пропущено, а поважних причин немає – позов повертають або залишають без розгляду. Зміст спору при цьому взагалі не досліджується.
У справі №520/27700/25 ця загроза була цілком реальною. Податкова в касаційній скарзі наполягала: підприємець пропустив місячний строк, поважних причин не навів, а отже позов треба було залишити без розгляду – і донарахування мали б устояти автоматично. Тобто питання строку мало не вирішило долю 92 мільйонів гривень окремо від того, хто правий по суті.
Саме тому розуміти свій строк – не формальність, а перша лінія захисту. І тут є нюанс, на якому спотикаються навіть досвідчені підприємці: строк залежить від того, що саме ви оскаржуєте і чи проходили досудове оскарження.
1, 3 чи 6 місяців: як визначити свій строк оскарження ППР
Єдиного строку «на все» не існує. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.07.2025 року у справі №500/2276/24 чітко розклала, коли який строк діє. Все залежить від двох обставин: чи оскаржували ви рішення спершу в адміністративному (досудовому) порядку до ДПС, і чи стосується воно нарахування грошових зобов’язань.
Ось як це працює на практиці:
- 6 місяців – якщо ви не оскаржували рішення контролюючого органу в досудовому порядку. Строк рахується з дня, коли ви дізналися або мали дізнатися про порушення своїх прав (ч. 2 ст. 122 КАСУ).
- 3 місяці – якщо ви оскаржували в досудовому порядку рішення, яке не стосується нарахування грошових зобов’язань. Наприклад, блокування податкової накладної або присвоєння ризикового статусу (ч. 4 ст. 122 КАСУ).
- 1 місяць – якщо ви оскаржували в досудовому порядку рішення, яке передбачає нарахування грошових зобов’язань, тобто власне податкове повідомлення-рішення. Строк відлічується після завершення процедури адміністративного оскарження (п. 56.19 ПКУ).
Простими словами: щойно ви подали скаргу до ДПС на ППР і отримали відмову – у вас лишається всього місяць, щоб піти в суд. Це найкоротший із усіх строків, і саме він найчастіше «згорає». Тому, оскаржуючи донарахування в адміністративному порядку, заздалегідь готуйте позов – щоб після відповіді податкової не втратити жодного дня.
Позов залишили без розгляду – строк уже згорів?
Тепер найцікавіше. Що відбувається, якщо ви подали позов вчасно, але суд залишив його без розгляду – а поки ви готуєте новий, місячний строк давно минув? Податкова в цій справі будувала всю свою позицію саме на цьому: мовляв, провадження, яке закінчилося залишенням позову без розгляду, не перериває і не зупиняє місячного строку, тож друге звернення – завідомо запізніле.
Верховний Суд цей аргумент відхилив, і ось чому. Підприємець оскаржив ППР до Київського окружного адміністративного суду з дотриманням місячного строку.
Далі – ситуація, у якій винен не платник: з березня до жовтня 2025 року суд не вчинив у справі жодної процесуальної дії, а потім залишив позов без розгляду.
Після цього підприємець без зайвих зволікань, уже 31 жовтня 2025 року, звернувся до іншого суду – Харківського окружного адміністративного – із заявою про зміну предмету позову.
Ключове, що зробив платник: він обґрунтував поважність причин. У клопотанні він пояснив, що не мав об’єктивної можливості подати позов раніше через відсутність доступу до потрібних документів, а також через те, що сам не є фахівцем у праві й потребував часу, щоб отримати правничу допомогу. Суди першої та апеляційної інстанцій визнали ці причини поважними, а Верховний Суд із цією оцінкою погодився.
Висновок для вас прямий: залишення позову без розгляду – це не вирок. Якщо ви діяли добросовісно, не зволікали і можете пояснити причини затримки, право на суд зберігається.
Поважні причини пропуску строку: чотири умови, які перевіряє суд
Суд не визнає поважною будь-яку причину. «Я був зайнятий» або «забув» не спрацює. Щоб суд поновив пропущений строк (ст. 121 КАСУ), причина має одночасно відповідати чотирьом умовам.
- Це обставина, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює вчинення процесуальних дій у визначений законом строк.
- Вона виникла об’єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк.
- Вона виникла протягом того строку, який було пропущено.
- Вона підтверджується належними й допустимими доказами.
Зверніть увагу на останній пункт: причину мало назвати – її треба довести документально. Якщо ви посилаєтесь на хворобу, відрядження, відсутність документів чи затримку з отриманням правової допомоги – зберігайте все, що це підтверджує. Бездоказове посилання суд відхилить, і строк не поновлять.
Сумніви тлумачаться на користь платника: принцип in dubio pro tributario
Процедура – це половина справи. Друга половина – те, як суд тлумачить неоднозначні норми. І тут постанова дала ще один потужний аргумент для бізнесу.
Податкова намагалася підвести післяплату через NovaPay під поняття «розрахункова операція», зачепившись за слово «тощо» у ст. 2 Закону про РРО. Логіка проста: перелік не вичерпний, отже туди можна «дотягнути» будь-що.
Верховний Суд відповів принципово: якщо формулювання норми допускає неоднозначне тлумачення – це недосконалість законодавства, і вона не може обертатися проти платника. Якби законодавець вважав такі операції розрахунковими, він мав би прямо це передбачити, а не залишати все на розсуд слова «тощо».
В основі цього підходу – принцип презумпції правомірності рішень платника податку, відомий як in dubio pro tributario: усі сумніви тлумачаться на користь платника.
Суд нагадав, що порушення цього принципу вже неодноразово ставало підставою для рішень Європейського суду з прав людини проти України – зокрема у справах «Щокін проти України», «Сєрков проти України», «Довбишев проти України», де ЄСПЛ констатував неузгодженості українського податкового законодавства й помилкове його тлумачення на користь держави.
Окремо Верховний Суд послався на принцип «належного урядування» (рішення ЄСПЛ у справі «Рисовський проти України»): ризик будь-якої помилки державного органу має покладатися саме на державу, і помилки не можна виправляти за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Що це означає для вас? Якщо норма сформульована нечітко і ДПС тлумачить її розширювально – у вас є вагома правова опора, щоб це тлумачення оскаржити.
Бонус для ФОП: коли виникає дохід при продажу через Нову Пей
Ще один практичний висновок, який варто взяти на озброєння власникам інтернет-магазинів. У цій же справі Верховний Суд послався на лист Мінфіну від 02.01.2026 №11220-02-2/93, що прямо відповідає на болюче облікове питання.
Якщо ФОП – платник єдиного податку продає товари з використанням послуг ТОВ «Нова Пей», а оплата надходить при отриманні покупцем товару через переказ небанківським надавачем платіжних послуг, то датою отримання доходу є дата зарахування коштів на рахунок такого платника. Не дата відправлення товару, не дата вручення на пошті, а саме день, коли гроші реально надійшли вам на рахунок.
Для єдинника це принципово: саме за датою зарахування ви визначаєте, до якого періоду й до якого ліміту доходу віднести надходження. Помилка тут може штучно «розігнати» дохід не того кварталу – а для платників єдиного податку контроль за лімітом критичний.
Що робити, якщо податкова нарахувала вам штраф: покроково
Зведемо все в практичний алгоритм. Якщо ви отримали акт перевірки чи податкове повідомлення-рішення, дійте послідовно – і не дозволяйте процедурі зіграти проти вас.
- Визначте свій строк одразу. Подивіться, чи проходили ви адміністративне оскарження і чи стосується рішення грошових зобов’язань. Від цього залежить, маєте ви 1, 3 чи 6 місяців.
- Готуйте позов паралельно зі скаргою в ДПС. Якщо оскаржуєте ППР у досудовому порядку, після відмови у вас лише місяць – закладайте цей запас часу заздалегідь.
- Фіксуйте докази поважності. Якщо є ризик пропустити строк – збирайте все, що підтверджує об’єктивні причини: документи про затримку, підтвердження звернення за правничою допомогою.
- Не опускайте руки після залишення позову без розгляду. Зверніться повторно без зволікань і обґрунтуйте причини – як це спрацювало у справі №520/27700/25.
- Використовуйте принцип сумнівів на користь платника. Якщо донарахування ґрунтується на розширювальному тлумаченні нечіткої норми – це сильний аргумент проти позиції ДПС.
Кожен із цих кроків окремо здається дрібницею. Разом вони визначають, чи дійде ваш спір до розгляду по суті – і чи матимете ви шанс відбити донарахування, яке іноді обчислюється мільйонами.
Висновок
Справа №520/27700/25 цінна не лише результатом по NovaPay. Вона нагадала: у спорі з податковою виграє той, хто контролює і процедуру, і зміст.
Строк оскарження податкового повідомлення-рішення – 1, 3 або 6 місяців залежно від ситуації – це перша перевірка, яку треба пройти.
Залишення позову без розгляду не закриває дорогу до суду, якщо ви діяли добросовісно й можете обґрунтувати причини. А коли норма нечітка, сумніви тлумачаться на вашу користь, а не на користь держави.
