ВГСУ роз’яснює окремі питання сплати судового збору, що виникли у судовій практиці.
1. Законом про судовий збір передбачено справляння судового збору за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову. Проте Господарським процесуальним кодексом не передбачено наслідків неподання доказів сплати згаданого збору в установленому порядку і розмірі. Отже, ВГСУ вважає, що господарський суд повинен розглянути зазначену заяву і за відсутності таких доказів, а розподіл відповідних сум судового збору здійснити між сторонами за загальними правилами.
2. Якщо у позовній заяві об’єднано дві чи більше вимог немайнового характеру, пов’язаних між собою підставою виникнення (ст. 58 ГПК), судовий збір сплачується як за подання однієї заяви немайнового характеру.
3. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики. На час надіслання цього Інформаційного листа такий порядок не визначено. До його встановлення повернення сплачених сум судового збору з держбюджету має здійснюватися згідно з ухвалами господарського суду.
4. Законом про судовий збір передбачено справляння збору за видачу судами копій документів, у т. ч. за кожен аркуш копії. Якщо особі, яка звертається до господарського суду з відповідною заявою, невідома точна кількість аркушів копії, вона має право ознайомитися з оригіналом документа, наявним у матеріалах справи, та сплатити належну суму судового збору.
5. Наведений у Законі перелік заяв (скарг, дій), за подання яких до господарського суду або за вчинення яких судом встановлено ставки судового збору, за своїм змістом є вичерпним. Отже, справляння судового збору з інших заяв (скарг), що подаються до господарського суду, хоча б і не зазначених у ч. 2 ст. 3 Закону, цим законодавчим актом не передбачено.
