Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Платники ПДВ, які разом із декларацією подають податковим органам додаток 5, можуть іноді і не підозрювати, що ці дані можуть бути як включені до інформаційних систем податкової*, так і змінені на розсуд податкового органу. І це попри те, що працівники органу ДПС несуть відповідальність за відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником ПДВ (п. 2.8 наказу ДПА України від 18.04.2008 р. №266).
Розглянемо ситуацію, яка стала предметом спору в суді: ТОВ мало договір с ПП, який обидві сторони виконали належним чином. Але податкові органи вирішили провести зустрічну звірку та замість довідки (п. 73.5 ПКУ) склали акт про неможливість проведення такої звірки. За змістом цього акта договір між ПП та ТОВ визнаний нікчемним через відсутність ПП за податковою адресою.
Але найцікавішим тут є інше: внаслідок всіх наведених вище маніпуляцій податкові органи вилучили дані показників поданої ПП та ТОВ звітності з ПДВ.
Чи мають податкові органи право на самостійне внесення змін до АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та зняття сум ПДВ з ПК через відсутність контрагента за юридичною адресою?
Розглядаючи цей спір, апеляційна інстанція підтримала позицію суду першої інстанції щодо такого:
Встановлення податкової адреси платника податків підтверджується так званою довідкою про встановлення місцезнаходження, що складається відповідною ДПІ. Суд же вказує на те, що підтвердженням відсутності юрособи за її зареєстрованим місцезнаходженням є наявність в ЄДР відповідного запису про таку відсутність. Під час надсилання запиту ДПІ має керуватися даними, зазначеними в ЄДР, а не будь-якими іншими джерелами інформації.
Зустрічні звірки проводяться за існуючих розбіжностей задекларованих у податковій звітності даних, які неможливо встановити без вивчення документів (документи можна отримати лише за запитом).
Суд не визнає права за податковим органом на самостійну зміну в Деталізованій базі співставлення показників ПК та ПЗ платника податків без зміни цих показників самим платником шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків). Такі дії ДПІ порушують права та інтереси платника, що надає можливість звертатись до суду за їх захистом. Наприклад, позовні вимоги можна сформулювати так: «...про визнання дій протиправними та спонукати ДПІ вчинити дії, які полягають у безпідставному внесенні змін до інформаційних систем ... та зобов’язати вилучити ... інформацію про результати звірки...».
Аналогічної думки дотримується й Одеський апеляційний адмінсуд в ухвалі від 08.11.2012 р., справа №2а-2814/12/2170.
----*-----
У тому числі до бази «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».
