Кредит на картку зі встановленим лімітом у певний момент може перетворитися на «безкінечний». Адже згідно з умовами кредитного договору строк кредиту прив’язувався саме до строку дії кредитної картки, а не до строку, укладеного у письмовій формі такого кредитного договору.
Розглянемо ситуацію. Фізособа за укладеним з банком кредитним договором отримала кредит на 15 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Розмір процентів за користування кредитом ― 24% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Строк дії кредитного договору (термін повернення кредитного ліміту) відповідає строку дії картки.
Виникає запитання: якщо строк картки продовжується, то строк дії кредитного договору продовжується за бажанням банку з нарахуванням процентів (на непогашені залишкові суми), комісій, оплат за користування картковим рахунком (тобто за всіма оплатами, які банк умовами кредитного договору включає до щомісячних платежів)?
Така ситуація є вкрай небезпечною. Адже більшість громадян, які переважно користуються зарплатними картками, не зважають на строк її дії (банк самостійно виготовляє нову). Проте якщо йдеться про кредитні картки, то ситуація може бути цілком протилежною. Адже одні банки прописують відповідні умови у договорі, які потребують наявності заяви на нову картку. Інші банки беруть на себе зобов’язання через певний час користування кредитом виготовити нову (чи навіть іменну) картку, чим заохочують громадян до продовження користування кредитом.
Втім, такі правила мало хто вивчає настільки ретельно, щоби не потрапити в описану нами ситуацію, яка стала приводом для судового розгляду.
Так, до суду звернувся банк із проханням стягнути з позичальника суму, нараховану за період з дати укладення договору (грудень 2006 р.) до дати звернення до суду (березень 2012 р.), у розмірі 35 тис. грн, з яких:
― сума кредиту ― 15 тис. грн;
― заборгованість за процентами ― 16 тис. грн;
― заборгованість за комісією за користування кредитом ― 1047 грн;
― штраф (фіксована частина) ― 500 грн;
― штраф (процентна складова) ― 1643 грн.
Строк дії кредиту дорівнює строку дії картки і становить два роки. А вищезазначені суми нараховані не лише за невиконання кредитних зобов’язань під час дії договору (строк яких чітко прописаний умовами кредитного договору), але й за період з грудня 2008 р. до березня включно 2012 р., тобто ще за додаткових 3 роки.
Підставою для розрахунку сум процентів, комісій, процентних складових був факт неодноразового продовження строку дії картки самим же банком. Хоча, на нашу думку, такі дії є незаконними. Зміни до кредитного договору, у т.ч. й щодо строку дії, мали би здійснюватись у письмовій формі та за згодою самого позичальника. Проте, оскільки нам невідомі умови укладеного кредитного договору, стверджувати про наявність чи відсутність у банка права на продовження строку дії договору саме фактом продовження строку дії картки, ми не в змозі.
Водночас ВСУ під час розгляду справи обмежився лише оцінкою дій банку у частині стягнення сум у межах строку позовної давності.
Так, на думку суду, при отриманні позичальником кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, яким установлено не тільки щомісячні платежі погашення кредиту, але й кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг трирічного строку позовної давності щодо щомісячних платежів починається після несплати чергового платежу. А для повернення кредиту у повному обсязі ― не після закінчення строку дії договору, а після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту.
Втім, така позиція може зменшити суму, яку повинен сплатити позичальник банку.
Водночас суд визнав, що строк кредитного договору визначається умовами договору, а не строком дії картки (навіть якщо банк визнав, що ці строки збігаються). І, відповідно, автоматичне неодноразове продовження дії картки не змінює терміну виконання кредитного зобов’язання. А отже, продовження дії картки для настання кінцевого терміну повернення заборгованості не має значення.
Подальше продовження дії картки є способом виконання зобов’язання щодо повернення простроченого кредиту, процентів і неустойки.
Залишається лише відкритим питання: якщо строк дії картки був продовжений самостійно банком, то чи має право він за весь період продовження стягувати додаткові суми (проценти, комісії, процентні складові тощо)? На нашу думку, відповідь є однозначно негативною. Що скаже касаційна інстанція після перегляду?
(Постанова ВСУ від 22.10.2014 р. №6-127цс14)