Як впливає нормативно-грошова оцінка землі на розмір земельного податку та орендної плати
Нормативно-грошова оцінка землі є не тільки базою оподаткування при розрахунку земельного податку за земельні ділянки, які перебувають у власності чи постійному користуванні, а й в цілях визначення розміру орендної плати за договорами оренди землі.
Так, відповідно до норм ст. 271 ПКУ, базою оподаткування земельним податком є:
- нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації;
- площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Згідно зі ст. 288 ПКУ, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Проте річна сума платежу не може:
- бути меншою 3% нормативної грошової оцінки;
- перевищувати 12% нормативної грошової оцінки.
Отже, збільшення нормативно-грошової оцінки орендованої земельної ділянки вимагає перегляду розміру орендної плати. І якщо розмір такої орендної плати менший за мінімальний, це вимагає внесення відповідних змін до договору оренди.
Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
При цьому частиною п'ятою ст. 59 Закону №280/97-ВР визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.
Оскарження рішення місцевої влади у суді
Рішення органів місцевого самоврядування, як і будь-яке інше рішення суб’єкта владних повноважень, може бути оскаржене у суді.
Уявимо собі, що рішення суду прийнято на користь платника податків — тобто рішення органу місцевого самоврядування буде визнано неправомірним та скасовано адмінсудом. Як воно впливатиме на обов’язок зі сплати податку, який розрахований на підставі скасованого рішення про розмір нормативно-грошової оцінки землі?
Відповідь на це питання навряд чи сподобається платникам податку за землю.
Наприклад, за ухвалою ВАСУ від 08.06.2016 р. №К/800/37330/15, ситуація, яка стала предметом судового розгляду стосувалася завищення розміру нормативно-грошової оцінки землі в рішенні органу місцевого самоврядування, що стало підставою подання платником податків уточнюючих розрахунків та зменшення розміру орендної плати за землю.
Так, рішення органу місцевого самоврядування про оприлюднення нормативно-грошової оцінки землі, було прийняте у 2010 році, позов був поданий у 2011 році, і рішення на користь платника податків було прийнято у 2012 році.
Підприємство скористалось цим судовим рішенням: подало до податкового органу уточнюючі розрахунки та зменшило свої ПЗ із земельного податку за відповідний рік.
Але податківці за результатами документальної невиїзної перевірки донарахували всю суму ПЗ з орендної плати за землю, яка була зменшена поданими уточнюючими розрахунками. Це вони пояснювали тим, що рішення суду про скасування рішення органу місцевого самоврядування про оприлюднення розміру нормативно-грошової оцінки хоча й прийняте у 2012 році, проте починає діяти лише з 2014 року.
Отже, простежимо ще раз за подіями, пов’язаними із даною нормативно-грошовою оцінкою:
1) Рішення Криворізької міської ради Дніпропетровської області №3884 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу» датоване 14.05.2010 р.
2) Позов про скасування цього рішення було подано у 2011 році — рішення №3884 визнано правомірним. Згодом, апеляційна інстанція стала на бік підприємства та скасувала його. В результаті вже 11.12.2012 р. ВАСУ підтвердив правомірність його скасування. Відповідно це і є дата набрання судового рішення законної сили*.
-------------
*ВАСУ, прийнявши до розгляду скаргу ДПІ, зупинив виконання постанови апеляційної інстанції до закінчення касаційного провадження.
--------------
3) Невиїзна позапланова перевірка була проведена у листопаді 2011 року, а податкове повідомлення-рішення датоване 01.03.2013 року.
Тож виникає запитання: з якого часу грошова оцінка землі, яка затверджена рішенням Криворізької міської ради від 14.05.2010 р. №3884, припинила свою дію — 2010, 2011, 2012 чи 2013 року?
Жодна з перелічених дат не є правильною.
Справа в тому, що дія рішення Криворізької міської ради Дніпропетровської області №3884 від 14.05.2010 р. «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу» може бути припинена тільки на бюджетний період 2014 р.
Суд вважає, що існування рішення №3884 спричинило настання певних юридичних наслідків для невизначеного кола суб'єктів, а тому його дія може бути припинена тільки на майбутнє, тобто з часу набрання законної сили рішенням суду.
І застосування протягом бюджетних періодів 2011-2013 р. будь-яких ставок податку за землю або орендної плати, визначених інакше, ніж рішенням №3884, є неможливим без порушення норм ПКУ (за умов, що міська рада не приймала наступних відповідних рішень після 2010 року).
Таким чином, на думку суду, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки №3884 за судовим рішенням, прийнятим у 2012 році, втратило свою дію лише з 01.01.2014 року.
Від редакції
Загальні правила, встановлені ч. 3 ст. 27 Бюджетного кодексу (в редакції на 2012 рік) вказували на те, що Закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
Аналогічні правила встановлені й для підзаконного нормативного акту - рішення органів місцевого самоврядування про нормативно-грошову оцінку земель (п. 271.2 ПКУ).
Таким чином, і суд внаслідок розгляду справи може винести рішення тільки на майбутнє. Тобто, фактично, рішення №3884 визнано таким, що втрачає силу лише з бюджетного року, наступного за плановим (з 01.01.2014 року). Суд не може скасувати рішення місцевої влади, яке впливає на сплату земельного податку та орендну плату за землю з моменту його прийняття. А отже, таке рішення суду не призведе до зменшення податкового зобов’язання з земельного податку за минулі звітні періоди.
Відтак, на жаль, платники податків мають розуміти, що у разі, коди суд виносить рішення на їх користь, воно не завжди має ті наслідки, яких очікував платник податків при зверненні до суду. На підставі даного прикладу бачимо, що суди, навіть стаючи на бік платника податків, все ж надають перевагу правилам, встановленим ПКУ та Бюджетним кодексом.