Особливості покарання підприємця за порушення вимог трудового законодавства на прикладі рішення суду

Коментар до Постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.02.2017 р. у справі №814/2156/16

Коментованим судовим рішенням суд за наявності визнання вчиненого правопорушення — допуску до роботи працівника без належного оформлення трудових відносин — скасував постанову регіонального органу Держпраці про накладення штрафу на суму 87 тис. грн за ст. 265 КЗпП.

Спробуємо пояснити ситуацію з юридичної точки зору, хоча, на нашу думку, Держпраці дещо переборщив в реалізації своїх повноважень.

Так, під час перевірки підприємця орган Держпраці виявив порушення — допущення продавця до роботи без підписання трудового договору та без повідомлення органу ДФС про прийняття працівника на посаду продавця. За результатами перевірки на підприємця за одне й те саме порушення Держпраці було складено й протокол про адмінправопорушення за ч. 3 ст. 41 КупАП на суму 8500 грн, й постанову про застосування юридичної відповідальності до ФОП як до госпсуб’єкта на суму 87 тис. грн за абзацом першим ч. 2 ст. 265 КЗпП.

І тут потрібно врахувати два важливі моменти:

1) за обома правовими нормами (ч. 3 ст. 41 КупАП та абз. 1 ч. 2 ст. 265 КЗпП) суб’єктом відповідальності є саме фізособа-підприємець;

2) обидві правові норми застосовані за одне й те саме правопорушення — «фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту)».

Водночас не можна не врахувати того, що протокол про адмінправопорушення за ст. 41 КупАП та постанова про накладення штрафу за ст. 265 КЗпП розглядаються різними судовими інстанціями. Оскільки строки накладення адмінстягнення досить стислі (три місяці — ст. 38 КупАП), то ця справа була розглянута районним судом значно швидше, ніж позов про оскарження постанови про накладення штрафу у розмірі 87 тис. грн адмінсудом.

Відтак маємо доволі цікаву ситуацію — підприємець спочатку був притягнений до адмінвідповідальності. Згодом орган Держпраці скористався цим фактом як зафіксованим судовим рішенням підтвердженням наявності порушення.

Але, парадоксально, саме це й стало підставою для скасування постанови про накладення штрафу в сумі 87 тис грн. Адже суд визнав, що, сплативши штраф, підприємець уже зазнав покарання за порушенням вимог трудового законодавства та не може бути двічі притягнений до відповідальності за одне й те саме порушення — фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору.

Такий «феномен» у чинному законодавстві України у сфері трудових відносин стосується лише підприємців. Адже якби під перевірку попала юрособа, то тут обидва ці штрафи були би сплачені обов’язково, бо йшлося би вже про двох суб’єктів відповідальності: адмінштраф у сумі 8500 грн був би застосований до посадової особи юрособи (її керівника), а штраф у розмірі 87 тис. грн був би накладений на саму юрособу.

Тож в описаній у коментованому рішенні ситуації підприємці мають певний «імунітет» від застосування штрафу за ст. 265 КЗпП за умови, що спочатку до них був застосований адмінштраф. На нашу думку, навіть у разі оскарження цього рішення в апеляційному та касаційному порядку воно навряд чи буде скасоване.