Законодавча основа
Облік нарахованих і сплачених податків, зборів, єдиного соцвнеску здійснюється ДФС за допомогою інтегрованої картки платника (ІКП). Порядок ведення обліку затверджено наказом Мінфіну від 07.04.2016 р. №422.
Відповідно до п. 6 р. 1 Наказу, за даними оперативного обліку формується звітність про:
- нарахування та надходження податків і зборів;
- податковий борг;
- недоїмку;
- відшкодування ПДВ;
- результати контрольно-перевірочної роботи;
- розстрочення грошових зобов’язань;
- надміру сплачені податки, збори тощо.
У чому проблема?
Інформація до інтегрованої картки платника податків надходить з різних джерел. Але вносять її одні й ті самі особи – податківці, які мають доступ як до такої інформації, так і до самої картки.
Така інформація не завжди показує платника податків з кращого боку. Наприклад, ДФС могла провести зустрічну звірку платника та скласти довідку про її результати. На підставі довідки ДФС здійснювала коригування показників податкової звітності платника в інформаційних базах даних ДФС. Також контролюючий орган міг скласти документ про неможливість проведення зустрічної звірки і на цій підставі внести зміни до ІКП платника щодо його діяльності з контрагентами.
Зрозуміло, що коли інформацію вносять до картки люди, спрацьовує людський фактор і трапляються помилки. А інколи і прямі порушення. Наприклад, фахівці ДФС могли не виконати судове рішення про скасування податкового повідомлення-рішення (ППР) та не внести відповідні зміни щодо зменшення податкових зобов’язань, до ІКП платника. Звідси – в ІКП з’являється і зберігається недостовірна інформація про наявність податкового боргу, яка не лише відображається на репутації платника податків, а й призводить до конкретних негативних наслідків, таких як штрафи, пеня, позапланові перевірки та втрата статусу платника єдиного податку.
Зрозуміло, що така негативна інформація з ІКП постійно використовувалася ДФС під час проведення перевірок та винесенні ППР стосовно контрагентів платника.
Як від цього захиститися, якщо податківці не звертають уваги на протести (листи та скарги) з боку платника податків? Звернутися до суду. Питання лише в тому, чи є що оскаржувати. Адже подати в суд позов, не маючи достатніх підстав, означатиме відхилення позову або програш в суді.
Судова практика
Зауважимо, що раніше звернення платника до адміністративного суду з вимогою щодо зобов’язання ДФС внести зміни до ІКП у більшості випадків закінчувалися програшем. Суди зазначали, що висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій податкових інспекторів та не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього (ухвала ВАСУ від 18.10.2017 у справі №820/7724/15).
В постанові від 02.03.2017 р. ВАСУ зазначив, що "внесення до Інтегрованої системи змін податкової звітності суб'єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов'язань не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі з метою здійснення податкового контролю".
Аналогічні висновки викладені у постановах ВСУ від 09.12.2014 р., 03.11.2015 р. та 17.11.2015 р. у справах №21-511а14, №21-99а15 та №21-4133а15 відповідно.
Таким чином, з одного боку, інформація в ІКП є службовою, але з іншого, така інформація має негативні наслідки для платника податків, що вимірюється в конкретних сумах грошових зобов’язань.
Зміна позиції судів – надія є!
Проте не всі судові рішення винесені на користь ДФС. В останній час тенденція дещо змінилася. Так, в ухвалі ВАСУ від 14.11.2017 р. зазначено, що у "платника є матеріально-правовий інтерес в тому, щоб дані інтегрованої картки правильно відображали фактичний стан платежів до бюджету". Саме тому суд задовольнив позовні вимоги та зобов'язав ДПІ провести коригування в ІКП позивача, шляхом зменшення заборгованості з ПДВ.
В ухвалі ВАСУ від 24.10.2017 зазначено: «У держави в особі податкових органів існує зобов'язання надати платнику податків можливість реалізувати право на бюджетне відшкодування ПДВ, шляхом відображення в картці особового рахунку (в інтегрованій картці) суми бюджетного відшкодування, заявленої підприємством та підтвердженої судовими рішеннями».
На підставі такого висновку суд зобов'язав ОДПІ відновити в автоматизованих інформаційних системах (електронних автоматизованих базах даних) ДФС, в карточці особового рахунку (в інтеграційній картці) суму бюджетного відшкодування.
Крім того, у разі визнання судом дій ДПІ щодо проведення документальної перевірки неправомірними та скасування ППР, є всі законні підстави вимагати в судовому порядку, щоб контролюючий орган відновив суми податкового кредиту та податкових зобов'язань платника в електронній базі даних та інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи, зміни до яких внесено на підставі відомостей, викладених в неправомірному акті. Такий висновок міститься в ухвалі ВАСУ від 20.06.2017 р.
Отже, у платника є право на правильне відображення у своїй інтегрованій картці фактичного стану розрахунків з бюджетом. При цьому інформація з таких карток є не лише службовою, як вважають податківці, тому платник має повне право вимагати вносити зміни до своєї ІКП.