Ситуація. ТОВ звернулось до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДФС, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 16 779 549, 00 грн та нараховано штрафні санкції у розмірі 5 593 183,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані помилковістю висновків податкового органу щодо заниження позивачем ПДВ. Як зазначив в обґрунтування адміністративного позову позивач, податківці дійшли висновків щодо реалізації через мережу магазинів позивача ключа активації програмної продукції, а не програмного продукту. У зв'язку з чим, на думку позивача, висновок податківців, що така продукція не звільняється від оподаткування ПДВ згідно до п. 26-1 підр.2 розд.ХХ ПКУ, є необгрунтованим.
ТОВ стверджує, що ним здійснювалась реалізація примірників відповідних версій саме комп'ютерної програми «Програмний продукт у вигляді прикладної програми «Comfy Assist» на певний термін ( від 1 до 12 місяців), і зазначене підтверджується фіскальними чеками, копії яких долучені до адміністративного позову, що фактично підтверджено і відповідачем у акті перевірки. А такі операції звільняються від оподаткування ПДВ згідно до п. 26-1 підр.2 розд.ХХ ПКУ.
Позиція суду. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2017 р. у справі № 804/4301/17 в задоволенні адміністративного позову ТОВ відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, підприємство подало апеляційну скаргу.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у постанові від 01.03.2018 р., справа № 804/4301/17 встановив, що податківцями операція з постачання ТОВ програмного продукту «Comfy Assist» безпідставно визначена як продаж коду активації, і відповідно на такі операції не розповсюджується пільговий режим оподаткування ПДВ. Звідси виникла можливість проведення донарахування заниженого, за хибним висновком податкового органу, податку на додану вартість.
Суд дійшов висновку, що судом першої інстанції надано неправильну оцінку встановленим у справі обставинам, що призвело до помилкового застосування норм матеріального права та є підставою для скасування судового рішення та прийняття нового про задоволення позовних вимог.
