Головна Усі новини Право і відповідальність Судова практика

ДФС не списує податковий борг: як діяти платнику податку?

ВС наголошує: якщо ДФС не списала податковий борг після спливу строків давності, то платник податків має повне право звернутися до суду з вимогою зобов’язати контролюючий орган списати податковий борг

Коментар до Постанови ВС від 04.09.2018 р., справа №813/4430/16

На сьогодні ще не минули проблеми з іпотечними боргами за валютними кредитами, кризою 2007-2008 років, масовими зняттями з реєстрації ФОПів у 2015 році тощо. Згадані події призвели до виникнення у платників податків значних сум податкових боргів – десь в сумі ПДФО та ВЗ через списання/прощення кредитних боргів банками, десь через несвоєчасні розрахунки платників податків із бюджетом.   

У багатьох випадках попри наявність податкового боргу як у фізосіб, та і в госпсуб'єктів (юросіб та ФОПів), фіскали не звертались вчасно до судів за стягненням податкового боргу. А суди останнім часом досить жорстко обмежили право стягувати податковий борг та штрафні санкції поза межами 1095 днів (про це ми писали тут).

Однак закінчення строків давності зі стягнення податкового боргу ще не означає, що його списали! Органи ДФС й після 1095 днів продовжують обліковувати такі податкові борги та вимагають їх сплати. На питання, чому вони не списують такий борг, відповідь податківців проста: списати — це їхнє право, а не обов’язок. І, фактично, така відповідь має право на існування!

 

Списати чи не списати - ось у чому питання 

Здавалось би, що про списання податкового боргу чітко прописано у ПКУ. Так, відповідно до п. 101.1101.5 ПКУ списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг, зокрема, й податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений ПКУ. Контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. 

Порядок такого списання встановлюється Мінфіном. На сьогодні зі змінами та доповненнями діє Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків, затверджений наказом Міндоходів від 10.10.2013 р. № 577.

При цьому ні в ПКУ, ні в в Порядку №577 не сказано, чи має право платник податків, строк давності щодо податкового боргу якого давно минув, вимагати від фіскалів його списання.

Відповідно до пп. 20.1.29 ПКУ органи ДФС мають право приймати рішення, зокрема, про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством.

Навіть, якщо за приписами п. 101.2 ПКУ строк давності за податковим боргом вже минув, це ще не означає, що такий борг є безнадійним в силу закону та підлягає списанню органами ДФС.

Справа в тому, що днем виникнення податкового боргу платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений ст. 102 ПКУ, є дата прийняття рішення керівника органу доходів і зборів. При цьому подання заяви про списання безнадійного податкового боргу Порядком №577 визначено лише у випадку визнання податкового боргу безнадійним за форс-мажорними обставинами (п. 4.1 Порядку № 577).

В інших випадках (п. 4.3 Порядку №577) орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог п. 4.2 цього розділу. Тобто за результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу. Хоча для списання безнадійного податкового боргу за спливом строку давності жодних документів від платника податків керівник ДФС не вимагає, як не вимагається й присутність платника податків під час прийняття такого рішення.

 

Списання податкового боргу: який документ це підтверджує? 

Рішення про списання безнадійного податкового боргу оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до Порядку №577

Цей документ складається у двох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу доходів і зборів. Отже, отримати примірник такого рішення про списання платник податків має. 

І тут виникає питання: як змусити податковий орган виконати вимоги ПКУ про списання податкового боргу, якщо строків для прийняття рішення про списання ні в ПКУ, ні у Порядку №577 не визначено? До того ж,  у п. 101.5 ПКУ посилання на період «квартал» списання податкового боргу органами ДФС не пов’язано з датою виникнення податкового боргу. 

Тому, навіть якщо, припустимо, строк у 1095 днів щодо податкового боргу платника податків минув у 4 кварталі 2018 року, це зовсім не означає, що саме у цьому 4 кварталі 2018 року такий борг й має бути списаний органом ДФС. Таке рішення про списання керівником (заступником) органу ДФС може бути прийнято у будь-якому з наступних кварталів.

Податківці впевнені, що таке списання є правом відповідного керівника (заступника) органу ДФС, де платник податку перебуває на обліку, та є виключними повноваженнями цього фіскального органу. І ніхто, навіть суди, не можуть втручатись у таке списання та змушувати судовими рішеннями списувати податковий борг підміняючи сам контролюючий орган.

 

А що кажуть суди?

Наприклад, у справі №821/602/18 суд зазначив, що днем виникнення безнадійного податкового боргу є дата прийняття рішення керівником органу доходів та зборів, що належить до дискреційних повноважень контролюючого органу. А отже, списання безнадійного податкового боргу здійснюється керівником органу доходів та зборів, і це виключно його право визнати борг безнадійним та прийняти рішення.

Відтак, захищати свої права шляхом визнання протиправною відмову у списанні податкового боргу і в судах закінчується для платників податків відмовою.

В іншій справі (№820/10352/14) суд з’ясував, що замість того, щоби списати безнадійний податковий борг, податковий орган спрямував поточні платежі на його погашення. І ВАСУ став на бік податкового органу зазначивши, що належним способом захисту порушених прав та/або інтересів платника податків у такому разі є не зобов’язання списати безнадійний податковий борг, а визнати борг списаним.

У справі № 824/5/15-а  апеляційна інстанція щодо вимоги платника податків про зобов'язання органу ДФС  прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу також покликалась на виключні повноваження фіскалів. Так, суд вважає, що судова гілка влади не може перебирати на себе повноваження податкового органу та підміняти його повноваження, які визначені та регулюються нормами чинного законодавства. Списання безнадійного податкового боргу здійснюється керівником податкового органу і це виключне право податкового органу визнати борг безнадійним та приймати рішення про його списання. 

Тому належним способом захисту порушеного права платника податків є визнання бездіяльності органу ДФС щодо непроведення списання безнадійного податкового боргу протиправною та  зобов'язання його повторно розглянути заяву платника податків та прийняти рішення відповідно до вимог податкового законодавства щодо списання безнадійного податкового  боргу.  

Як бачимо, відсутність чіткого врегулювання дій платника податків та фіскального органу зі списання безнадійного податкового боргу (крім випадку, коли борг визнається безнадійним через форс-мажорні обставини) привело до достатньо різноманітного розуміння способів захисту платника податків від бездіяльності органу ДФС зі списання податкового боргу. Але надія є. 

 

Виключні повноваження ДФС на списання податкового боргу закінчуються на 1095-й день!

ВС у постанові від 04.09.2018 р., справа №813/4430/16, враховуючи виключні повноваження (право!) органу ДФС на списання безнадійного податкового боргу, зазначив, що колегія суддів не бере до уваги доводи органу ДФС про втручання в його дискреційні повноваження, зобов'язуючи його списати податковий борг, виходячи з наступного.

Здійснюючи судочинство, Європейський суд неодноразово аналізував межі, спосіб та законність застосування дискреційних (виключних — від авт.) повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 17.12.2004 у справі «Педерсен і Бодсгор проти Данії» зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних державних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї.

Суд є правозастосовуючим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

Отже, під дискреційним (виключним — від авт.) повноваженням слід розуміти компетенцію суб'єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з у рахуванням принципу верховенства права.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав. Тобто за коментованим рішенням - визнати протиправною відмову та списати податковий борг.

 

Це теорія, а що на практиці? 

Платник податків може здійснити наступні кроки:

1) Після спливу строку давності, визначеного у п. 102.1 ПКУ, платник податків має право звернутись до органу ДФС з вимогою списати податковий борг, а прийняте рішення надіслати на податкову адресу (іншу адресу) платника податків.

Увага! Строк для подання такої вимоги платник податків визначає самостійно, але не раніше першого дня кварталу, наступного за тим, в якому спливають строки давності щодо сплати податкового боргу. 

2) Отримавши відмову у задоволенні вимоги або не отримавши жодного повідомлення про розгляд вашої вимоги, платник податків отримує повне право звернутись до суду.

 

І останнє питання: скільки чекати на відповідь?

На думку автора, тут можуть бути різні варіанти, тож варто діяти за обставинами.

Так, якщо платник податків звертається до органу ДФС з вимогою «надати рішення про списання податкового боргу» без вимоги списати податковий борг, оскільки такий факт вже мав відбутися після спливу строків давності за п. 102.1 ПКУ, то тут йдеться про публічну інформацію про особу (ст. 10 Закону «Про доступ до публічної інформації»), відповідь на яку має надаватись у строк не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. 

Якщо платник податків звертається із вимогою «списати податковий борг та надати відповідне рішення» шляхом звернення до органу ДФС, то відповідь можна очікувати у термін не раніше одного місяця від дня їх отримання фіскалами. Якщо ваше звернення не потребує додаткового вивчення - невідкладно, але не пізніше 15 днів від дня їх отримання (ст. 20 Закону «Про звернення громадян»).

Є ще один варіант — відповідно до пп. 17.1.1 ПКУ платник податків має право безоплатно отримувати у контролюючих органах, у тому числі і через мережу Інтернет, інформацію про податки та збори і нормативно-правові акти, що їх регулюють, порядок обліку та сплати податків та зборів, права та обов'язки платників податків, повноваження контролюючих органів та їх посадових осіб щодо здійснення податкового контролю. Для подібних та інших видів звернень громадян до органів ДФС, зокрема, зауваження, пропозиції, заява, скарга, прохання, вимога ДФСУ розробила зразок (з ним можна ознайомитись тут). Але, при цьому, відповідь слід очікувати у строки, передбачені ст. 20 Закону «Про звернення громадян». Тобто знову 15-30 днів. 

Правда, тут можна було би врахувати й той факт, що податковий борг списують щокварталу. Втім, на нашу думку, це значення не має — приписи п. 101.5 ПКУ про списання податкового боргу щокварталу не говорить, що таке можливо лише на останній день такого кварталу. Ми би тлумачили цю норму як списання протягом кварталу. Тому цілком достатньо вичекати від 15 днів до одного місяця. 

Таким чином, на нашу думку, одного місяця максимум цілком достатньо для очікування на відповідь, а далі, якщо борг не списано, звертатися до суду.

Доступ до повного тексту цієї новини можливий лише для передплатників електронного або паперового «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, перейшовши за посиланням;  вартість мінімального пакету «Мій асистент» становить лише 36 грн на місяць.

Дякуємо за розуміння.

Автор:
Канарьова Наталія
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Право і відповідальність / Судова практика
Теги:
Податковий борг , Суд , ДФСУ

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції.

Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

Коментарі: 0

Новини по темі

Консультації по темі

Хочете отримувати

найважливіші новини від «Дебету-Кредиту»?