Фабула судового акту: На підставі наказу та направлення на проведення заходу державного контролю у період з 23 березня 2018 року по 26 березня 2018 року інспектором Управління Держпраці у Житомирській області у присутності ФОП проведено інспекційне відвідування за місцем здійснення господарської діяльності, за результатами якого складено акт.
В ході інспекційного відвідування встановлено, що ФОП було допущено до роботи 5 громадян без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням, та повідомлення ДФС про прийняття працівників на роботу. Натомість ФОП укладено з вказаними особами цивільно-правові договори, які мають ознаки трудових договорів, в яких відсутній характер, вид і об'єм робіт, послуг, які виконавець зобов'язаний виконувати.
26 березня 2018 року інспектором праці винесено припис, яким відповідно до п. 27 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 26.04.2017 р. №295 зобов'язано ФОП усунути порушення ч. 3 ст. 24 та ч. 1 ст. 24 КЗпП, виявлені в ході перевірки до 05 квітня 2018 року.
26 березня 2018 року головним державним інспектором відносно ФОП складено протокол про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 268 КУпАП. У протоколі позивач зазначила, що зобов'язується усунути порушення.
Начальник Управління Держпраці у Житомирській області на підставі акту інспекційного відвідування, керуючись ст. 259 КЗпП, ст. 53 Закону України «Про зайнятість населення», ч. 3 ст. 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», п. 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2013 р. №509, на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 256 КЗпП, виніс постанову від 10 квітня 2018 року, якою на ФОП накладено штраф у розмірі 558 450 грн.
ФОП звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до управління Держпраці у Житомирській області, в якому просила, зокрема, визнати неправомірними та скасувати постанову Управління Держпраці у Житомирській області про накладення штрафу від 10 квітня 2018 року.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду скасував рішення суду першої та апеляційної інстанції, позов задовольнив частково та скасував постанову управління Держпраці про накладення на позивача штрафу в сумі 558 450 грн.
Верховний суд виходив з позиції про неможливість одночасного притягнення підприємця до відповідальності за ч. 2 ст. 265 КЗпП та ч. 3 ст. 41 КУпАП за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору.
ВС/КАС звертає увагу, що у разі притягнення до відповідальності фізичної особи-підприємця на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП і ч. 3 ст. 41 КУпАП, повністю збігаються суб'єкт відповідальності і вид порушення (допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору).
Притягнення його до відповідальності за одне й те саме порушення двічі суперечить ст. 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може двічі притягатися до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Оскільки в обох нормах йдеться про юридичну відповідальність та одне й те саме правопорушення, для застосування ст. 61 Конституції України необхідно з'ясувати чи належить відповідальність, передбачена ст. 265 КЗпП і ст. 41 КУпАП до одного виду.
Закон не визначає, до якого саме виду юридичної відповідальності належать заходи впливу за правопорушення, передбачені у ч. 2 ст. 265 КЗпП.
Кваліфікуючи вид цієї відповідальності, суд взяв до уваги:
- мету відповідальності – покарання роботодавців за порушення законодавства про працю та легалізація фонду оплати праці;
- характер шкоди – шкоду заподіяно суспільству, а не працівнику;
- вид стягнення – фінансова санкція у виді штрафу;
- суб'єкт, який притягує до відповідальності – державний орган;
- джерело сплати – штраф зараховується до державного бюджету.
Водночас положення абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП та ч. 3 ст. 41 КУпАП в частині визначення правопорушення абсолютно тотожні: «фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту)», а обставини, що послугували підставою їх встановлення для позивача – ідентичні.
Враховуючи вищенаведені ознаки, а також пріоритетність тлумачення, яке у найбільшій мірі відповідає інтересам суб'єкта приватного права, суд дійшов висновку, що правопорушення, передбачені у ч. 2 ст. 265 КЗпП так само, як і правопорушення, передбачене у ч. 3 ст. 41 КУпАП, належить за своєю природою (основними ознаками) до такого виду юридичної відповідальності як адміністративна відповідальність.
Застосовуючи ці підходи суд взяв увагу, що за допуск фізичних осіб до роботи без оформлення трудового договору ФОП уже притягнуто до адміністративної відповідальності постановою Овруцького районного суду Житомирської області у справі №286/912/18, що набрала законної сили. Застосовано стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн.
Накладення на ФОП штрафу за те саме правопорушення також постановою Управління Держпраці у Житомирській області про накладення штрафу від 10 квітня 2018 року є притягненням до того самого виду відповідальності за те саме порушення вдруге, що є порушенням ст. 61 Конституції України.
Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду дійшла до висновку, що постанова Управління Держпраці у Житомирській області про накладення штрафу від 10 квітня 2018 року підлягає скасуванню.