Головна Усі новини Право і відповідальність Судова практика

Продавці за договорами ЦПХ — ВС підтвердив таку можливість

Незважаючи на скасування Постанови №295, варто подбати про інші докази про відсутність трудових відносин між ФОП та продавцями. ВС на цей раз став на бік підприємця

Коментар до постанови ВС від 24.05.2019 р., справа №822/1487/18

Нещодавно ми вже коментували правовідносини між ФОП-роботодавцем і його продавцем та наголошували на помилках, які дали можливість суду стати на бік працівника. Зокрема:

  • Помилка 1. Одержувати від продавця заяву на роботу та одночасно укладати договори ЦПХ на надання послуг.
  • Помилка 2. Наділяти обов’язками касира з правом підпису документів про інкасацію коштів.
  • Помилка 3. Виготовляти банківську картку на оплату послуг продавця в межах зарплатного проекту.

Такі помилки допомогли працівнику в суді визнати факт працевлаштування саме за трудовим договором та зобов’язати роботодавця (ФОП) внести відомості до трудової книжки про прийняття на роботу та про звільнення, виплатити належну заробітну плату.

Але судова практика буває різною. Цього разу, у іншому коментованому нами рішенні, суди встановили доволі цікаві обставини оформлення відносин між ФОПом та його продавцем за договором ЦПХ.

 

Перша судова інстанція

Суд першої інстанції наголосив, що на момент податкової фактичної перевірки відпуск товарів, що належать ФОП, проводився фізособою-продавцем. При цьому продавець продав одному з працівників фіскального органу дві одиниці товару. А оскільки вказаний товар належить ФОП, а фізособа-продавець здійснила реалізацію її товару, то на думку контролерів, без оформлених трудових відносин із підприємцем таке не можливо.

Цей продавець пояснив, що торгує за дорученням ФОП та в період відсутності самого підприємця продає товар, самостійно доставляє товар на місце продажу та розкладає його. Але продавець не конкретизував періоду, протягом якого працює, та зазначив, що отримує винагороду у розмірі 5% від суми виручки. Про місце зберігання товару, розмір отриманого доходу та чи оформлялись офіційно трудові відносини продавець повідомити відмовився!

 

Зверніть увагу! Для нас цікава ця ситуація ще й тим, що всі ці відомості були встановлені перевіряючими органів ДФС (фактична перевірка), але відомості за результатами перевірки були передані до Держпраці. Звісно, за існування Постанови №295 цього було достатньо для призначення та проведення інспекторами Держпраці позапланового інспектування (до 13.05.2019 р). Але зараз, коли перевірки від Держпраці проводяться відповідно до Закону № 877, підстави для позапланових перевірок за повідомлення органів ДФС відсутні (ст. 6 Закону №877).

 

Суд першої інстанції ретельно вивчив документи, що оформлялись між ФОП та продавцем.

Так, ФОП надав цивільно-правовий договір від 01.02.2018 року, який був укладений між підприємцем (надалі - Замовник) та фізособою-продавцем (надалі - Виконавець).

Згідно з вказаним договором в період з 01.02.2018 року по 28.02.2018 року Замовник доручав, а Виконавець взяв на себе зобов'язання надавати послуги (виконати роботи) - допомогу з послуг у викладці та складанні товару у разі необхідності.

За ці роботи/послуги Замовник сплачує Виконавцеві винагороду у розмірі 50,00 грн (за одну викладку та складання товару). Оплата виконується не пізніше останнього дня місяця, в якому надавались послуги. Зазначений договір підписаний Сторонами - підприємцем (Замовник) та фізособою-продавцем (Виконавець).

Був і акт прийому наданих послуг від 28.02.2018 року до цього цивільно-правового договору, в якому зазначалося, що послуги (робота) Виконавцем (продавцем) були надані у період з 01.02.2018 року по 16.02.2018 року за 12 днів, а Замовником (підприємцем) прийняті.

І знову ж таки, це були послуги з викладки та складання товару. Узгоджена Сторонами винагорода Виконавця становила 600,00 грн.

Але ж при фактичній перевірці (контрольній закупівлі) було встановлено, що ця фізособа не лише розкладала товар, а й торгувала ним!  Та фізособа-продавець пояснила в суді, що продаж товару працівнику фіскального органу здійснювала не за дорученням ФОПа, а за власною ініціативою.  І суд вирішив, що ФОП в порушеннях трудового законодавства не винен.

При цьому суд наголосив на тому, що ФОП було перераховано до органів ДФС всі належні суми ПДФО, військового збору та єдиного соціального внеску. Тобто претензій від ДФС до нього не повинно бути.  А висновки органу Держпраці в частині порушення ФОП вимог статей 21, 24 КЗпП, а саме наявність неоформлених трудових відносин, є необґрунтованими.

Звісно, що контролерів таке рішення не влаштувало, і вони подали апеляцію.

 

Апеляція

Суд апеляційної інстанції таки побачив порушення. Але інші, ніж розглядалися до цього.

Так, було зазначено, що вказаний договір ЦПХ був підписаний Замовником як звичайною фізичною особою, а не як ФОП. Тобто з боку замовника не було вказано його статус в заголовній частині договору.

Тому, як вирішив суд, посилання ФОП на наявність цивільно-правових відносин між сторонами цього договору при здійсненні підприємницької діяльності останнього є безпідставними.  Адже на торговому місці ФОП здійснювала свою діяльність саме як ФОП, а не фізична особа, і ФОП був зобов'язаний допустити громадянина-продавця до роботи виключно за трудовим договором.

Така аргументація не переконала підприємця, і справа дійшла до Верховного суду. А той став на бік підприємця і його продавця.

 

Позиція Верховного суду — трудових відносин тут немає!

ВС зауважив, що ст. 265 КзпП передбачено відповідальність юридичних та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, у вигляді штрафу за:

  • фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту),
  • оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві,
  • виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ та податків.

За змістом наведеної норми відповідальність настає, якщо особа виконує певні роботи чи здійснює окремі повноваження з відома, за дорученням та в інтересах, зокрема, фізичної особи-підприємця.

При цьому повинен бути встановлений факт використання фізичною особою-підприємцем найманої праці.

Однак ФОП притягнуто до відповідальності за ст. 265 КзпП за фактичний допуск продавця до роботи без укладення трудового договору, що проявилось у одноразовій реалізації ним 15.02.2018 р. товару. Хоча сам продавець заперечив факт наявності трудових відносин та пояснив, що продаж товару продавець здійснила з власної ініціативи. І Верховний суд (як і суд першої інстанції) в це повірив.

Що ж до невідповідно оформленого договору ЦПХ (на думку апеляційного суду), то Верховний суд наголосив, що сам собою факт укладення такого договору між двома фізособами (без зазначення, що одна з них є підприємцем) не може бути доказом наявності між ними трудових правовідносин.  Не може бути таким доказом і факт сплати ФОП ПДФО, ВЗ за продавця, оскільки такі платежі сплачені з коштів, виплачених за виконання саме цивільно-правової угоди.

Доступ до повного тексту матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо Ви вже зареєстровані на нашому сайті - будь ласка, авторизуйтесь.

Якщо поки що ні - зареєструйтесь прямо зараз: це просто, не вимагає Ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Що ще дає реєстрація?

Автор:
Канарьова Наталія
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Право і відповідальність / Судова практика
Теги:
Перевірки , Суд , Трудові відносини , Договір

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції.

Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

Коментарі: 2

Новини по темі

Консультації по темі

Хочете отримувати

найважливіші новини від «Дебету-Кредиту»?