Коментар до постанови ВС від 24.04.2019 р., справа №914/921/18
Верховний суд у коментованій нами справі наголосив, що у судовому порядку недійсним може бути визнано рішення позачергових загальних зборів учасників ТОВ, а не протокол.
Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства можуть бути:
- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;
- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;
- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
При розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є прийняття загальними зборами рішення:
- за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення;
- з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства;
- про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації.
Аналогічні обов’язкові вимоги скликання загальних зборів, включення питань до порядку денного та порядку голосування (обов’язкового кворуму) прописані і у ст. 31-34 Закону про ТОВ/ТДВ. Отже, висновки суду стосуються виконання вимог і цього закону.
Увага! Строк позовної давності до вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства становить один рік (п. 8 ч. 2 ст. 258 ЦКУ).
Проте цікавим у коментованій нами справі є визначення черговості питань, внесених до порядку денного скликання загальних зборів та голосування, особливо враховуючи факт розгляду на цих же загальних зборах заяви одного з учасників про вихід з Товариства.
Відразу зазначимо, що новий Закон про ТОВ/ТДВ, ЦКУ та ГКУ не встановлюють обов’язкових вимог та критеріїв до формування черговості питань порядку денного загальних зборів ТОВ. Тому всі питання, які включаються до порядку денного, визначаються ініціаторами скликання на власний розсуд (хіба що учасники, які отримають перелік таких питань, вимагатимуть внесення змін до черговості їх розгляду).
Водночас Верховний суд звертає увагу на те, що формування черговості питань для загальних зборів має відповідати не лише закону та Статуту, а й не порушувати права всіх учасників, присутніх на зборах.
Перелік питань у протоколі – без порушення прав учасників ТОВ
У коментованій нами справі формування черговості питань порядку денного, на думку суду, позбавлене будь-якої логіки: спочатку учасники на загальних зборах, де присутні троє учасників, розглядали питання переходу на модельний статут та виділ нової юрособи з Товариства, і лише потім – заяву учасника 2 про вихід (яка в результаті взагалі була відхилена через брак форми – не посідчена нотаріально).
Учасник 2, який виходить з ТОВ, вважає, що рішенням за результатами проведення загальних зборів порушує його права, з чим й погодились суди всіх інстанцій.
23.04.2018 року відбулися позачергові загальні збори учасників ТОВ 1. Прийняті на них рішення були оформлені протоколом №23/04-18 з таким порядком денним:
- про відкриття позачергових загальних зборів учасників ТОВ 1, визначення порядку скликання зборів, встановлення кворуму, затвердження порядку денного зборів;
- про обрання голови та секретаря зборів учасників ТОВ 1;
- про перехід ТОВ 1 на діяльність на підставі модельного статуту;
- про виділ з ТОВ 1 нової юридичної особи у формі ТОВ 2;
<...>
- про затвердження розподільчого балансу ТОВ 1 у зв'язку з виділом нової юрособи;
- про зменшення статутного капіталу ТОВ 1 у зв'язку з виділом нової юридичної особи;
- про перерозподіл часток в статутному капіталі ТОВ 1 у зв'язку з виділом нової юридичної особи;
- про зміну директора ТОВ 1;
<...>
- про розгляд заяви учасника 2 про вихід зі складу учасників ТОВ 1;
- про зменшення статутного капіталу товариства у зв'язку виходом учасника 2 зі складу ТОВ 1;
- про перерозподіл часток в статутному капіталі товариства у зв'язку з виходом учасника 2 зі складу учасників ТОВ 1;
- про затвердження нової редакції статуту товариства у зв'язку з виходом учасника 2 зі складу учасників ТОВ 1;
<...>
- про підписання протоколу головою та секретарем зборів.
Як вбачається із протоколу №23/04-18, на зборах були присутні: учасник 1, який володіє часткою у статутному капіталі товариства в розмірі 62,5%, учасник 2, якому належить частка у статутному капіталі товариства в розмірі 30,0% (виходить з ТОВ, та учасник 3 з часткою у статутному капіталі товариства в розмірі 7,5%.
Також у протоколі зазначено, що присутні учасники володіють 100% статутного капіталу товариства; порядок скликання зборів дотриманий, кворум наявний.
Які порушення тут побачив суд? ВС наголошує, що відповідно до ст. 6.4, 6.5 Статуту ТОВ (в редакції, чинній на момент звернення зі заявою та проведення зборів) учасник товариства має право вийти з товариства, повідомивши про свій вихід товариство не пізніше ніж за один місяць до виходу, та має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці в статутному капіталі товариства.
Вихід учасника з ТОВ – це безумовне та добровільне волевиявлення учасника, направлене на припинення його корпоративних правовідносин з господарським товариством.
Право учасника на вихід з товариства та подання про це відповідного повідомлення кореспондується з обов'язком товариства в особі загальних зборів розглянути це питання та прийняти щодо нього рішення.
Судами зазначено, що питання розгляду заяви учасника 2 було включено до порядку денного зборів від 23.04.2018 року 12-м питанням. Тобто по черговості воно було розміщене та щодо нього прийнято рішення після вирішення таких питань – перехід товариства на діяльність на підставі модельного статуту, про виділ з товариства нової юридичної особи, про затвердження передавального балансу, про призначення керівників обох підприємств та інше.
Суд вважає, що прийняття рішення щодо вказаних вище питань, без вирішення спочатку питання щодо виходу учасника з товариства, суперечить засадам цивільного законодавства, принципам справедливості, добросовісності та розумності, які закріплені в ст. 3 ЦКУ. Вже не кажучи про те, що всі питання 1-11 порядку денного взагалі не цікавили учасника, що виходить, і він цілком логічно голосував «ПРОТИ».
Перехід на модельний статут та зміна складу учасників – різні реєстраційні дії
Щодо модельного статуту, то суд наголошує, що відповідно до ч. 10 ст. 82 ГКУ рішення про перехід на модельний статут підписується усіма учасниками. Аналогічна норма прописана у ч. 10 ст. 11 Закону про ТОВ/ТДВ. Лише зміна редакції модельного статуту оформлюється рішення учасників ТОВ, які проголосували «ЗА».
Тому особа, яка виходить з Товариства, до факту прийняття рішення про її вихід та внесення змін до ЄДР в частині зміни складу учасників ТОВ, може голосувати «ПРОТИ» і таке рішення загальних зборів не є підставою для державної реєстрації таких змін.
Загалом варто розуміти, що для державної реєстрації переходу юридичної особи на діяльність на підставі модельного статуту (ч. 7 ст. 17 Закону №755) подаються такі документи:
- реєстраційна заява форми 2;
- примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення ТОВ про перехід на діяльність на підставі модельного статуту.
І на практиці це окрема реєстраційна дія. Причому у разі, коли йдеться ще й про зміну у складі учасників, то такий перехід здійснюється або до подання акта приймання-передачі частки у статутному капіталі, або після цього. Одночасно провести ці дві дії не можливо.
Втім, оскільки питання виплати частки учаснику, що виходить, та строки для виплати можуть встановлюватись у статуті та бути іншими, ніж передбачено Законом про ТОВ/ТДВ, то, звісно, учасник, який виходить з ТОВ зацікавлений одержати свою частку за правилами, встановленими на момент звернення зі заявою. Вартість частки визначається станом на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви (ч. 6 ст. 24 Закону про ТОВ/ТДВ).
Щодо виділу з ТОВ нової юрособи, то відповідно до ч. 2 ст. 34 Закону про ТОВ/ТДВ таке рішення приймається 3/4 голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань. Однак у статуті кількість голосів для прийняття такого ршення може бути змінена (переважно йдеться про 100% голосів).
Тому у разі, коли учасник, який виходить, голосує «ПРОТИ», то зважаючи на вимоги статуту, суд може визнати відсутність кворуму, що також порушує права учасника, який виходить.
До речі, у коментованій нами справі суд дійшов висновку про недотримання процедури щодо виділу. А отже, в результаті судового спору рішення загальних зборів, оформлене протоколом, було визнано судом недійсним.
Висновки
Загалом ми погоджуємося з висновками судів у наведеному судовому рішенні: які би питання не були винесені на розгляд загальних зборів, спочатку має бути розглянуто питання виходу учасника з ТОВ та вирішено наслідки такого виходу. Причому це все має бути за правилами, які існують на момент прийняття учасником рішення про вихід.
Такий висновок підтверджується новим Законом про ТОВ/ТДВ.
Решта питань, у т.ч. переходу на модельний статут, виділу нової юрособи та інші питання господарської діяльності ТОВ, які вже ніяк не стосуватимуться прав та обов’язків учасника, який виходить, мають вирішуватись або окремо новим скликанням загальних зборів, або після прийняття рішення про вихід та пов’язаними з ним питаннями.
Єдине, що важливо – зміна складу учасників ТОВ є окремою реєстраційною дією та не дає можливості одночасно вчиняти інші реєстраційні дії. Так само, як і перехід на модельний статут. На практиці, оскільки при переході на модельний статут подається реєстраційна форма №2, а для зміни складу учасників ТОВ – реєстраційна форма №3, то незалежно від того, приймаєте ви такі рішення на одних загальних зборах (одним протоколом) чи на різних (оформляєте різними протоколами), такі дві реєстраційні заяви (№2 та №3) одночасно державному реєстратору не подаються і оплачуються різним сумами.