• Посилання скопійовано

Відсутність підпису податківця в акті перевірки робить такий акт нечинним

Верховний Суд вказав, що акти перевірки повинні мати такі обов’язкові реквізити: назву організації, назву виду документа, дату, реєстраційний індекс документа, заголовок до тексту документа, текст документа, підпис

Відсутність підпису податківця в акті перевірки робить такий акт нечинним

«Вісник. Офіційно про податки»

Верховний Суд, у постанові від 03.12.2019 р. у справі №1440/1965/18, розглядає акт документальної перевірки як службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контро­люючі органи. Він складається у двох примірниках та підписується посадовими особами контролю­ючого органу, який проводив перевірку, а також посадовими особами платника податків.

При цьому Суд виходить з того, що документи, які складаються в організації,  повинні мати такі обов’язкові реквізити: назва організації, назва виду документа, дата, реєстраційний індекс документа, заголовок до тексту документа, текст документа, підпис.

Безпосередньо  підпис службового документа є реквізитом службового документа, який свідчить про відповідальність особи за його зміст та є єдиним чи одним із реквізитів, що надають документові юридичної сили.

Тому Верховний Суд дійшов висновку, що підписання акта перевірки посадовими особами контролюючого органу є основною умовою дійсності такого акта. Натомість судами попередніх інстанцій встановлено, що в акті, складеному за наслідками перевірки,  відсутній підпис посадової особи, яка була зазначена у вступній частині акта та проводила перевірку (наявна відмітка про перебування її у відпустці на час складення даного акта).

Отже, за таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що акт перевірки, на підставі якого були прийняті оскаржувані ППР, у даному випадку є недопустимим доказом. Відсутність підпису посадової особи контролюючого органу в Акті перевірки, яка її проводила, робить такий акт нечинним, тому останній не може слугувати підставою для прийняття ППР щодо нарахування платнику податків податкових зобов’язань, а отже, позовні вимоги щодо скасування оскаржуваних ППР є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вікторія АЛЕКСЄЄВА,
консультант з питань оподаткування

Джерело: Вісник. Офіційно про податки

Рубрика: Право і відповідальність/Судова практика

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Судова практика»