Платники податків часто потрапляють у ситуації, коли доводиться звертатися до суду та оскаржувати дії та/або рішення органів державної або виконавчої влади. Наприклад, якщо суд визнає нечинними та скасовує ППР. Що далі? Як правило, на цьому проблеми платника податків завершуються — жодних пені, штрафних санкцій, стягнень. Органи ДПС переважно все скасовують самостійно.
Але якщо йдеться про списання податкового боргу після закінчення строку давності або оскарження інших дій, — як бути у цьому випадку, як вимагати від органів державної/виконавчої влади, місцевого самоврядування виконання судового рішення? Чи може хтось проконтролювати його виконання?
Як не дивно, але чинне процесуальне законодавство дозволяє контролювати виконання судового рішення. Мало того, наслідки такого контролю можуть приємно здивувати особу (ЮО, ФОПа), яка вирішить скористатися такою нестандартною судово-примусовою процедурою. Розгляньмо цю ситуацію на прикладах.
Зауважимо, що відповідна процедура прописана лише у КАСУ (ст. 382, 383). Ми говоримо саме про судовий контроль за виконанням судового рішення, яке прийнято у спорі з органом державної/виконавчої влади, місцевого самоврядування.
На сьогодні таке встановлення судового контролю вже активно приймається судами щодо керівників органів ДПС, ПФУ та голів сільських рад тощо.
Приклад 1. Спір з органами ДФС щодо відмови у реєстрації ПН. Штраф застосовано до голови ДФСУ
Рішенням Одеського окружного адмінсуду від 04.06.2018 р. у справі №815/1689/18 адміністративний позов ТОВ до ДФСУ про скасування рішення та зобов'язання зареєструвати ПН задоволено. 28.02.2019 р. рішення набрало законної сили.
Позаяк станом на 27.08.2019 р. рішення суду так і не було виконано, податкову накладну не було зареєструвано, то ТОВ звернулося до суду та просило зобов'язати ДФСУ подати звіт про виконання рішення суду у справі №815/1689/18 та накласти штраф на керівника ДФСУ 38420 грн (у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб). Суд задовольнив ці вимоги й стягнув штраф, половина від якого виплачується на користь ТОВ, а інша половина спрямовується до держбюджету (Ухвала Одеського окружного адмінсуду від 11.10.2019 р. у справі №815/1689/18).
Приклад 2. Спір з ПФУ щодо перерахунку пенсії. Штраф застосований до керівника ГУ ПФУ області
Рішенням Черкаського окружного адмінсуду від 06.09.2018 р., яке набрало законної сили 29.11.2018 р., позовні вимоги фізособи-пенсіонера до ГУ ПФУ в Черкаській області задоволено у повному обсязі. Зокрема, ГУ ПФУ в Черкаській області зобов'язано здійснити з 04.04.2018 р. перерахунок та виплату пенсії з інвалідності.
Так і не дочекавшись виконання судового рішення у повному обсязі, пенсіонер звернувся до суду зі заявою про встановлення судового контролю. Суд за результатами розгляду такої заяви ухвалою зобов'язує ГУ ПФУ в Черкаський області подати звіт про виконання судового рішення щодо перерахунку пенсії.
Позаяк ГУ ПФУ у Черкаський області не виконало судового рішення у повному обсязі та не здійснило перерахунок пенсії у розмірі, встановленому судом, на керівника ГУ ПФУ в Черкаській області було накладено штраф у розмірі 40140 грн (20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб), половину від якого сплачено на користь пенсіонера, а іншу половину спрямовано до держбюджету1.
Приклад 3 Спір з сільською радою щодо відведення земельної ділянки. Штраф застосовано до голови сільської ради
Постановою Жовківського райсуду Львівської області від 14.07.2014 р. у справі №444/660/14-а визнано незаконною відмову сільради у затвердженні техдокументації зі землеустрою щодо відведення фізособі земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачі у приватну власність такій фізособі земельної ділянки площею 0,55 га.
У зв'язку з невиконанням судового рішення фізособа вже у 2019 році змушена була звернутись до суду зі заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Цікавим є те, що сільська рада надала суду копію протоколу засідання ради. Проте суд побачив у ній лише факт винесення та розгляд питання на сесії сільради — саме рішення про виділ ділянки так і не було прийнято.
Суд розцінив такі дії як невиконання судового рішення та застосував штраф до голови сільради в сумі 38420 грн (20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) (Ухвала Черкаського окружного адмінсуду від 07.11.2019 р. у справі №823/2260/18, Ухвала Жовківського райсуду Львівської обл. від 26.06.2019 р. у справі №444/660/14-а).
Порядок та строки застосування штрафу
Відповідну процедуру прописано й у попередніх редакціях КАСУ, проте строків подання такої заяви не встановлено.
Свого часу колегія суддів Харківського апеляційного адмінсуду в ухвалі від 22.01.2013 р. у справі №1625/2а-3736/12 дійшла висновку, що особа, яка бере участь у справі, може звернутися до суду зі заявою про вирішення питання щодо судового контролю за виконанням судового рішення в будь-який час після проголошення постанови.
Така заява (клопотання) передається судді, який розглядав справу, і розглядається в межах того самого провадження (зберігається той самий номер справи). Нова адміністративна справа не оформлюється.
Втім, чинна редакція КАСУ (ч. 5 ст. 242) встановлює, що під час вибору і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах ВС. Щодо строків звернення з такими заявами до судів відповідних висновків саме ВС на сьогодні ми не маємо.
Статті 382, 383 КАСУ закріпили 3 спеціальні способи здійснення судового контролю. Суд має право:
- зобов'язати суб'єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення;
- накласти штраф за невиконання судового рішення;
- визнати протиправними рішення, дії чи бездіяльність, що вчинені суб'єктом владних повноважень — відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, для встановлення контролю за виконанням органом державної/виконавчої влади, місцевого самоврядування слід звернутися до суду першої інстанції (до судді, який вирішував спір, та за тим самим номером справи) зі заявою про встановлення судового контролю та застосування штрафних санкцій за невиконання судового рішення. Правда, тут слід враховувати багато факторів.
Фактор зацікавленості фізосіб/платників податків
У наведених вище прикладах ми звертали увагу на дати звернення: як правило, очікування платників податків та фізосіб від дати набрання судовим рішенням законної сили тривали не більше ніж півроку.
Фактор невдалої спроби
А от у ситуації із сільрадою (приклад 3) судове рішення не виконувалося протягом кількох років, і судовий контроль було встановлено після винесення питання на сесію сільради, проте без позитивного рішення.
Тому у кожному випадку слід враховувати всі поточні обставини та дії органів державної/виконавчої влади, місцевого самоврядування для того, щоб обрахувати строки звернення до суду з відповідними доказами невиконання судового рішення.