Коментар до Постанови ВС від 10.06.2020 р., справа №922/2200/19
Статут — локальний нормативний акт для ЮО
Статут товариства - це основний документ, на підставі якого діє товариство.
За змістом ч. 1 ст. 88 ЦКУ статут юридичної особи є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенцію, порядок прийняття ними рішень тощо.
Статут містить норми, які є обов`язковими для учасників (засновників, членів) товариства (господарства, установи), його посадових осіб.
Зміни у чинному законодавстві, що тягнуть за собою необхідність внесення змін до статуту, але не внесені до нього вчасно, можуть бути підставами для визнання статуту недійсним, зокрема, через його невідповідність вимогам чинного законодавства.
Закон вимагав оновлення статутів!
Нагадаємо, що з 17.06 2018 року набрав чинності Закон про ТОВ/ТДВ, яким:
1) визначений перехідний період — 1 рік для приведення статутів ТОВ/ТДВ у відповідності до вимог нового закону. Цю дію і саме тоді можна було здійснити безкоштовно.
2) післяперехідний період — положення статутів ТОВ/ТДВ, які не були оновлені, вважаються (як і самі статути) не чинними. Таким чином ТОВ/ТДВ в своїй діяльності має користуватися положеннями Закону про ТОВ/ТДВ. Привести статут у відповідність до цього Закону можна, але вже за плату.
Втім, давайте розглянемо ці процедури докладніше.
Чинність статутів у перехідний період — з 17.06.2018 р. по 17.06.2019 р.
ВС у постанові від 11.09.2019 р. справа №922/3010/18, наголошував, що набуття чинності з 17.06.2018 р. Закону про ТОВ/ТДВ не свідчить про те, що з 17.06.2018 р. застарілі положення статутів автоматично втрачають чинність.
Згідно з п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону про ТОВ/ТДВ, протягом року з дня набрання чинності цим Законом положення статуту ТОВ/ТДВ, що не відповідають цьому Закону, є чинними в частині, що відповідає законодавству станом на день набрання чинності цим Законом. Цей пункт не застосовується після внесення змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.
Отже, Верховний Суд зазначав, що:
1) з 17.06.2018 р. по 17.06.2019 р. товариства можуть здійснювати свою діяльність на підставі положень статуту в редакції, яка діє станом на 17.06.2018 р., за умови, що положення такого статуту відповідають чинному на момент їх прийняття законодавству, зокрема, Закону України "Про господарські товариства";
2) якщо протягом "перехідного періоду" (з 17.06.2018 р. по 17.06.2019 р.) товариство вносить зміни до статуту, така редакція статуту товариства після внесення змін повинна відповідати Закону України про ТОВ;
3) якщо товариство не внесе відповідні зміни до статуту до 17.06.2019 р., то у такому разі положення статуту, які не відповідають цьому Закону, не застосовуються. Натомість учасники товариства повинні керуватися нормами Закону про ТОВ.
Загалом, ніби все зрозуміло — при прийнятті будь-яких рішень з 17.06.2018 р. по 17.06.2019 р. Товариства могли керуватись положеннями своїх статутів. Статути протягом перехідного періоду мали перевагу на нормами нового Закону про ТОВ.
А тому при прийнятті будь-яких рішень учасниками до 17.06.2019 р норми Закону про ТОВ/ТДВ не враховувались. При цьому, ті учасники, які звертались до суду та просили визнати окремі положення статутів недійсними саме через їх невідповідність новому Закону про ТОВ/ТДВ, неочікувано для себе отримували відмову у позові.
Чинність статутів з 17.06.2019 р. — після закінчення перехідного періоду
А ось тут ситуація вже змінилась.
У коментованій нами справі суд наголошує, що п. 3 глави VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону про ТОВ/ТДВ встановлює річний строк (17.06.2018 р. - 17.06.2019 р.), протягом якого застосовуються положення статуту Товариства, навіть, якщо вони не відповідають вказаному Закону про ТОВ/ТДВ, проте відповідають законодавству станом на 17.06.2018 р.
А ось після закінчення перехідного періоду (починаючи з 17.06.2019 р.) такий пріорітет статуту над Законом про ТОВ/ТДВ автоматично припиняється і положення статутів, які не відповідають вказаному Закону не застосовуються. Натомість застосовуються норми Закону про ТОВ/ТДВ.
Відтак, при скликанні загальних зборів, здійсненні голосувань, прийняття рішень учасниками Товариства сіл керуватися:
1) положеннями Закону про ТОВ/ТДВ,
Увага! З 17.06.2019 р пріоритет мають норми Закону про ТОВ/ТДВ на положеннями статуту, але лише над тими, які не відповідають закону.
2) положеннями статуту, проте лише в частині, що не суперечить нормам Закону про ТОВ/ТДВ.
Увага! Тут діє правило — всі його положення статуту ТОВ/ТДВ, які не відповідають новому Закону, не застосовуються та є не чинними.
І за висновками коментованого нами рішення, визнати окремі полодення статуту за позовом учасниками не можливо — адже у разі, якщо вони не відповідають новому Закону про ТОВ/ТДВ — вони просто не застосовуються (є не чинними в силу закону).
Відтак, на нашу думку, у разі, коли при прийнятті рішень учасниками застосовувались такі не чинні положення статуту та за умови, що вони порушили право(а) учасника(ів), слід оскаржувати саме прийняті рішення (зафіксовані в протоколі загальних зборів), а не статут (його окремі положення).
Чи треба зараз вносити зміни до статутів?
Враховуючи наведені вище висновків судів – все виглядає гарно. Учасники ТОВ/ТДВ можуть приймати рішення щодо будь-яких питань діяльності товариства, керуючись Законом про ТОВ/ТДВ та положеннями статуту, які відповідають закону.
Втім, це доти, доки учасникам не доведеться звернутись до державного реєстратора.
Ані нотаріус, який виконує функції державного реєстратора, ані самі реєстратори не будуть розглядати подані документи, якщо у товариства остання редакція статуту датована до 17.06.2018 р.
А реєстраційні дії, як правило, є дуже важливими і терміновими. Йдеться про зміни у відомостях, які мать бути внесені до ЄДР: заміна керівника, зміна розміру статутного капіталу, зміна юридичної адреси, КВЕДів тощо.
І у разі, коли подані державному реєстратору документи суперечать законам України, держреєстратор відмовляє у вчиненні реєстраційної дії. А це означає, що всі наступні виправлення статуту слід робити з повторно оплатою послуг реєстрації та подавати всі документи заново, не кажучи про нове оформлення рішення учасників, яким затверджується нова редакція статуту, на нотаріальному бланку.
Що робити учасникам ТОВ/ТДВ , які так і не зареєстрували нову редакцію статуту?
- Положення статуту, які виписані інакше, ніж в Законі та не відповідають йому, є не чинними. Пріоритет за нормами Закону про ТОВ/ТДВ;
- При прийнятті рішень учасниками з питань госпдіяльності товариства — слід керуватись вимогами Закону про ТОВ/ТДВ та чинними положеннями статуту;
- У разі виникнення необхідності провести реєстраційні дії (змінити/додати відомості, що містяться про Товариство в ЄДР) — слід спочатку оновити статут і лише потім — вносити зміни, які підлягають держреєстрацції та мають бути в ЄДР.
Не слід забувати і про те, що дуже скоро юрособам треба буде оновлювати у держреєстратора інформацію про кінцевих бенефіціарів. Чи вважатиметься подання такої інформації реєстраційною дією, яку не можна буде провести без наявності оновленого статуту, — наразі питання відкрите. Але скоріш за все, що так.
Втім, якщо раніше подані відомості про кінцевих бенефіціарів актуальні і зараз та не потребуватимуть змін, то онолювати і статут поки що негайної потреби не буде. Проте подумати про це варто вже зараз.
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!