Сайт alibi.dp.ua зазначає, що 5 листопада 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи №640/6526/19, адміністративне провадження №К/9901/30727/19 (ЄДРСРУ №92661386) досліджував питання щодо звільнення від відповідальності платника податків та можливість стягнення збитків (штрафних санкцій) з винних осіб.
Згідно з пунктами 36.1 та 36.5 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Пунктом 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.
За загальним правилом відповідальність за неналежне виконання податкового обов`язку несе платник. Це визначено статтею 109 ПК України, відповідно до якої податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
Статтею 111 ПК України визначені види відповідальності за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова; адміністративна; кримінальна. Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
Згідно з пунктом 126.1 статті 126 ПК України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов`язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, встановлених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Аналіз наведених норм права свідчить, що податковий обов`язок є безумовним і першочерговим. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку законодавчо покладено на платника податків. Водночас, для вирішення питання про наявність/відсутність підстав для застосування до платника податку відповідальності за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов`язання необхідно встановити причини, що зумовили такий пропуск, та перевірити, чи вчинив платник податку усі залежні від нього дії з метою належного та своєчасного виконання податкового обов`язку.
Аналогічні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 22 квітня 2020 року (справа №826/11872/16, ЄДРСРУ №88886024), від 26 березня 2020 року (справа №825/1700/18, ЄДРСРУ №88431170).
(!!!) Конструкція статті 109 ПК України передбачає, що порушення норм законодавства з питань оподаткування, що призвело до невиконання податкового обов`язку, може бути вчинено (1) платниками податків, (2) податковими агентами, (3) посадовими особами контролюючих органів.
Вирішуючи справи із застосуванням наведених норм права, Верховний Суд у постановах від 21 травня 2020 року (справа №826/14506/16), від 17 липня 2020 року (справа №826/11107/17) тощо дійшов висновку про відсутність підстав для притягнення до відповідальності платника податків, який своєчасно та у належний спосіб вчинив усіх необхідних та залежних від нього дій для виконання свого податкового обов`язку, тоді як несвоєчасне його виконання відбулось саме внаслідок протиправної поведінки контролюючого органу.
Натомість, у постанові від 27 квітня 2018 року (справа №820/4064/17) Верховний Суд досліджував питання наявності суб`єктивної сторони (вини) у діях платника як одного з елементів складу податкового правопорушення, відсутність якої платник доводить злочинними діями сторонніх осіб. При вирішенні даної справи Верховний Суд дійшов висновку, що вина юридичної особи доводиться недбалістю посадових осіб платника, яка полягає у відсутності контролю щодо збереження та дії особистих ключів посадових осіб платника, що унеможливило своєчасне виконання обов`язку платника податків щодо реєстрації акцизних накладних. Водночас, жодних протиправних дій контролюючого органу в неприйнятті акцизних накладних встановлено не було.
Верховний суд виходив з того, що невиконання податкового обов`язку через протиправні дії чи бездіяльність контролюючого органу виключає вину платника податків і, як наслідок, можливість притягнення останнього до відповідальності. В іншому випадку платник податків повинен довести, що ним було вжито усіх необхідних та залежних від нього заходів задля своєчасного виконання покладеного на нього обов`язку, проте останній не був виконаний з об`єктивних причин.
ВИСНОВОК: Таким чином, склалася стала судова практика, відповідно до якої для платника податків не настає відповідальність за несвоєчасне виконання податкового обов`язку, якщо це сталося через протиправну поведінку третіх осіб (контролюючих органів чи банківських установ), за умови, що сам платник податків вчинив всі залежні від нього дії для його належного виконання.
Водночас, такі випадки слід відрізняти від ситуацій, коли з вини третіх осіб виникли обставини, через які платник податків не зміг своєчасно вчинити залежних від нього дій для належного виконання податкового обов`язку (як от виникнення корпоративних спорів). У таких випадках підстави для його звільнення від відповідальності за податкове правопорушення відсутні, проте ці обставини можуть бути підставою для стягнення з винних третіх осіб збитків в розмірі сплачених штрафних санкцій.