ДПСУ повідомляє, що Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду підтримано позицію Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків у справі №280/4556/19 про те, що податковим законодавством (абз. 2 п. 120-1.2 ст. 120-1 ПКУ) визначено лише один критерій пов'язаності вторинного податкового повідомлення-рішення по відношенню до первинного – це його отримання, а не факт узгодженості або чинності.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом 23.04.2019 проведено камеральну перевірку позивача з питань відсутності реєстрації податкових накладних (розрахунків коригування) в ЄРПН, якою встановлено порушення позивачем вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме: відсутність реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 Податкового кодексу України, та прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.05.2019 про застосування штрафу у розмірі 50% від суми податкових зобов'язань на підставі абзацу першого пункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України за відсутність складання та реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування сум ПДВ протягом граничного строку.
Крім того, контролюючим органом 04.06.2019 проведено камеральну перевірку позивача з питань відсутності реєстрації податкових накладних (розрахунків коригування) в ЄРПН після закінчення 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення від 20.05.2019.
За результатами перевірки прийняте оскаржуване у цій справі податкове повідомлення-рішення від 09.07.2019, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 50 % суми незареєстрованих податкових накладних та розрахунків коригувань, який передбачено абзацом другим пункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України за відсутність реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування після закінчення 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення від 20.05.2019.
Задовольняючи позовні вимоги позивача, суди попередніх інстанцій виходили з того, що застування штрафу, передбаченого абзацом 2 пункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України є можливим та законодавчо обґрунтованим за умови наявності первісного податкового повідомлення-рішення, яке є чинним на момент визначення повторності факту нереєстрації податкових накладних та розрахунків коригувань.
У цій справі судом встановлено, що на момент визначення такої повторності податкове повідомлення-рішення від 20.05.2019 №0001624709 про застосування штрафу перебувало у стані адміністративного та судового оскарження, а отже, не могло бути взято до уваги контролюючим органом як таке, що надає контролюючому органу право повторно накласти на позивача штраф у розмірі 50 % суми незареєстрованих податкових накладних та розрахунків коригувань.
Таким чином, відсутні підстави для застосування до позивача штрафу на підставі абзацу 2 пункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України.
Крім того, суди також врахували наявність рішень судів, що набрали законної сили, у справах №640/15445/19 та №280/3012/19.
Колегія суддів Верховного Суду зазначила, що на платника податків покладено обов'язок щодо реєстрації податкової накладної/ та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної свідчить про наявність порушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу у розмірах, що передбачені пунктом 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України.
Відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому цього пункту, після закінчення 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, – тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено (абзац другий пункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України).
Верховний Суд зауважив, що для кваліфікації дій (бездіяльності) платника податків як підстави для застосування фінансово-правової відповідальності за вказаною статтею не потрібне настання ні будь-яких негативних наслідків, ні факту узгодження попередньо винесеного податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій згідно з абзацом першим пункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України, а достатньо лише доведення самого факту правопорушення, яке виявляється у протиправному діянні (бездіяльності), тобто невчиненні дій щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому цього пункту, після закінчення 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі абзацу першого пункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України.
Таким чином, критеріями, з якими абзац другий пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України фактично пов'язує застосування штрафу, є отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, застосовано на підставі абзацу першого пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України та нездійснення реєстрації протягом 10 днів (після отримання податкового повідомлення-рішення) в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної.
Касаційний адміністративний суд резюмує, що відповідальність, визначена абзацом другим пункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України, не передбачає як необхідності узгодження первинного податкового повідомлення-рішення чи його чинності, так і такої кваліфікуючої ознаки податкового правопорушення, як повторність вчинення відповідного діяння, а отже, посилання судів у своїх рішеннях на її наявність є помилковими.
Таким чином, постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06.06.2023 у справі №280/4556/19 касаційну скаргу податкового органу задоволено, рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення на загальну суму 139,81 млн грн.