Коментар до Постанови ВС від 06.07.2023 у справі №910/4234/22
Як один постачальник не виконав умови договору
13.10.2021 між АТ (покупець) та ТОВ (постачальник) було укладено договір постачання. У межах договору сторонами підписано Специфікацію №1.
За приписами договору, доставка товару покупцеві здійснюється автомобільним/залізничним транспортом або логістичними компаніями коштом постачальника. Постачальник здійснює доставку товару за адресою, зазначеною у заявці покупця. Моментом доставки товару є дата фактичного прибуття товару за адресою, зазначеною у заявці, що підтверджується товаросупровідними документами.
Доставка товару проводиться партіями протягом не більше 15 (п’ятнадцяти) днів з моменту подання заявки, яка вважається дозволом на доставку товару та є підтвердженням готовності покупця до приймання товару. Якщо заявку на доставку товару подано менше ніж за 15 (п’ятнадцять) днів до закінчення строку дії цього договору, то доставку товару постачальник зобов’язаний здійснити до закінчення строку дії договору.
Як бачимо, умови щодо строків постачання сторони чітко визначили у договорі. Узгодили вони і відповідальність за порушення цих строків.
За невиконання постачальником своїх зобов’язань за цим договором він сплачує штраф у розмірі 20% від суми договору.
Крім того, за порушення строку постачання товару за цим договором, з урахуванням фактичної дати постачання товару, постачальник сплачує пеню у розмірі 0,1% вартості товару, щодо якого допущено прострочення виконання, за кожен день прострочення. А за прострочення постачання товару понад 30 (тридцять) календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
А далі було так.
Покупець 01.12.2021 та 16.12.2021 зі своєї офіційної електронної адреси на електронну адресу постачальника надіслав дві заявки на загальну суму 2 677 027,20 грн з ПДВ.
Проте замість товару АТ отримало листа від ТОВ про неможливість виготовлення та своєчасного постачання товару через форс-мажорні обставини.
Позаяк ТОВ не виконало своїх зобов’язань за договором та не надало сертифікатів ТПП про підтвердження форс-мажору до дати закінчення договору (тобто до 31.12.2021), але не відмовилося платити санкції, АТ звернулося до суду з позовом про стягнення з ТОВ 1 323 373,80 грн штрафних санкцій у зв’язку з невиконанням ТОВ зобов’язань з постачання товару.
Але в суді (й у нас) виникло два запитання:
- чи достатньо самого сертифіката ТПП про форс-мажор для звільнення від сплати штрафу за невиконання договору?
- чи мають сертифікати ТПП про підтвердження форс-мажору надаватися разом із повідомленням про наявність форс-мажору на виконання договору? Чи їх можна надати пізніше?
Умови підтвердження форс-мажору
За загальним правилом обов’язковою передумовою для покладення відповідальності за порушення зобов’язання є вина особи, яка його порушила (ч. 1 ст. 614 ЦКУ), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.
За змістом ч. 2 ст. 218 ГКУ підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності.
Згідно з ч. 3 ст. 550 ЦКУ, кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов’язання (ст. 617 ЦКУ).
Відповідно до ст. 617 ЦКУ особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Згідно зі ст. 14-1 Закону про ТПП, остання та уповноважені нею регіональні ТПП засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб’єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб’єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Ознаками форс-мажорних обставин є такі елементи:
- вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин;
- мають надзвичайний характер;
- є невідворотними;
- унеможливлюють виконання зобов’язань за таких умов здійснення господарської діяльності.
Форс-мажорні обставини не мають заздалегідь встановленого характеру. Саме тому в момент, коли стається форс-мажорна подія, сторона, в якої вона сталася, не може одразу пред’явити сертифікат ТПП. Його, як мінімум, треба ще замовити й отримати! Водночас, щоб не потрапити під санкції за невиконання своїх зобов’язань, такій стороні треба буде якось довести виникнення форм-мажорних обставин.
Увага! Сторона, яка посилається на конкретні обставини, повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі саме для конкретного випадку.
Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно довести їх надзвичайність та невідворотність. Сертифікат ТПП, звісно, звучить солідно, але насправді доводити причини невиконання своїх обов’язків треба й іншими, більш докладними документами.
Зв'язок форс-мажору з конкретним зобов’язанням
Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов’язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести.
За приписами договору у коментованій нами справі, сторона, яка зазнала впливу обставин непереборної сили, звільняється від відповідальності за виконання та/або неналежне виконання своїх зобов’язань. Там же було сказано, що обставини непереборної сили засвідчує ТПП України та уповноважені нею регіональні ТПП відповідно до ст. 14, 14-1 Закону про ТПП шляхом видачі сертифіката. Тому сторона, що не може виконувати зобов’язання за цим договором внаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 10 (десяти) днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі, рекомендованим листом з описом вкладення та сертифікатом ТПП України, що підтверджує обставини непереборної сили. У разі коли строк дії обставин непереборної сили триває понад 100 (сто) днів, кожна зі сторін в установленому порядку має право розірвати цей договір.
У коментованій нами справі ТОВ у листі від 24.12.2021 повідомило АТ, зокрема, про те, що 15-денний строк постачання припадає на складну епідеміологічну ситуацію з розповсюдженням респіраторного вірусу SARS-COVID-19 (більшість працівників перебувають на лікарняному, тривалість якого складно передбачити), у зв’язку з цим підприємство не в змозі виготовити товар на замовлення до кінця 20221 року в повному обсязі. ТОВ також просило розглянути питання щодо продовження терміну дії договору постачання до 31.03.2022.
У відповідь на вказане звернення АТ вимагало сертифікат ТПП, що підтверджує саме неможливість постачання товару в умовах карантину (карантин діяв і на момент укладення договору). Самі сертифікати ТПП були надані АТ вже у лютому 2022 року та датовані 14.02.2022. Період дії таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання – 24.11.2021, дата закінчення – тривають на 14.02.2022.
Що сказав суд
На думку судів, зазначені у Сертифікаті ТПП від 14.02.2022 обставини мають безумовний характер невідворотних обставин. І це об’єктивно унеможливлює виконання зобов’язань, передбачених умовами договору щодо постачання товару за заявкою покупця від 16.12.2021.
При цьому суд звертає увагу, що ТОВ повідомило АТ про наявність форс-мажору у листі від 24.12.2021, проте не було надано сертифіката ТПП України, як того вимагає п. 8.2 договору.
Водночас суд звертає увагу на те, що потрібно розрізняти вчасне повідомлення сторони про виникнення форс-мажорних обставин (яке сторона має зробити у передбачений договором строк) від звернення до ТПП за отриманням сертифіката, яке є можливим лише після порушення виконання зобов’язання. Через це сертифікат ТПП може бути отриманий значно пізніше за дату, коли сторона з’ясувала неможливість виконання договору через вплив форс-мажорних обставин. Це особливо стосується періодів, коли від форс-мажору (пандемії або війни) потерпала й сама ТПП.
Важливо! Суд наголосив, що положення укладеного договору постачання між ТОВ та АТ прямо не передбачають юридичні наслідки того, що постачальник не надав сертифіката ТПП України, що підтверджує форс-мажор, у строки, визначені договором.
Таким чином, відповідаючи на поставлені нами питання. слід зауважити, що
1) крім самого сертифіката ТПП, сторона, яка порушила зобов’язання, має також довести зв'язок форс-мажорних обставин з невиконанням конкретного зобов’язання.
ВС вказує, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов’язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку (для невиконання конкретного зобов’язання).
Водночас ВС вважає, що для випадків стягнення штрафів за невиконання зобов’язань ТОВ також мало довести об’єктивну неможливість виконання зобов’язання іншим шляхом/способом, зокрема, неможливість придбання товару в іншого виробника тощо.
Суд надіслав справу на новий розгляд, але вже зрозуміло, що сторона, яка не змогла виконати свої зобов’язання, посилаючись на форс-мажор, має не лише надати сертифікати ТПП, а й довести, що вона справді не могла виконати самостійно конкретного зобов’язання, вказаного у сертифікаті, та не могла виконати його будь-яким іншим шляхом чи способом. Отже, сам факт масового захворювання працівників на виробництві ще не є беззаперечним фактом неможливості невиконання зобов’язання;
2) якщо сторони не визначили строк отримання сертифіката ТПП та наслідки порушення такого строку не зазначені безпосередньо у договорі, то цей сертифікат ТПП може бути отриманий значно пізніше за дату, коли сторона з’ясувала неможливість виконання договору через вплив форс-мажорних обставин та подала повідомлення іншій стороні про це.