Коментар до Постанови ВС від 21.05.2024 у справі №140/10623/23
ТОВ звернулося з позовом до ГУ ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині нарахування пені за порушення граничних термінів розрахунків у сфері ЗЕД.
А санкції застосували ось чому.
За результатами проведеної ГУ ДПС документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства було складено акт. Ним зафіксовано порушення ТОВ вимог:
п. 2 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон №2473),
п. 9, пп. 2 розділу ІІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №7 (далі – Інструкція №7),
п. 14-2 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі – Постанова №18)
у частині ненадходження на поточний рахунок резидента ТОВ валютної виручки в сумі 74 985,40 дол. США (еквівалентно 2 193 690,38 грн) за експортований 06.04.2022 товар за контрактом з іноземним покупцем.
Чому не надійшла виручка?
Між цим ТОВ та нерезидентом було укладено контракт, за умовами якого ТОВ взяло на себе зобов’язання поставити нерезиденту на умовах післяплати товар. Цього ж дня до контракту було укладено додаткову угоду №1, якою сторони визначили, що спосіб виконання зобов’язання визначається покупцем шляхом оплати товару грошима або передачі векселя.
05.04.2022 на виконання умов контракту ТОВ було відвантажено товар вартістю 74 985,40 дол. США.
07.04.2022 та 12.04.2022 задекларовано ввезення на митну територію України валютних цінностей з метою використання «розрахунок за контрактом», а саме: трьох векселів на загальну суму 74 985,40 дол. США, підписано акти приймання-передачі вказаних векселів як розрахунок за контрактом.
Граничний строк надходження валютної виручки за експортною операцією закінчився 01.10.2022. При цьому валютна виручка в сумі 74985,40 дол. США на поточний рахунок ТОВ у банку від іноземної компанії не надійшла.
Чи дозволений розрахунок векселями після 24.02.2022?
Положенням про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженим постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5, встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Водночас 24.02.2022 Правлінням НБУ прийнято Постанову №18, відповідно до п. 14-2 (в редакції станом на 04.04.2022) якої визначено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 90 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 5 квітня 2022 року. Далі цей пункт 14-2 (в редакції станом на 07.07.2022) встановив граничний строк розрахунків 180 календарних днів.
Суд першої інстанції не взяв до уваги посилання ГУ ДПС на норми п. 14-4 Постанови №18, згідно з якими грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні, оскільки в цьому випадку розрахунок було проведено не грошима, а шляхом передачі векселів. При цьому норми Закону №2473 не містять заборони виконання зобов’язання за ЗЕД-договорами шляхом передачі векселів, що, крім того, прямо передбачене Законом про ЗЕД №959 та Законом про обіг векселів №2374.
Апеляційна інстанція підтримала такий висновок та додала, що норми чинного законодавства України передбачають можливість здійснення розрахунків за ЗЕД-операціями шляхом передачі векселя, що має бути обов’язково зазначено у відповідному договорі. При цьому моментом припинення грошових зобов’язань за таким договором є момент передачі векселя.
Закон про валюту чи тимчасові постанови – що важливіше?
НБУ має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. У разі встановлення Нацбанком граничного строку розрахунків за такими операціями резидентів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, що встановлені НБУ. Це норма Закону №2473, і ВС вважає її імперативною!
Тобто у коментованій справі ВС заявив, що розрахунки за операціями резидентів з експорту товарів проводяться шляхом зарахування коштів на рахунки резидентів у банках України у визначені строки.
Також п. 14-4 Постанови №18 (в редакції станом на 04.04.2022) визначено, що розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в п. 14-2 цієї постанови, а грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.
Отже, ця норма Постанови №18 прямо вказує саме на грошові розрахунки за операціями резидента з експорту товарів.
Якщо звернутись до Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №7 (Інструкція №7), то
1) банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі експорту товару – після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (пп. 2 п. 9 розділу ІІІ);
Важливо! Ці положення не передбачають можливості завершення здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту товарів у зв’язку з проведенням розрахунків шляхом передачі векселя в рахунок оплати за поставлений товар.
2) валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за операцією резидента з експорту продукції здійснює лише банк, до якого надійшов реєстр МД, що містить інформацію про цю операцію. Грошові кошти від експорту товарів мають бути зараховані на відкритий у банку поточний рахунок резидента не пізніше граничних строків розрахунків (п. 19 розділу IV).
Важливо! Розрахунки за операціями резидентів з експорту товарів мають проводитись виключно шляхом зарахування грошових коштів на банківські рахунки. Передача векселя в рахунок оплати за операцією з експорту товару не є обставиною, з якою пов’язують завершення валютного контролю, навіть за умови, що таку форма розрахунку передбачено умовами договору.
Загалом ВС наголошує, що Закон №2473 є спеціальним Законом у сфері здійснення валютних операцій.
Законом чітко визначено, що усі розрахунки на території України проводяться виключно у гривні, у певних випадках, визначених ч. 2 ст. 5 Закону України «Про валюту і валютні операції», розрахунки дозволено проводити в іноземній валюті, у гривні, а також у банківських металах.
При цьому Закон не містить положень щодо можливості проведення розрахунків за валютними операціями шляхом передачі векселя.
Тому хоча Закон про ЗЕД і надає госпсуб’єкту право самостійно визначати форму розрахунків за зовнішньоекономічними операціями з-поміж тих, що не суперечать законам України, проте Законом №2473, який є спеціальним Законом у сфері здійснення валютних операцій і має прерогативу у застосуванні, визначено єдину форму розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів і це виключно шляхом зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України.
Навіть коли умовами контракту було передбачено можливість проведення розрахунків із застосуванням векселя і фактична передача векселів відбулася в межах строку, передбаченого для розрахунків за операціями з експорту, то не можна вважати, що ТОВ не було допущене порушення строку розрахунків за контрактом з експорту товару.
Правовий висновок ВС
Статтею 13 Закону №2473, який є спеціальним Законом у сфері здійснення валютних операцій, передбачено проведення розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів виключно у грошовій формі, під якою слід розуміти надходження валютних цінностей як у національній, так і в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, залежно від виду й особливостей зовнішньоекономічних договорів (контрактів), в яких визначено валюту розрахунків. Грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, що встановлені НБУ.
Враховуючи виявлені податковим органом під час перевірки порушення граничних строків розрахунків з експорту товару, а саме – ненадходження грошових коштів (у валюті) на рахунок в банку ТОВ, застосування контролюючим органом до ТОВ пені на підставі п. 2 ст. 13 Закону №2473 є правомірним.
