Судові експертизи залишаються ключовим інструментом у кримінальних провадженнях проти бізнесу. Але практики стикаються з новими викликами: від нестиковок у процедурі списання майна до труднощів у формулюванні запитів і зборі належних доказів.
У Національній асоціації адвокатів України організували і провели круглий стіл на тему «Адвокатура і Бізнес: актуальні тренди судових експертиз у 2025 році», організований Комітетом НААУ з питань інвестиційної діяльності та приватизації.
У заході взяли участь представники провідних експертних установ України: Науково-дослідного центру незалежних судових експертиз, ДП «Центр судової експертизи та експертних досліджень», Київського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса», Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України та Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності.
Модераторами заходу виступили голова комітету НААУ Андрій Шабельніков та його заступник Олег Вдовичен.
Відкриваючи дискусію, А.Шабельніков наголосив на особливій важливості експертиз як суттєвого засобу доказування у кримінальних провадженнях проти бізнесу. «В умовах воєнного стану ми спостерігаємо нові виклики для бізнес-спільноти, і адвокати мають бути озброєні знаннями про сучасні тренди судових експертиз для ефективного захисту інтересів клієнтів», — підкреслив він.
Під час круглого столу учасники розглянули питання призначення та проведення судової економічної експертизи в кримінальних провадженнях, особливості визначення розміру збитків, завданих бізнесу внаслідок збройної агресії, допустимості електронних доказів, отриманих за допомогою OSINT (розвідки з відкритих джерел), особливості проведення судової психологічної експертизи із використанням поліграфа, відповідальності експертів.
Так, про особливості роботи з майном, пошкодженим унаслідок війни, розповів директор ДП «Центр судової експертизи та експертних досліджень» Ігор Стародубов. За його словами, попри наявність висновку судового експерта щодо вартості майна, Порядком списання об’єктів державної власності, затвердженим постановою Кабміну від 08.11.2007 №1314, передбачено обов’язкове рецензування саме звіту оцінювача — або саморегулівною організацією оцінювачів, або Фондом держмайна. Висновок судового експерта під ці вимоги не підпадає, тому його недостатньо. Як приклад, він навів кейс і обʼєктами судової інфраструктури у Бородянці та Львові, які постарждали. Для списання пошкоджених приміщень все одно довелося звертатися до оцінювачів, хоча висновок експерта був уже готовий. Але при цьому він підкреслив, що у судовому процесі саме експертний висновок має більшу вагу як доказ, на відміну від оціночного звіту, який суд може не брати до уваги.
Завідувачка відділу досліджень обʼєктів інтелектуальної власності Інституту судових експертиз ім. Бокаріуса Наталія Клімова наголосила на складності експертиз у сфері ІВ через міждисциплінарність таких об'єктів. За її словами, об’єкти ІВ — нематеріальні, але при цьому часто поєднують у собі риси різних правових форм. Наприклад, етикетка може одночасно бути і торговельною маркою, і промисловим зразком, і містити елементи авторського права. Це вимагає участі експертів з кількома спеціалізаціями або формування комісій. Н.Клімова також звернула увагу на важливість правильного оформлення матеріалів — були випадки, коли перелік об’єктів у супровідних документах не відповідав фактично наданим зразкам, або питання в ухвалі не стосувалися об’єктів, переданих на дослідження. У таких випадках експерт повинен ініціювати клопотання про уточнення.
Проблему неправильно сформульованих запитань до експерта підняла радниця директора Центру судової експертизи Наталія Бегуш. Вона зазначила, що адвокати, які не спеціалізуються на справах у сфері інтелектуальної власності, часто подають надто загальні або юридично оціночні запити — наприклад, щодо самого факту порушення прав. Експерти не можуть відповідати на такі питання, і тому важливо заздалегідь консультуватися з установою щодо коректності формулювань. Також, за її словами, доцільно перевіряти наявність в установі експерта з потрібною спеціалізацією, щоб не витрачати час. Також представниця Центру окремо зупинилася на проблемах належного збирання доказів: об’єкти авторського права часто існують лише в цифровій формі або в Інтернеті, і без належного матеріального носія експерт не зможе провести повноцінне дослідження.
За підсумками круглого столу учасники дійшли висновків про необхідність подальшого вдосконалення законодавства у сфері судових експертиз та посилення ролі адвокатури у забезпеченні законності їх проведення.