Про це повідомив міністр юстиції Олександр Лавринович сьогодні після засідання Кабміну, коментуючи на прохання журналістів ухвалений Верховною Радою 5 червня Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Він наголосив, що цим Законом не лише не обмежуються жодні встановлені законами права громадян. Навпаки, посилюються гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів й обмежуються можливості затягувати або зволікати з виконанням судових рішень.
Так, цим Законом встановлено чіткі терміни щодо стягнення коштів з державного органу за рішенням суду.
Перерахування коштів стягувачу має бути здійснене у 3-місячний строк з дня надходження до Державної казначейської служби України необхідних для цього документів та відомостей. (Із заявою про виконання рішення суду до Державної казначейської служби України звертається сам стягувач.) У разі коли рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом 6-ти місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюватиметься за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
У разі якщо Державна казначейська служба протягом 3-х місяців не перерахує кошти за рішенням суду, стягувачу виплачуватиметься компенсація в розмірі 0,3% річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Виплати за рішенням суду, а також компенсації за невчасно здійснені виплати цей Закон кваліфікує як збитки державного бюджету.
При цьому Закон зобов’язує органи прокуратури звертатися до суду з позовами про відшкодування збитків, завданих державному бюджету.
У разі встановлення в діях посадової, службової особи державного органу складу злочину за обвинувальним вироком суду державні органи реалізовуватимуть право зворотної вимоги (регресу) до такої особи щодо відшкодування збитків, завданих держбюджету, у розмірі виплаченого відшкодування.
Якщо збитки, завдані держбюджету, стануть результатом спільних дій або бездіяльності кількох посадових та службових осіб, такі посадові та службові особи нестимуть солідарну відповідальність.
Законом також визначається, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є держорган, здійснюватиметься Державною казначейською службою в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого держоргану, а в разі відсутності у зазначеного держоргану відповідних призначень — за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
*** Як відомо, Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» було розроблено Міністерством юстиції на виконання пілотного рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України».
У цій справі Європейський суд визнав порушення Україною її зобов’язань за Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод у зв’язку з систематичним невиконанням державою рішень національних судів. Крім того, було визнано порушення Конвенції у зв’язку з відсутністю у національному законодавстві ефективних засобів юридичного захисту від такого невиконання.
З огляду на суть порушення, Європейський суд зобов’язав державу запровадити ефективний засіб юридичного захисту (або комплекс таких засобів), який би забезпечив адекватний та достатній захист від невиконання або затримки у виконанні рішення національного суду, за виконання якого вона несе відповідальність відповідно до принципів, встановлених практикою Європейського суду.