Відповідальність директора і бухгалтера за помилки та недостовірні показники у фінансовій звітності – 2026

1. Що таке «викривлення фінансової звітності»?
2. Яка відповідальність передбачена за недостовірну інформацію у фінзвітності?
3. Яка є судова практика щодо викривлення фінзвітності?
4. Що робити головному бухгалтеру та керівнику, щоб уникнути відповідальності?
5. Висновки

Фінансова звітність давно перестала бути «внутрішнім документом» підприємства. Вона:

• передається до податкової, статистики, банків;
• використовується кредиторами й інвесторами;
• підлягає перевірці аудиторів та контролюючих органів.

Будь-яке викривлення її даних – навіть ненавмисне – може призвести до претензій від власників/контрагентів, до штрафів чи навіть до кримінальної відповідальності.

Що таке «викривлення фінансової звітності»?

Закон №996 визначає:

• фінансова звітність – звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства;
• користувачі фінансової звітності – фізичні або юридичні особи, які потребують інформації про діяльність підприємства для прийняття рішень.

Тож мета складання фінзвітності – це насамперед забезпечення користувачів повною, правдивою та неупередженою інформацією про господарську діяльність підприємства та її фінансові результати.

Зверніть увагу на due diligence!

Верховний Суд у постанові від 14.04.2025 у справі №904/2465/21 зауважив, що на сьогодні звичайним елементом ділового обороту є проведення перевірки предмета угоди з виявленням потенційних ризиків – due diligence.

Ця процедура може здійснюватися за широким спектром критеріїв (general due diligence) або ж включати лише окремі з них, наприклад юридичні аспекти діяльності контрагента (legal due diligence), його фінансовий стан (financial due diligence) тощо.

У межах due diligence здійснюється експертиза угоди на відповідність законодавству, установчим документам та іншим локальним актам сторін, формується комплексне уявлення про її предмет.

Отже, аналіз фінансової звітності майбутнього контрагента перед укладанням угоди – це вже звичайний елемент ділового обороту.

Звісно, коли йдеться про разові операції на малі суми, покупця, як правило, не цікавить загальний фінансовий стан постачальника. Але якщо йдеться про покупку на значну суму, покупець перевірить усю інформацію про товар та про постачальника, яку тільки зможе найти.

Тому не дивно, що контрагенти, так само, як і власники та контролери, ставитимуться до недостовірної інформації у фінзвітності погано. І підозрюватимуть найгірше – що керівництво підприємства намагалося їх ввести в оману.

Водночас суди розрізняють:

• помилки (ненавмисні);
• викривлення даних з умислом (зазначення завідомо неправдивих даних).

Які типові викривлення можуть мати місце при складенні фінзвітності:

• неправильна класифікація активів/зобов’язань;
• відсутність або фальсифікація первинки;
• неправильно проведена інвентаризація;
• помилки у визнанні доходів і витрат;
• штучне заниження/завищення фінансового результату;
• подання звітності у формі, що не відповідає НП(С)БО або МСФЗ.

Яка відповідальність передбачена за недостовірну інформацію у фінзвітності?

Адміністративна відповідальність

Згідно зі ст. 164-2 КУпАП подання звітності з недостовірними даними, ведення обліку з порушенням установленого порядку – штраф:

• від 136 до 255 грн,
• від 170 до 340 грн, якщо порушення повторне.

Формально сума дрібна, але це дає підставу для претензій до керівництва з боку власників та може слугувати доказом недбалості бухгалтера у трудовому спорі.

Цивільно-правова відповідальність

Судова практика останніх років свідчить:

• директор несе загальну відповідальність за організацію бухгалтерського обліку, достовірність звітності;
• головний бухгалтер відповідає у межах своїх трудових обов’язків.

Верховний Суд у низці рішень наголошує: щоб притягнути головного бухгалтера до матеріальної відповідальності (відшкодування збитків), має бути доведено:

• конкретну провину;
• причинно-наслідковий зв’язок між діями та збитками;
• порушення посадових інструкцій.

Сам факт «помилки у звітності» ще не може бути підставою для стягнення збитків.

Кримінальна відповідальність

Настає лише тоді, коли викривлення фінзвітності є частиною злочину, наприклад:

• ухилення від сплати податків (ст. 212 ККУ);
• службова недбалість (ст. 367 ККУ), якщо збитки значні;
• службове підроблення (ст. 366 ККУ), коли дані вносяться умисно неправдиві.

Важливо!

Суди неодноразово підкреслюють: помилка без умислу не утворює складу злочину.

Яка є судова практика щодо викривлення фінзвітності?

Наведемо судову практику щодо викривлення фінзвітності, «значних правочинів» і відповідальності директора у таблиці 1.

Таблиця 1.Найцікавіші судові справи щодо викривлення фінзвітності

Що робити головному бухгалтеру та керівнику, щоб уникнути відповідальності?

1. Подбати про наявність чітких посадових інструкцій

• Головний бухгалтер відповідає лише за облік.
• Формування управлінських рішень – сфера директора.

2. При зміні головного бухгалтера – завжди оформляти акт приймання-передачі справ

Суди можуть визнати відсутність акта доказом провини нового головного бухгалтера (у складеній ним фінзвітності, якщо помилка виникла у нового бухгалтера через своєчасне невиправлення помилки попереднім). Щоби уникнути цього, варто оформляти акти приймання-передачі справ.

3. Перед складанням річної звітності подбати про проведення інвентаризації

Це один із найкритичніших моментів.

Судова практика свідчить, що саме під час звіряння даних бухобліку та реальної кількості активів, при звірянні залишків дебіторської та кредиторської заборгованості із контрагентами тощо «вилазить» більшість помилок та недостовірностей.

Краще їх знайти і виправити самим, ніж дізнатися про них за наслідками податкової перевірки. Недарма податківці зберегли за собою право вимагати проведення інвентаризації під час податкової перевірки (вони інвентаризацію не проводять, але можуть бути при ній присутні).

4. Якщо знайшли помилку в бухобліку – виправляти її згідно з П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах»

Виправлення помилок у фінзвітності потребує чітких та своєчасних дій від головного бухгалтера та керівника, які визначені відповідними нормативним актами.

5. Головний бухгалтер не повинен завжди погоджуватися із наказами директора

Якщо директор вимагає провести або відобразити «помилкову/недостовірну» операцію, – головний бухгалтер має відмовитись. А про всі ризикові рішення директора – попереджати його, зокрема, шляхом подання службової записки.

Це врятувало не одного головбуха від кримінальної справи.

6. Не варто покладатися лише на себе – варто проводити сторонній аудит ризикових ділянок

Найбільше помилок може бути на таких ділянках бухгалтерського обліку:

• резерви (забезпечення),
• дебіторські зобов’язання,
• кредиторські зобов’язання,
• необоротні активи (та їх амортизація),
• розрахунки з пов’язаними особами (і загалом операції з готівкою).

Висновки

Викривлення фінансової звітності – це не просто технічна помилка. Це потенційний ризик для директора, бухгалтера, власників та усієї компанії.

Але судова практика доводить:

• більшість справ закінчується на користь головного бухгалтера, якщо немає доведеного умислу;
• директори несуть відповідальність ширше, але можуть перекласти збитки на винну особу, якщо буде доведено, що винен головний бухгалтер.

***

А у цій статті читайте про відповідальність перед контрагентами, якщо підприємство надало їм недостовірну фінансову звітність.