Викривлення фінансової звітності: які наслідки для підприємства, директора і бухгалтера?

Фінансова звітність давно перестала бути «внутрішнім документом» підприємства. Вона:

• передається до податкової, статистики, НКЦПФР, банків;
• використовується кредиторами й інвесторами;
• підлягає перевіркам аудиторів та контролюючих органів.

Будь-яке викривлення її даних – навіть ненавмисне – може призвести до претензій від власників/контрагентів, до штрафів чи навіть до кримінальної відповідальності.

Що таке «викривлення фінансової звітності»?

Закон №996 визначає:

• фінансова звітність – звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства;
• користувачі фінансової звітності – фізичні або юридичні особи, які потребують інформації про діяльність підприємства для прийняття рішень.

Тож мета складання фінзвітності – це насамперед забезпечення користувачів повною, правдивою та неупередженою інформацією про господарську діяльність підприємства та її фінансові результати.

Верховний Суд у постанові від 14.04.2025 у справі №904/2465/21 зауважив, що на сьогодні звичайним елементом ділового обороту є проведення перевірки предмета угоди з виявленням потенційних ризиків – due diligence. Ця процедура може здійснюватися за широким спектром критеріїв (general due diligence) або ж включати лише окремі з них, наприклад юридичні аспекти діяльності контрагента (legal due diligence), його фінансовий стан (financial due diligence) тощо.

У межах due diligence здійснюється експертиза угоди на відповідність законодавству, установчим документам та іншим локальним актам сторін, формується комплексне уявлення про її предмет.

Водночас суди часто розрізняють: 

• помилки (ненавмисні);
• викривлення даних з умислом (зазначення завідомо неправдивих даних).

Які типові викривлення можуть мати місце при складенні фінзвітності:

• неправильна класифікація активів/зобов’язань;
• відсутність або фальсифікація первинки;
• неправильно проведена інвентаризація;
• помилки у визнанні доходів і витрат;
• штучне заниження/завищення фінансового результату;
• подання звітності у формі, що не відповідає НП(С)БО або МСФЗ. 

Які бувають види відповідальності?

1. Адміністративна відповідальність

Згідно зі ст. 164-2 КУпАП подання звітності з недостовірними даними, ведення обліку з порушенням установленого порядку – штраф:

• від 136 до 255 грн,
• до 425 грн, якщо порушення повторне.

Формально сума дрібна, але це дає підставу для претензій до керівництва з боку власників, та може слугувати доказом недбалості бухгалтера у трудовому спорі.

А згідно зі ст. 163-16 КУпАП для великих підприємств та емітентів – за порушення строків оприлюднення фінансової або консолідованої фінансової звітності: від 17 000 до 34 000 грн.

2. Цивільно-правова відповідальність

Судова практика останніх років свідчить:

• директор несе загальну відповідальність за організацію бухгалтерського обліку, достовірність звітності;
• головний бухгалтер відповідає у межах своїх трудових обов’язків.

Верховний Суд у низці рішень наголошує: щоб притягнути головного бухгалтера до матеріальної відповідальності (відшкодування збитків), має бути доведено:

• конкретну провину;
• причинно-наслідковий зв’язок між діями та збитками;
• порушення посадових інструкцій.

Сам факт «помилки у звітності» ще не може бути підставою для стягнення збитків.

Окрім того, є ризик визнання правочину укладеним з перевищенням повноважень керівника/представника (ст. 214 ЦКУ), навіть за умови його наступного схвалення (вчинення дії з оплати товару/роботи/послуги чи їх прийняття). Причому ВС вважає, що у разі якщо для укладення правочину необхідна згода наглядової ради або загальних зборів товариства, то така сама згода потрібна і для наступного схвалення правочину, укладеного з перевищенням повноважень.

3. Кримінальна відповідальність

Настає лише тоді, коли викривлення фінзвітності є частиною злочину, наприклад:

• ухилення від сплати податків (ст. 212 ККУ);
• службова недбалість (ст. 367 ККУ), якщо збитки значні;
• службове підроблення (ст. 366 ККУ), коли дані вносяться умисно неправдиві.

Важливо! Суди неодноразово підкреслюють: помилка без умислу не утворює складу злочину. 

Судова практика щодо викривлення фінзвітності і не тільки

Наведемо судову практику щодо викривлення фінзвітності, «значних правочинів» і відповідальності директора у таблиці 1.

Таблиця 1

Найцікавіші судові справи щодо викривлення фінзвітності

Що робити головному бухгалтеру та керівнику, щоб уникнути відповідальності?

1. Чіткі посадові інструкції

• Головний бухгалтер відповідає лише за облік.
• Формування управлінських рішень – сфера директора.

2. Акт приймання-передачі при зміні бухгалтера

Суди можуть визнати відсутність акта доказом провини нового головного бухгалтера (у складеній ним фінзвітності, якщо помилка виникла у нового бухгалтера через своєчасне невиправлення помилки попереднім). Щоби уникнути цього, варто оформляти акти приймання-передачі.

3. Інвентаризація перед складанням річної звітності

Це один із найкритичніших моментів.

Судова практика свідчить: саме тут «вилазить» більшість помилок та недостовірностей. Краще їх знайти і виправити самим, ніж за наслідками податкової перевірки. Недарма податківці зберегли за собою право вимагати проведення інвентаризації під час податкової перевірки (вони інвентаризацію не проводять, але можуть бути при ній присутні).

4. Виправлення помилок згідно з П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах»

Виправлення помилок у фінзвітності потребує чітких та своєчасних дій від головного бухгалтера та керівника, які визначені відповідними нормативним актами.

5. Письмові заперечення головного бухгалтера

Якщо директор вимагає провести або відобразити «помилкову/недостовірну» операцію, – головний бухгалтер має відмовитись. А про всі ризикові рішення директора – попереджати його, зокрема, шляхом подання службової записки.

Це врятувало не одного головбуха від кримінальної справи.

6. Аудит ризикових ділянок

Найбільше помилок може бути на таких ділянках бухгалтерського обліку:

• резерви (забезпечення),
• дебіторські зобов’язання,
• кредиторські зобов’язання,
• необоротні активи (та їх амортизація),
• розрахунки з пов’язаними особами (і загалом операції з готівкою).

Важливо!

Викривлення фінансової звітності – це не просто технічна помилка. Це потенційний ризик для директора, бухгалтера, власників, та усієї компанії.

Але судова практика доводить:

• більшість справ закінчується на користь головного бухгалтера, якщо немає доведеного умислу;
• директори несуть відповідальність ширше, але можуть перекласти збитки на винну особу, якщо буде доведено, що винен головний бухгалтер.

***

У наступній частині читайте про відповідальність перед контрагентами, якщо підприємство надало їм недостовірну фінансову звітність.