• Посилання скопійовано
Вилучено з «Моїх новин»

Повернення надміру сплачених сум можливе тільки після погашення податкового боргу

Вилучено з «Моїх новин»

Який порядок повернення надміру сплачених сум на погашення одного із грошових зобов'язань, у випадку наявного податкового боргу по декількох податках?

Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

Відповідно до п.87.1 ст.87 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.
Порядок взаємодії органів ДПС, місцевих фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затверджено наказом ДПА України, Міністерства фінансів та Державним казначейством України від 21.12.2010р. №974/1597/499 (далі - Порядок №974).
Згідно із п.5 Порядку №974 повернення переплати у випадках, передбачених податковим законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
При цьому обов'язковою умовою для здійснення повернення переплати на поточний рахунок платника у відповідному банку є відсутність у платника податкового боргу (п.3 Порядку №974). Тобто, у разі наявності у платника податкового боргу повернення переплати проводиться лише після повного погашення податкового боргу платником податків.
Заява подається платником податку до органу ДПС за місцем перебування на податковому обліку в довільній формі (п.6 Порядку №974).
Обов'язковим реквізитом заяви є визначення платником податку напрямів перерахування коштів, що повертаються як помилково та/або надміру сплачені:
*на поточний рахунок платника податку в банку;
*на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи державної податкової служби, незалежно від виду бюджету;
*готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
Отже, повернення надміру сплачених сум грошових зобов'язань у разі наявності у платника податкового боргу за декількома податками можливе після погашення таких сум боргу наявною сумою переплати. Для цього платником повинна бути подана заява про перерахування переплати на погашення відповідних сум податкового боргу та, у разі залишку переплати після такого погашення, на поточний рахунок платника податку в банку.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Рубрика: Право і відповідальність/Відповідальність, санкції і штрафи

Зверніть увагу! Матеріали в розділі «Новини», а також коментарі до них можуть містити аналітичні погляди сторонніх експертів та представників державних органів. Редакція докладає зусиль для перевірки достовірності даних, проте думка авторів може не збігатися з позицією редакції.

Оскільки податкове та бухгалтерське законодавство постійно змінюється, ми рекомендуємо використовувати наведену інформацію як довідкову та звертатися за індивідуальною консультацією перед прийняттям фінансових рішень. Редакція здійснює модерацію коментарів відповідно до Редакційної політики сайту.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Відповідальність, санкції і штрафи»

  • Несвоєчасне подання форми №20-ОПП: яким буде штраф у 2026 році
    За неподання або несвоєчасне подання ф. №20-ОПП штраф стягується: для самозайнятих осіб – 340 грн, для юросіб – 1020 грн. За повторне порушення протягом року – 680 грн і 2040 грн відповідно
    Сьогодні 19:2813
  • Штраф за несплату ЄСВ у 2026: що загрожує ФОП і як уникнути
    Штраф за несплату ЄСВ здатен перетворити невелику заборгованість у відчутний фінансовий удар: 20% від суми боргу нараховується незалежно від причин прострочення. Додайте сюди щоденну пеню – і стає зрозуміло, чому зволікати зі сплатою не варто
    Сьогодні 17:27338
  • Е-сервіс «Банкрутство та неплатоспроможність»: як він працює
    На шляху до безбар’єрності створено е-сервіс «Банкрутство та неплатоспроможність». Сервіс надає можливість будь-якій фізичній або юридичній особі отримати інформацію про наявність чи відсутність запису щодо перебування суб’єкта у процедурі банкрутства
    14.05.202621
  • Право на відстрочку без її оформлення не захищає від мобілізації
    Жодна відстрочка не призначається автоматично без заяви та документів. Якщо ви відповідаєте умовам, але не оформили відстрочку, ТЦК та СП має право вас призвати. Відстрочка не скасовує можливість призову під час мобілізації назавжди, а лише відтерміновує
    13.05.202662
  • Валютний нагляд-2026: як зменшити ризик повідомлень про порушення
    Своєчасна взаємодія бізнесу з банками та точність реквізитів у деклараціях мінімізують помилкові повідомлення про порушення, скорочують кількість запитів від держорганів, знижують навантаження на систему та підвищують якість валютного нагляду
    12.05.202655