Відповідно до ст. 10 Податкового кодексу України збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності належить до місцевих податків і зборів та є обов'язковим до сплати на території відповідних територіальних громад.
Платниками збору є суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи-підприємці) та їх відокремлені підрозділи, які отримують у встановленому порядку торгові патенти та здійснюють, зокрема, діяльність з надання платних побутових послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України.
Граничні строки сплати збору за провадження діяльності з надання платних послуг визначено пп. 267.5.2 п. 267.5 ст. 267 Податкового кодексу, а саме — щомісяця не пізніше 15 числа місяця, що передує звітному (окрім короткотермінового патенту).
Відтак, останнім днем сплати збору за провадження діяльності з надання платних послуг встановлено 15 число місяця, що передує звітному. Якщо останній день сплати припадає на вихідний або святковий день, сплата збору здійснюється не пізніше останнього робочого (банківського) дня, що передує законодавчо встановленому граничному строку сплати.
Пунктом 125.1 ст. 125 Податкового кодексу передбачено, що несплата (неперерахування) суб'єктом господарювання сум збору в порядку та строки, визначені цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу у розмірі 50% ставок збору, встановлених ст. 267 Кодексу.
Відповідно до пп. 267.7.4 п. 267.7 ст. 267 Податкового кодексу в разі невнесення суб'єктом господарювання збору в установлений цією статтею строк дія такого патенту анулюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому відбулося таке порушення.
Таким чином, торговий патент підлягає анулюванню у випадку, якщо суб'єкт господарювання не вніс плату за торговий патент до першого числа звітного місяця (кварталу), а у разі несвоєчасної сплати до нього буде застосована штрафна санкція у розмірі 50 % ставок збору, встановлених кодексом.
Відповідальність за здійснення діяльності без отримання відповідних торгових патентів передбачено п. 125.1 ст. 125 Податкового кодексу.
