Що чекатиме неприбуткову організацію за неповідомлення ДФС про зміну статуту?
Вилучено з «Моїх новин»
Чи застосовуються штрафні (фінансові) санкції до неприбуткової організації, яка після внесення змін до установчих документів не подала до контролюючого органу протягом 30 календарних днів реєстраційну заяву з позначкою «зміни»?
Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Податківці в підкатегорії 102.25 «ЗІР» зазначають, що якщо неприбуткова організація (установа) після внесення змін до установчих документів (або установчих документів організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву з позначкою «зміни» протягом 30 календарних днів з дня державної реєстрації таких змін або з моменту виникнення обставин, пов’язаних зі змінами в її установчих документах, у разі, коли державна реєстрація змін не здійснюється, то до такої неприбуткової організації (установи) застосовується штраф у розмірі 510 грн.
У разі неусунення таких порушень або за аналогічні дії, вчинені протягом року неприбутковою організацією, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, до такої організації застосовується штраф у розмірі 1020 грн.
Державна податкова служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
Зверніть увагу! Матеріали в розділі «Новини і статті», а також коментарі до них можуть містити аналітичні погляди сторонніх експертів та представників державних органів. Редакція докладає зусиль для перевірки достовірності даних, проте думка авторів може не збігатися з позицією редакції.
Оскільки податкове та бухгалтерське законодавство постійно змінюється, ми рекомендуємо використовувати наведену інформацію як довідкову та звертатися за індивідуальною консультацією перед прийняттям фінансових рішень. Редакція здійснює модерацію коментарів відповідно до Редакційної політики сайту.
Зняти адміністративний арешт коштів на рахунку платника податків можна на підставі судового рішення. Після набрання ним законної сили рішення про зняття арешту обов’язково виконує надавач платіжних послуг
Верховна Рада підтримала поправку до Держбюджету-2027, яка передбачає штраф у 170 тис. грн для працівників ТЦК за незаконне взяття громадян на військовий облік. Про це повідомив Д. Разумков
ВРУ прийняла в цілому законопроєкт №16013 щодо посилення захисту банківських рахунків та платіжних інструментів. Він передбачає кримінальну відповідальність за незаконні дії з рахунками й гаманцями
Прем’єр-міністр Сергій Корецький повідомив про підготовку законопроєкту щодо посилення відповідальності за ухилення від мобілізації та самовільне залишення частини (СЗЧ)
Держстат затвердив інструкцію щодо оформлення адмінправопорушень за порушення порядку подання або використання даних державних статистичних спостережень. Документ регулює розміри штрафів і строки сплати
Контрагент за договором про надання послуг сплатив більше, ніж зазначено в акті наданих послуг. Переплату повернули наступного банківського дня з призначенням платежу «Повернення помилкового платежу». Чи потрібно нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ на суму перевищення, складати й реєструвати податкову накладну та розрахунок коригування після повернення коштів, якщо обидві операції відбулися протягом двох днів?
Підприємство - платник податку на прибуток і ПДВ - відвантажило продукцію покупцю. Через бойові дії склад покупця з товаром було знищено. Сторони уклали угоду про прощення 50% боргу за цю партію відповідно до ст. 605 ЦКУ. Які наслідки з податку на прибуток і ПДВ виникають у постачальника? Чи має він право зменшити раніше нараховані податкові зобов’язання з ПДВ шляхом складання РК?
На підприємстві працюють 50 осіб, з них двоє мають інвалідність III групи по зору. В однієї працівниці інвалідність встановлено до 01.01.2028, в іншої — безстроково. Чи виконує підприємство норматив працевлаштування осіб з інвалідністю та як відобразити цих працівниць у звіті?
Унаслідок ворожого обстрілу повністю знищено сировину, товари та виробниче обладнання. Інвентаризаційна комісія підтвердила неможливість їх відновлення та склала акти на списання. На яких субрахунках відображати втрати? Чи виникають різниці з податку на прибуток і зобов’язання з ПДВ за ст. 189 та 198 ПКУ за наявності документів про форс-мажор?
ФОП на загальній системі здійснює роздрібну торгівлю алкоголем, інший ФОП є платником єдиного податку. Обидва не зареєстровані платниками ПДВ. Після встановлення програмного РРО у фіскальних чеках відображається «ПДВ А — 0,00%», а в денному Z-звіті весь оборот відноситься до цієї ставки. Чи є таке відображення помилкою та як правильно зазначати інформацію про ПДВ у чеках і Z-звітах ПРРО?
