Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Фабула судового акта: Задовольняючи позов приватного підприємства до обласного управління ДФС про незаконне застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату єдиного внеску, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що за спірний період позивачем у повній мірі та своєчасно сплачений ЄСВ, що підтверджується платіжними дорученнями, та звітами щодо нарахування єдиного внеску.
Враховуючи наведені обставини та вимоги п. 22.1, п. 22.4 Закону №2346 з врахуванням п. 129.6 ПКУ, суди дійшли висновку, що платник не несе відповідальність за дії банківських установ, щодо подальшого перерахування податків до бюджету, тому відповідне рішення відповідача судом є протиправним та скасовано.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду погодився з такими висновками судів першої та апеляційної інстанції з огляду на те, що виконання платником податкового обов'язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання пов'язано з моментом подання ним до банку платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов'язань та прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.
Отже неперерахування ЄСВ з вини банку не є наслідком винних дій платника податку у даній справі, а тому до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції та пеня за таке порушення.
Олександр Боков
***
Читайте також: Коли банк не відповідатиме за несвоєчасне перерахування податку до бюджету: позиція ВСУ