Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
1 листопада Верховна Рада схвалила у першому читанні проект Закону №2179 «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
Законопроект спрямований на підвищення ефективності системи протидії відмиванню коштів та боротьби з фінансуванням тероризму шляхом впровадження положень міжнародних стандартів.
Також він адаптує в національне законодавство Рекомендації FAT та 4-ту і частково 5-ту Директиви Європейського Союзу проти відмивання коштів та фінансування тероризму, які вже впроваджені в усіх країнах-членах ЄС та є обов’язковою для країн, що мають намір на членство (в т.ч. України).
Прийняття цього законопроєкту є частиною міжнародних зобов’язань України, визначених Угодою про асоціацію з ЄС, а також ратифікованим у листопаді минулого року Меморандумом про взаєморозуміння між Україною та ЄС і дозволить не лише вийти на новий рівень якості системи фінансового моніторингу, але і забезпечити можливість отримання від ЄС другого траншу макрофінансової допомоги розміром 500 млн євро.
Прийняття законопроекту, зокрема, забезпечить:
- зосередження уваги учасників системи фінансового моніторингу на найвищих ризиках, загрозах та вразливостях. Зокрема, вібудеться перехід до застосування суб’єктами первинного фінансового моніторингу ризик-орієнтованого підходу та відповідно до кейсового звітування про підозрілі операції своїх клієнтів;
- дозвіл на використання результатів належної перевірки, здійсненої іншим суб’єктом первинного фінмоніторингу;
- збільшення суми фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу (з 150 тис. грн до 400 тис. грн) з одночасним зменшенням кількості ознак таких фінансових операцій (з 17 до 4);
- створення прозорого інструменту притягнення до відповідальності за порушення;
- визначення штрафу за масштабні та системні порушення. Максимальний штраф для банків та фінансових установ складатиме 10 млн неоподатковуваних мінімумів доходів громадян саме за системні порушення, а не поодинокі зловживання (для інших осіб – до 1 млн неоподатковуваних мінімумів). штрафи. Санкції будуть застосовуватися регуляторами, що проводять перевірки (НБУ, НКЦПФР та ін.), з обов’язковим врахуванням обставин вчиненого порушення та фінансового стану суб’єкта;
- скорочення затрат банків та фінансових установ на звітування про фінансові операції завдяки можливості автоматизації процесу надання інформації та зменшення періодичності інформування;
- удосконалення процедури розкриття кінцевих бенефіціарних власників.
За інформацією від ВРУ, крім вищенаведеного пропонується:
- розширення кола СПФМ, які будуть повідомляти Держфінмоніторинг про підозрілі фінансові операції, - особами, які надають інформаційно-консультаційні послуги з питань оподаткування;
- удосконалення процедури розкриття суб’єктами господарювання своїх кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) та посилення вимог до виявлення СПФМ бенефіціарних власників своїх клієнтів;
- запровадження міжнародного інструментарію замороження активів та регламентація дій СПФМ із активами, що пов’язані з тероризмом та його фінансуванням;
- удосконалення законодавчих аспектів, які впливають на якість розслідування злочинів з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом;
- удосконалення положень законодавства, що забезпечують конфіденційність факту отримання та виконання СПФМ запитів, рішень та доручень Держфінмоніторингу, та, як наслідок, захист СПФМ від погроз, дискримінаційних дій та інших негативних наслідків, пов’язаних з виконанням заходів з первинного фінансового моніторингу;
- перехід до відстеження грошових переказів як інструменту для запобігання, виявлення та розслідування випадків відмивання грошей та фінансування тероризму, а також для здійснення обмежувальних заходів.
- застосування ризик-орієнтованого підходу суб’єктами первинного фінансового моніторингу (СПФМ) при проведенні належної перевірки своїх клієнтів та відповідно перехід до кейсового звітування про підозрілі операції (діяльність) своїх клієнтів.
***
Читайте також:
