ДПС у Львівській області звертає увагу, що у разі використання суб’єктом господарювання реєстратора розрахункових операцій, який вичерпав свій строк експлуатації, передбачена фінансова та адміністративна відповідальність.
Так, пунктом 2 Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстратора розрахункових операцій, затвердженого постановою КМУ від 12.05.2004 р. №601 із змінами та доповненнями, визначено, що строк служби – це строк, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність реєстратора розрахункових операцій, у тому числі комплектувальних виробів та його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів.
При цьому жоден виробник не передбачає продовження такого строку залежно від того, більше чи менше днів на тиждень працював апарат.
Фактично після закінчення строку служби апарата виробник не гарантує подальшу працездатність РРО в цілому, його комплектувальних вузлів та складових частин, і, що головне, не гарантує збереження інформації у фіскальній пам’яті такого апарата, тобто реалізації фіскальних функцій, які є обов’язковими для РРО відповідно до вимог Закону України від 06.07.1995 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.
У випадку якщо виробником (постачальником) не встановлено строку служби (а це стосується здебільшого старих моделей касових апаратів), слід керуватися нормою щодо семирічного з моменту введення в експлуатацію, але не більше дев’яти років від дати випуску, строку служби апарата, яка встановлена Порядком доопрацювання електронних контрольно-касових апаратів, затвердженим рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом при Кабінеті Міністрів України від 30.11.1999 р. №11, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.03.2000 за №133/4354.
Отже, у разі використання суб’єктом господарювання РРО, який вичерпав свій строк експлуатації, такий технологічний пристрій не може вважатися РРО відповідно до вимог Закону №265.
Тобто, подальше використання такого пристрою суб’єктом господарювання є порушенням вимог Закону №265 та тягне накладення фінансових санкцій згідно з п. 1 ст. 17 Закону №265, які з врахуванням п. 11 розд. II «Прикінцеві положення» Закону №265, тимчасово до 01 січня 2021 року застосовуються в таких розмірах:
- за порушення, вчинене вперше – 10% вартості проданих з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону №265, товарів (робіт, послуг);
- за кожне наступне вчинене порушення – 50% вартості проданих з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону №265, товарів (робіт, послуг).
Крім того, відповідно до ст. 155-1 КУпАП за порушення порядку проведення розрахунків накладається штраф в розмірі від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на – осіб, які здійснюють розрахункові операції, та на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягне за собою накладення штрафу в розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.