Зауважимо, що згідно з пояснювальною запискою до законопроєкту його ініціатори прагнули:
- включити до обмежувальних (корегувальних) заходів ринкового нагляду вимоги щодо знищення продукції або приведення її в інший спосіб до стану, що виключає її використання;
- надати право органам ринкового нагляду та госпсуб'єктам фіксувати процес здійснення перевірок засобами аудіо -, фото- та відеотехніки;
- врегульовувати питання застосування штрафів за порушення вимог Закону №2735 до розповсюджувачів – юросіб та ФОПів, що обрали спрощену систему оподаткування.
Незважаючи на значні полегшення для бізнесу, все ж таки відповідальність за порушення зменшилася лише для «єдинників».
Закон №3701 набрав чинності з 21.06.2024. Проте вводиться в дію з 24.12.2024, крім обрахунку розміру штрафних санкцій за ст. 44 Закону №2735, які є чинними з 21.06.2024. З них і почнемо.
Зміни щодо штрафів
Так, ст. 44 Закону №2735 до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу.
Термін «введення в обіг» міститься у Законі №124 та вказує на надання продукції на ринку України вперше.
1. Ризиковий товар.
До особи, яка ввела в обіг продукцію, що становить серйозний ризик, застосовувався штраф у розмірі 102 тис. грн, а за повторне протягом періоду від одного року до трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, – у розмірі 340 тис. грн.
З 21 червня 2024 року ця норма не зазнала зміни у частині розміру санкції, проте змінилась щодо періоду визначення повторності порушення. Так, відтепер повторним вважається таке саме порушення, вчинене протягом трьох років. І штраф у розмірі 340 тис. грн може бути застосований лише після закінчення трьох років та у разі якщо особа, яка ввела в обік продукцію, що становить серйозний ризик, вчинила таке порушення повторно протягом такого строку.
Тобто період визнання порушення повторним прямо збільшено до трьох років. Тільки після закінчення цього часу особа вважатиметься такою, що не була піддана адмінстягненню.
2. Товар, який не відповідає встановленим вимогам.
Щодо відповідальності за введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам за п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону №2735 (крім випадків, передбачених ст. 28 та ч. 3 ст. 29 цього Закону – йдеться про обіг продукції, що становить серйозний ризик, або має, зокрема, такі формальні ознаки невідповідності, як нанесення знака відповідності технічним регламентам з порушенням вимог, визначених у відповідному технічному регламенті, або такий знак відповідності був відсутній, якщо він передбачений технічним регламентом), то тут ситуація доволі цікава.
За таке порушення до прийняття Закону №3701 був встановлений доволі високий штраф – 51 тис. грн, за повторне вчинення – 102 тис. грн.
Такий штраф є вкрай несправедливим, адже вартість самого товару, який не відповідає встановленим вимогам, могла становити не більше кількох десятків грн.
До речі, з цього приводу один із ФОПів, який здійснював, зокрема, роздрібну торгівлю нехарчовими товарами (продукцією) – дитячими іграшками, звернувся до КСУ. Останній визнав цю норму неконституційною саме з підстав доволі значного розміру штрафу, тоді як дитяча іграшка, щодо якої було виявлено невідповідність вимогам, коштувала лише 39 грн.
КСУ зі свого боку наголосив, що, досліджуючи оспорюваний припис Закону №2735, суд констатує наявність у ньому лише єдиної санкції: штраф у розмірі 51 тис. грн за правопорушення «з введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам», учинене вперше.
Така жорстка система визначення санкції до порушника законодавства про безпеку нехарчових товарів та продукції не надає суб’єкту накладання адміністративного стягнення повноважень, реалізація яких дала б змогу індивідуалізувати юридичну відповідальність порушника та застосувати до нього домірний захід юридичної відповідальності.
Тому притягнення порушника законодавства про безпеку нехарчових товарів та продукції до юридичної відповідальності стає формальною процедурою стосовно всіх осіб, які вперше порушили припис п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону №2735. Тобто незалежно від значущих для визначення міри юридичної відповідальності обставин.
За ч. 7 ст. 8 Закону №2735, у разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен госпсуб’єкт у ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом строку проведення перевірки не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила госпсуб’єкту цю продукцію.
Отже, штраф у таких випадках застосовується до особи-продавця.
Рішенням КСУ від 01.11.2023 №9-р(II)/2023 окремий припис п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону №2735, а саме: «у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян» визнаний неконституційним. А сама норма в частині розміру штрафу втрачає чинність з 01.05.2024.
І ось наразі з 21.06.2024 за Законом №3701 маємо нову редакцію п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону №2735, а саме – введення в обіг продукції, що не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених ст. 28 та ч. 3 ст. 29 цього Закону), – у розмірі від 34 тис. грн до 51 тис. грн, а за повторне протягом трьох років (раніше – від одного до трьох років) вчинення такого самого порушення, за яке на госпсуб’єкта вже було накладено штраф, – у розмірі 68 тис. грн (раніше – 102 тис. грн).
Отже, на думку КСУ, застосування за вперше вчинене порушення (як зазначено у рішенні КСУ – за дитячу іграшку вартістю 39 грн) штрафу у розмірі 51 тис. грн є жорстоким, а, на думку законодавця, диференційований розмір штрафу від 34 тис. грн до 51 тис. грн є, очевидно, значним пом’якшенням.
Штрафи на розповсюджувачів
За Законом №124 розповсюджувачем є будь-яка інша, ніж виробник або імпортер, фізична чи юридична особа в ланцюгу постачання продукції, яка надає продукцію на ринку.
Наразі з 21.06.2024 розповсюджувачів поділено на
1) юросіб та ФОПів, які обрали спрощену систему оподаткування, та
2) інших госпсуб’єктів.
У разі недодержання умов зберігання продукції, яка ними розповсюджується, якщо внаслідок цього продукція стала небезпечною та/або такою, що не відповідає встановленим вимогам, застосовується штраф у розмірі:
I. до розповсюджувачів-спрощенців
1) за перше порушення – 17 тис. грн,
2) за повторне – протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на госпсуб’єкта вже було накладено штраф, – 68 тис. грн;
II. до всіх інших розповсюджувачів (юросіб та ФОПів на загальній системі оподаткування)
1) за перше порушення – 34 тис. грн,
2) за повторне – протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на госпсуб’єкта вже було накладено штраф, – 68 тис. грн.
Штрафи за наслідками перевірок
За результатами перевірок органи ринкового нагляду приймають рішення про обмежувальні (корегувальні) заходи, перелік яких наведено у ч. 1 ст. 22 Закону №2735, щодо продукції, яка становить серйозний ризик, або продукції, яка не відповідає встановленим вимогам.
На сьогодні штрафи застосовуються лише за повне невиконання таких рішень, тоді як раніше штрафи могли бути застосовані також і за неповне виконання його вимог.
Водночас диференційовані залежно від обрання юрособою або ФОПом спрощеної системи оподаткування, для яких штрафи є удвічі меншими. Тоді як для інших гопсуб’єктів розмір штрафів за невиконання рішення про обмежувальні (корегувальні) заходи не змінились. Зокрема, за повне невиконання таких рішень у частині вимог:
1) вилучення продукції, яка становить серйозний ризик, з обігу та/або знищення або приведення її в інший спосіб до стану, що виключає її використання, або заборони надання такої продукції на ринку – для спрощенців та всіх інших розмір штрафу становить 170 тис. грн для осіб, які ввели продукцію в обіг, та 119 тис. грн для – розповсюджувачів,
2) щодо продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, у частині приведення її до встановлених вимог, штраф у розмірі 102 тис. грн для осіб, які ввели продукцію в обіг, для розповсюджувачів – 68 тис. грн продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, а для розповсюджувачів-спрощенців – лише 34 тис. грн,
3) щодо усунення формальної невідповідності продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, штраф становить для осіб, які ввели продукцію в обіг, 51 тис. грн, а для розповсюджувачів – 34 тис. грн. Для розповсюджувачів-спрощенців – лише 17 тис. грн,
4) щодо продукції, яка відповідає встановленим вимогам, але становить небезпеку чи ризик, штраф становить 34 тис. грн для всіх госпсуб’єктів.
За часткове (неповне) невиконання рішень про обмежувальні (корегувальні) заходи відповідальність відсутня.
Застосування штрафів та пом’якшувальні обставини
При визначенні розміру всіх наведених вище штрафів починаючи з 21.06.2024 враховуються всі обставини вчинення порушення, зокрема:
- характер, передумови і причини порушення,
- факт повторного вчинення того самого порушення, за яке на особу протягом останнього року було накладено штраф,
- кількість відповідних порушень, вчинених особою протягом останніх трьох років,
- ступінь вини особи,
- наявність або відсутність негативних наслідків порушення,
- їх масштаб та можливість їх усунення.
Які саме документи слід подавати та яким способом підтверджувати такі обставин, закон не вказує.
Нагадаємо, що справи про накладення штрафів за порушення, визначені ст. 44 Закону №2735, розглядаються керівниками органів ринкового нагляду або їх заступниками (головою та членами або уповноваженими посадовими особами державного колегіального органу) відповідно до їх компетенції.
На сьогодні з переліком видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд та, відповідно, з повним переліком органів ринкового нагляду можна ознайомитись у Постанові КМУ від 28.12.2016 №1069. Серед них наведені такі як ДСНС, Держпраці, Держлікслужба, Держекоінспекція, Укрспецзв’язку, Держпродспоживслужба (на сьогодні вона має найбільший перелік продукції, ринковий нагляд за яким здійснює).
При цьому за наявності обставин, які можуть вплинути на розмір штрафу (якщо відповідне порушення містить мінімальний та максимальний розмір), на нашу думку, особи, які ввели продукції в обіг, та розповсюджувачі, можуть повідомити про них як під час перевірки, так і при розгляді справи про накладення штрафу. Після винесення постанови про застосування штрафу інформацію про відповідні обставини може бути подано під час оскарження постанови керівнику органу ринкового нагляду або суду. (ч. 6 ст. 44 Закону №2735).
Причому у разі оскарження рішення у суді суб’єкт господарювання сплачує штраф після прийняття відповідного рішення керівником органу ринкового нагляду або судом. У разі несплати штрафу добровільно орган ринкового нагляду самостійно звертається до суду за його стягненням.
Фіксація проведення перевірок ринкового нагляду
З 24.12.2024 органи ринкового нагляду та суб’єкти господарювання мають право фіксувати процес проведення планової або позапланової перевірки засобами аудіо-, фото- та відеотехніки, не перешкоджаючи проведенню відповідної перевірки.
Надання документів на запит
Окрім того, під час здійснення ринкового нагляду та контролю суб'єкти господарювання зобов’язані надавати на запит органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати:
- суб’єкта господарювання, який поставив їм продукцію;
- суб’єкта господарювання, якому вони поставили продукцію.
Водночас зазначена документація надається виключно у таких випадках:
- у разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам – для цілей встановлення виробника продукції, або особи, якав вела продукцію в обіг, або постачальників та покупців такої продукції,
- під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів, коли об'єктом перевірки є документи, що містять інформацію про походження продукції, яка є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо). Причому якщо розповсюджувач протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку не надав йому зазначені документи, такий розповсюджувач вважається особою, що ввела цю продукцію в обіг.
До того ж посадові особи ринкового нагляду, як і раніше, мають право залучати за потреби до здійснення ринкового нагляду працівників наукових установ та фахівців. Проте відтепер (з 24.12.2024) оплата роботи таких спеціалістів здійснюється лише коштом органів ринкового нагляду (п. 8 ч. 1 ст. 15 Закону №2735).