Складні часи потребують непростих рішень. А тому там, де стає очевидним, що податки на якійсь території сплачуватися не можуть через форс-мажорні обставини, уряду доводиться ухвалювати рішення про офіційне звільнення госпсуб'єктів від їх сплати. Так було з АРК, а нині на порядку денному — виконання обов'язку зі сплати податків та подання звітності госпсуб'єктами, зареєстрованими на територіях проведення АТО.
Очевидно, зробити рішучий крок і надати податкові пільги для всіх СГ, зареєстрованих у зоні АТО, Кабмін і ВРУ наразі не спроможні. Ті кроки, що робляться в цьому напрямі, на практиці виявляються недостатніми.
Розуміють це не тільки СГ, а й самі податківці. Цілу низку підтверджень цього знаходимо в листі ДФСУ від 18.06.2015 р. №5837/М/99-99-17-02-02-14. Посудіть самі.
1. Платники податків, щодо яких у зв'язку з АТО є ймовірність невчасної сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) або які не мають можливості їх сплатити, мають право на отримання відстрочення (розстрочення) таких грошових зобов'язань (податкового боргу).
Але просто так розстрочення або відстрочення зі сплати платежів до бюджету ніхто нікому не дає — СГ повинен підтвердити підстави для такого відстрочення/розстрочення. Перелік таких підстав та підтвердних документів КМУ надав у Переліку №1235. Згідно з розділом ІІ цього документа, відстрочення надається, якщо виникають обставини непереборної сили або непередбачувані ситуації, що відбуваються незалежно від волі та бажання заявника. Але АТО серед таких обставин немає. Є війна — але війни (в усякому разі офіційно) Україна ні з ким не веде. А тому залишається тільки сподіватися, що надання довідки про проведення за місцем реєстрації СГ АТО буде розглянуто органами ДФСУ як поважна причина для надання відстрочення.
Проте в ПКУ є пункти 102.6 — 102.7, що дозволяють відстрочити і подання податкової звітності через обставини непереборної сили. Порядок застосування цих пунктів ПКУ затверджено наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. №1044.
2. Податковий борг платника податків, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), може бути списаний як безнадійний.
Але для цього платник податків повинен звернутися до контролюючого органу за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою. У заяві мають бути зазначені суми податків та зборів, що підлягають списанню.
Як сказано в коментованому листі, контролюючі органи Донецької та Луганської областей, які раніше працювали в зоні АТО, переїхали на мирну частину території України. А отже, щоб податковий борг не накопичувався та не обростав відсотками, СГ повинен стати на облік поза зоною АТО (що саме по собі може спричинити труднощі з огляду на складність переміщення фізосіб у зоні АТО).
Далі — списання безнадійного податкового боргу платників податків регулюється Порядком №577. Він був прийнятий ще 2013 року, і відтоді змін до нього не вносили. Єдина підстава, за якою СГ із зони АТО може спробувати списати податковий борг (окрім повної ліквідації такого СГ через банкрутство), що накопичився у нього, — це довести, що борг виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Тут уже не уточнюється, якими мають бути ці обставини, тож проведення АТО цілком може бути причиною для списання податкового боргу. Проте такий факт непереборної сили має бути підтверджений органами, уповноваженими згідно із законодавством засвідчувати форс-мажорні обставини (Торгово-промисловою палатою, рішенням Президента України, обласних рад тощо). А що можна підтвердити довідкою з ТПП чи рішенням Президента України? Тільки сам факт проведення АТО, а не те, що цей факт спричинився до виникнення податкового боргу. Тому чи розглядатимуть на практиці податківці таке підтвердження без проблем — у кожному окремому випадку вирішуватиметься по-різному.
3. Згідно з п. 9-3 розділу VIII Закону про ЄСВ, платники ЄСВ, які перебувають на обліку у фіскальних органах, що розташовані на території населених пунктів, де проводилася АТО, звільняються від виконання своїх обов'язків, передбачених ч. 2 ст. 6 Закону про ЄСВ (у т. ч. і від його сплати), на період з 14.04.2014 р. до закінчення АТО або воєнного чи надзвичайного стану.
Але, по-перше, ця пільга не стосується тих СГ, які місце обліку змінили і стали на облік на мирній території України, поза зоною АТО (щоб не нарощувати суму податкового боргу і штрафів за податками та зборами). По-друге, як сказано в коментованому листі, згадана норма Закону про ЄСВ не скасовує обов'язків платників ЄСВ, а надає їм можливість на період проведення АТО не виконувати їх у встановлені терміни та повному обсязі. Ці обов'язки мають бути виконані платниками ЄСВ після закінчення АТО. Отаке — і жодного списання. Крім того, в коментованому листі ДФСУ роз'яснює, що відповідальність, штрафні та фінансові санкції за невиконання, невчасне або не в повному обсязі виконання цих обов'язків не застосовуватиметься тільки до тих платників ЄСВ, які не пізніше 30 календарних днів, наступних після дня закінчення АТО, подали контролюючому органу заяву та сертифікат (довідку) ТПП України.
4. Усе вищеперелічене впирається в наріжний камінь — певну територію України, зону проведення АТО. Але чи визначено географічно цю зону? Чи є вона чіткою та офіційно встановленою? На жаль, ні.
Як нагадують самі податківці в коментованому листі, перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася АТО, затверджено розпорядженням КМУ від 30.10.2014 р. №1053-р, дія якого на сьогодні припинена розпорядженням КМУ від 05.11.2014 р. №1079-р (1).
Наприклад, ось є податкова пільга для зони АТО: під час проведення АТО СГ, які здійснюють діяльність на території її проведення, звільняються від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності (ст. 6 Закону №1669).
Але оскільки офіційно не встановлено, що таке «зона АТО», скористатися цією пільгою на практиці не може ніхто. І це не рахуючи того, що податкові пільги в Україні мають бути встановлені ПКУ, а не якимось іншим законом (проте до ПКУ відповідні зміни, звичайно, не внесли). А також того, що механізму реалізації цієї пільги досі не затверджено (а це було завданням Кабміну, яке мало бути виконане ще до 25.10.2014 р., — протягом 10 днів з дати набрання чинності Законом №1669) (2).
Отже, на жаль, як це нерідко буває останнім часом, навіть задекларовані в законах пільги для зони АТО залишаються лише на папері. На практиці вони працюють з великим скрипом, якщо працюють взагалі.
--1--
Хоча припинення дії цього розпорядження оспорювалося в суді (див.: http://news.dtkt.ua/ua/law/other/32756), на сьогодні, виходячи з даних на сайті ВРУ, його дія залишається припиненою.
--2--
Про цю проблему, до речі, ДФСУ говорила ще наприкінці 2014 р. — див. лист ДФСУ від 02.12.2014 р. №7887/6/99-99-15-03-02-15.
Ганна Бикова