Главная Все новости Право и ответственность Судебная практика

Материальная ответственность директора: есть ли ограничения?

По распоряжению директора ООО ошибочно перечислило в бюджет лишнюю сумму налога. В результате учредители предъявили претензии руководителю на сумму почти 1,5 млн грн. ВС уменьшил сумму иска в 10 раз. Но почему он вообще считает, что имеют место убытки?

Коментар до постанови ВС від 24.02.2021 р., справа № 904/982/19

Учасники ТзОВ не втручаються у госпдіяльність створеного ними товариства, проте мають право контролю за результатами її діяльності та роботою керівних органів.

 

Як засновники контролюють ТОВ?

Раніше за приписами ст. 17 Закону № 1576 перевірки фінансової діяльності ТзОВ здійснювалися державними податковими інспекціями, іншими державними органами у межах їх компетенції, ревізійними органами товариства та аудиторськими організаціями.

Контроль за діяльністю дирекції (директора) товариства з обмеженою відповідальністю (ст. 63 Закону №1576) здійснювався ревізійною комісією, що утворюється загальними зборами учасників товариства з їх числа. Ревізійна комісія складала висновок за річними звітами та балансами. Без висновку ревізійної комісії загальні збори учасників товариства не мали права затверджувати баланс товариства.

На сьогодні учасники ТОВ мають право брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому законом та статутом товариства (ч. 1 ст. 5 Закону про ТОВ/ТДВ).

На вимогу учасника чи учасників, яким сукупно належить 10% і більше статутного капіталу товариства, проводиться аудит фінансової звітності товариства зі залученням аудитора (аудиторської фірми) за кошти такого ініціатора (ст. 41 Закону про ТОВ/ТДВ).

Втім, ні попереднім Законом №1576, ні Законом про ТОВ/ТДВ не встановлено період, за який може  чи має здійснюватись перевірка діяльності ТОВ (за відсутності ревізійної комісії) або має призначатись аудиторська перевірка фінзвітності чи загалом госпдіяльності товариства.

Такі періоди визначаються статутами. Зокрема, з яких підстав учасник, який володіє 10% і більше статутного капіталу, може вимагати проведення аудиту. Втім, це не є обов’язковою умовою статуту. 

От і виходить, що відсутність такої умови чи домовленості учасників щодо строків та періоду проведення аудиту, може призвести до значних матеріальних втрат (збитків).

Так і сталось у коментованому нами судовому рішенні. І щоб відшкодувати такі втрати (а, можливо, і збитки), учасники ТОВ вирішили подати в суд на керівника.

Чому ми ставимо під сумнів факт наявності збитків? Справа в тому, що надміру або помилково сплачені в бюджет податки протягом строку давності можна повернути (або зарахувати в рахунок інших податків). Про це чітко говорить ст. 43 ПКУ. І до спливу строку давності (1095 днів) така переплата відображатиметься в бухгалтерському обліку ТОВ як актив.

 

Дії керівника: повернути помилковий платіж чи відшкодувати збитки?

Між ТОВ "С" та фізособами - власниками земельних ділянок було укладено низку договорів оренди земельних ділянок для здійснення господарської діяльності ТОВ "С".

При виплаті орендної плати з грудня 2016 року по серпень 2017 року ТОВ "С" одночасно сплачувало земельний податок за таких фізосіб-орендодавців за рахунок коштів ТОВ "С".

Те, що була така помилка, учасники товариства дізнались лише за результатами аудиту, проведеного у 2019 році. Проте важливий час для виправлення помилки та повернення помилково сплачених коштів з бюджету був вже втрачений.

Нагадаємо, що обов’язковою умовою для повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені (п. 43.3 ПКУ).

Тож повернути помилково сплачений земельний податок у повній сумі ТОВ “С” вже не мало можливості. Проте часткове повернення (за платежами, за якими строк давності не минув) було можливим.

Але попри таку можливість, учасники пред’явили претензії керівнику, оскільки вважають що він своїми діями наніс збитків на суму сплаченого земельного податку за фізосіб, який мали сплачувати самі фізособи.

 

ВС: керівник винен, але суму збитку зменшено у 10 разів!

Коментованим рішенням ВС відповідає на головне питання: чи має відповідати керівник та чи у повній суму збитку, яка є доволі значною — майже півтора мільйони гривень?

Суд зазначає, що однією з підстав виникнення зобов`язання є заподіяння шкоди (збитків) іншій особі, а для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

  • протиправної поведінки;
  • збитків (шкоди);
  • причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками (шкодою);
  • наявності вини особи, яка заподіяла збитки (шкоду).

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає!

Суди попередніх інстанцій встановили, що директор як особа, якій належить право першого підпису, підписав платіжні доручення шляхом накладення електронного цифрового підпису на сплату земельного податку за фізичних осіб до бюджету у сумі 1 406 689,28 грн, тоді як товариство не було платником такого податку і не мало земельних ділянок у власності.

Втім, ВС налогосив, що у цій справі йдеться про помилку у сплаті податку, яка виникла не внаслідок неналежної якості податкового законодавства, тобто заплутаності (неясності) правового регулювання, наявності колізій між його нормами, їх неоднакового тлумачення платником та податковим органом, неоднакової судової практики, складної процедури обрахування податку (визначення об`єкту, бази оподаткування, ставки податку чи порядку його обрахування), а в ситуації, яка характеризується правовою визначеністю. І директор товариства у разі належного виконання своїх обов`язків, прояви ним розумної обачливості мав би не припуститися такої помилки.

Така помилка директора свідчить про його неналежне виконання статутних обов`язків, відсутність належної обачливості при розпорядженні майном (грошовими коштами) товариства. Проте директор не мав жодної особистої зацікавленості у сплаті податку в бюджет за третіх осіб.

Також ВС вважає, що з однієї сторони, є директор-порушник, а з другої - учасники ТОВ "С", які своєчасно не виявили порушення та не здійснили жодних заходів зі зменшення суми завданих помилкою збитків. Дійсно, якби аудит проводився на підприємстві частіше, згадані 1,5 млн грн можна було б повернути або, принаймні, використати з користю.

Тому коментованою постановою Верховний Суд зменшив розмір збитків, які підлягають відшкодуванню директором товариству, до 140 тис. грн, що становить 10% від суми завданих збитків.

Отже, головний висновок цієї справи: перед тим як приймати рішення щодо пред’явлення претензії директору, учасникам (засновникам) ТОВ варто врахувати й ступінь власного недогляду та необачності.

***

УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ к полному тексту материала возможен только для зарегистрированных пользователей. Если Вы уже зарегистрированы на нашем сайте - пожалуйста, авторизуйтесь.

Если пока нет - зарегистрируйтесь прямо сейчас: это просто, не требует Ваших персональных данных и займет не более одной минуты.

Что еще дает регистрация?

Автор:
Канарева Наталия
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Право и ответственность / Судебная практика
Теги:
Ответственность , Суд

Обратите внимание: новостная лента «Дебет-Кредит» содержит не только редакционные материалы, но также статьи сторонних авторов, разъяснения сотрудников фискальной службы и т.п.

Данные материалы, а также комментарии к ним, отражают исключительно точку зрения их авторов и могут не совпадать с точкой зрения редакции.

Редакция не идентифицирует лица комментаторов, а не модерирует тексты комментариев и не несет ответственности за их содержание.

30 днiв передплати безкоштовно!

Комментарии: 0

Новости по теме

Консультации по теме